Суть інформації, її види та роль в судово-бухгалтерській експертизі

Date: 2015-10-07; view: 749.

Інформація (від латинського – роз'яснення) в загальному розумінні – це система відомостей про певні процеси, події, ситуації тощо. Інформація є об'єктом фіксації, збереження, передачі та трансформації з метою використання у будь-якій сфері людської діяльності. Поділяється інформація на текстову, цифрову, електронну та звукову.

Формою безпосереднього подання інформації є повідомлення. Кожне повідомлення має свої власні специфічні параметри, які зумовлюються особливостями як власне інформації, так і потребами її споживачів. Щодо судово-бухгалтерської експертизи інформація подається здебільшого повідомленнями спеціальної форми текстовим і цифровим способами. Слід, однак, наголосити, що в даному випадку інформація потрібна не загального (абстрактного) характеру, а специфічна (конкретна), зумовлена виключно особливостями судово-бухгалтерської експертизи.

В процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи використовується переважно економічна інформація, яка являє собою сукупність відомостей, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємств і організацій. Концептуальною основою еко­номічної інформації є взаємодія трьох визначальних категорій: синтактики, семантики і прагматики.

Синтактика – структура економічної інформації: літери алфавіту, слова, речення та правила їх побудови (синтаксис).

Семантика – логічний зміст економічної інформації.

Прагматика – корисність (практичне значення) економічної інформації, яка характеризується рядом властивостей: достовірні­стю, реальністю, своєчасністю, зрозумілістю тощо.

Основними параметрами економічної інформації є:

1) характеристика фінансово-господарської діяльності підпри­ємств та організацій за допомогою натуральних, вартісних, трудо­вих і умовних вимірників;

2) фіксація відомостей на матеріальних носіях інформації, зок­рема документах, дискетах, дисках;

3) лінійність записів (рядками);

4) масовість і об'ємність, які вимагають систематизації, гру­пування, логічної й математичної обробки, побудови інформаційних номенклатур тощо;

5) наявність певних видів подання: літерного, цифрового, комбінованого (літерно-цифрового), графічного:

6) циклічність виникнення;

7) тривалість збереження;

8) активність щодо впливу на фінансово-господарський ме­ханізм.

Для зручності групування інформації кожній позиції номенклатури присвоюється умовне скорочене позначення, яке називають ідентифікатором.

Щодо одиниці інформаційної сукупності, можна виділити:

Реквізит – елемент інформаційної сукупності, який кількісно (реквізит-підстава) і якісно (реквізит-ознака) характеризує конк­ретну господарську операцію чи процес (номенклатурний №, одиниці вимірювання);

Економічний показник – з мінімальним складом реквізиту, вважають певну інформаційну сукуп­ність з мінімальним набором реквізитів-ознак і реквізитів-підстав:

- ціна товару

- поточна

- перемінна

- постійна

- оперативна

Масив – набір, сукупність взаємопов'язаних економічних показників, зафік­сованих на певних матеріальних носіях інформації.

Інформаційне забезпечення збільшує особливо економічна інформація – сукупність відомостей, які представляють виробничу і фінансово-господарську діяльність.

Принциповими підставами науково обґрунтованої класифікації економічної інформації є ряд суттєвих її характеристик, зокрема період дослідження, стабільність використання (збереження), якіс­ний стан інформації, спосіб відображення, насиченість інформації, практичне значення та метод подання.

Обліково-економічна інформація характеризує стан і поведін­ку певної динамічної економічної системи або окремих її складових елементів, тобто є перемінною. Стосовно об'єктів управління обліково-економічну інформацію поділяють на внутрішню та зовнішню, які в свою чергу відносяться до початкової, оперативної й поточної. Щодо напрямів надходження на управлінський об'єкт обліково-економічну інформацію розмежовують в розрізі вхідної та вихідної. Згідно мети використання в системі управління підприємством обліково-економічну інформацію поділяють на оперативну та поточну.

З метою раціонального використання економічної інформації в дослідженнях судово-бухгалтерської експертизи необхідно виріши­ти ряд основних методологічних завдань, зокрема:

1) чітко визначити інформаційні потреби судово-бухгалтерської експертизи в розрізі конкретних питань, поставлених правоохоронними органами;

2) встановити потенційні можливості інформаційної сукупності;

3) сформувати дані у відповідних термінах (обсяг, вартість тощо);

4) виявити структурні взаємозв'язки інформаційної сукупності.