Структура інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

Date: 2015-10-07; view: 1588.

Системою інформаційного забезпечення СБЕ вважають сукупність певних відомостей, які характеризують фактичний стан об'єктивного експертного дослідження та його нормативно-правове регулювання.

Класифікація системи інформаційного забезпечення СБЕ ґрунтується на трьох основних параметрах:

1) професійна інформаційна комунікація;

2) рівні пізнавальності інформації;

3) якісний зміст інформаційного забезпечення

Професійна інформаційна комунікація ґрунтується на контактах працівників, зайнятих у процесі проведення СБЕ.

Розрізняють такі категорії професійної інформаційної комунікації:

1) робоча – між членами експертних та правоохоронних органів;

2) інформаційна пряма – дослідження про стан об'єктів експертизи та поведінку їх у процесах або вивчення матеріалів слідчої справи, даних про фактичний стан об'єктів СБЕ;

3) інформаційна побічна – вивчення законодавчих, нормативно-правових, інструктивних, довідкових матеріалів, що стосуються об'єктів СБЕ;

4) інформаційна опосередкована – передбачає вивчення фінансово-господарської діяльності підприємства, в межах якого проводиться експертиза в порівнянні з аналогічними господарствами даної галузі, спеціальною літературою, інформацією радіо, телебачення.

За ступенем пізнавання інформацію поділяють:

1) нова – створює експертно-обгрунтовану причину недоліків на підставі дослідження нормативно-довідкової інформації та фактографічної інформації;

2) релевантна – акумулює сукупність даних, відомих раніше, зосереджених у фінансовій статистиці та податковій звітності.

Диференціація на нову і релевантну має значення для СБЕ в частині обґрунтування зловживання. (дослідження факту закупки пального за фіктивними документами – прямі докази – це нова інформація, однак вона не дійсна без релевантних «Звіт про залишки пального на 1-ше число»)

За змістом інформаційне забезпечення ділять на:

1) законодавчу;

2) нормативно-довідникову (правову);

3) організаційно-управлінську;

4) технологічну;

5) фактографічну;

Законодавчі акти – це сукупність законів, що регламентують загальні суспільні відносини та окремі питання взаємовідносин суб'єктів фінансово-господарської діяльності.

Нормативно-правові – система конкретних рекомендацій та вказівок щодо функціонування підприємницьких структур (інструкція положення методичних вказівок стандартизації);

Довідникова – в бізнес-планах, нормах витрат, стандартизації;

Організаційно-управлінська – комплекс документів, що регулює правовий статус підприємства, економічну самостійність (статут, штатний розпис, накази, розпорядження, службове листування);

Технологічна інформація – документація з питань технологічного виробництва продукції, надання послуг (техумови, галузевий стандарт проектно-технічної документації, маршрутні карти руху деталей).

Фактографічна інформація – це сукупність даних економічного характеру про реальні факти фінансово-господарської діяльності і відображені в первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та звітності.

Системою інформаційного забезпечення судово-бухгалтерсь­кої експертизи вважають сукупність певних відомостей, які харак­теризують фактичний стан об'єкта експертного дослідження та його нормативно-правове регулювання.

Класифікація системи інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи ґрунтується на інформаційному контакті, який передбачає використання принципів інформатики – науки про будову і загальні властивості інформації.

Науково обґрунтована система класифікації інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи ґрунтується на трьох основних параметрах: професійній інформаційній комунікації, рівні пізнавальності інформації та якісних характеристиках змісту інформаційного забезпечення.

Професійна інформаційна комунікація – це система взаємовід­носин (контактів) між виконавцями експертного дослідження.

Професійна інформаційна комунікація судово-бухгалтерської експертизи формується в розрізі наступних категорій:

1) робоча – комунікаційні взаємовідносини передбачають прямі інформаційні контакти безпосередніх виконавців експертного дослідження (бухгалтерів-експертів) та працівників правоохорон­них органів;

2) інформаційна пряма – вивчення матеріалів слідчої справи, даних про фактичний стан об'єктів судово-бухгалтерської експер­тизи;

3) інформаційна побічна – вивчення законодавчих, норматив­но-правових, інструктивних, довідкових матеріалів, що стосують­ся безпосередньо об'єкта судово-бухгалтерської експертизи;

4) інформаційна опосередкована – передбачає вивчення фі­нансово-господарської діяльності підприємства, в межах якого про­водиться експертиза, в порівнянні з аналогічними господарствами даної галузі, спеціальною літературою тощо.

За ступенем пізнавальності джерела інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи поділяють на дві категорії:

1) нова інформація – характеризує новизну конкретного підходу, обґрунтовує причину недоліків, зловживань та правопорушень (міститься, переважно, в обліковій документації підприємства);

2) релевантна інформація – акумулює сукупність даних, відомих раніше (міститься, зокрема, у формах звітності підприємства).

Диференціація інформації на нову і релевантну має особливо важливе значення для судово-бухгалтерської експертизи в частині обґрунтування істини щодо дискусійних питань. Нова інформація є, переважно, прямим доказом істини, а релевантна – побічним підтвердженням гіпотези. У процесі судово-бухгалтерської експертизи обов'язковим є використання як нової, так і релевантної інформації. Наприклад, при експертному дослідженні факту закупівлі пального за фіктивними документами – прямі докази – це нова інформація, однак вона не дійсна без релевантної – даних Звіту про залишки пального на перше число місяця.