|
ВІДЧИЩЕННЯ СОВІСТІDate: 2015-10-07; view: 359. Першого березня вітряк загудів свома жорнами. Вже через кілька днів аромат свіжого хлібу почав сповнювати кришталево чистие гірське повітря. Вести справи отримали змогу друзі сімї. Юрист Антон вів документацію, Ліза, з домомогою Марти, виконувала роль керуючого виробництвом. Тепер Марта нарешті знайшла своє місце в світі праці – вона стала власницею пекарні. Але вона не порушала складеного устрою, та все ще викладала уроки гімнастичної аеробіки місцевим дітлахам. Тепер їх із Лізою смачні кулінарні «винаходи» куштували мешканці цілого району – так урочисто та позитивно відреагувала добряча частина населення на нову хлібопекарську продукцію. Дім будували три місяці. Ще місяць його обживали та обладнували. В жовтні було розпочато зведення вітряка, в листопаді почали обладнувати пекарню. Погода була сухою та теплою, сприяючи справі будівельників. До весни все було готове до роботи. Марта теж зацікавилась новою хлоборобською справою. Вона взяла на себе пошук нових смачних та корисних рецептур, а також підшукувала майбутніх працівників для пекарні. Це захопило Марту не менш, ніж самого власника ідеї. Справи з пекарнею пішли неймовірно ладно, наче пара, яка йде рука об руку до спільної мети, підтримуючи одне одного. Прибуток від співпраці з закордонними покупцями закріпив впевненість Івана. Він остаточно вирішив брати в аренду з наступним викупом приміщення для заснування пекарні. По-троху там почало з'являтись потрібне обладнання. Між усіх інших справ, у ящику письмового столу в Івана лежала солдатова маска, яку він виміняв на рамку з картинкою. Кожен раз, коли ця маска спадала Берні до очей, він здригався, але не смів її позбутись. Тим часом Аптека працювала, приносячи маленький, але стабільний добуток. Одного разу вона принесла дуже гарну новину: з'явились покупці з західного кордону країни, які виявили інтерес до експотру та імопрту продукції. Для такого роду справ потрібен був спеціальний дозвіл. Іван, трохи поклопотавши, дістав потрібний документ. Поладнати постачання виявилось навіть легше, чим добути лицензію. Спустивши трохи часу, в управляючого з'явився новенький службовий транспорт, заробітна платня значно зміцніла. Майже вся частина нової продукції проходила транзитом, навіть не потрапляючи в аптечний склад. Поля для взрощування пшониці в молодих ще не було. Але в них були сусіди, що з бездоганною легкістю збирали чудовий врожай зерна. Вони з радістю погодились продавати це зерно на взаємовигідних умовах – тепер сусідам не доводилось шукати покупців у інших селищах та містах, а Берну не було клопоту шукати та доставляти «чуже» зерно для роботи вітряка. До того – ж, якість та вчасна сплата стали невід'ємною частиною сусідських ділових відносин. La purification de la conscience « ... Уже над нивою, где мысли семена |