КАМІННЯ З ДУШІ

Date: 2015-10-07; view: 376.

Наслідки такої зустрічі легко зрозуміти. Конфлікт було вичерпано – військові, з допомогою правоохоронних органів та документів, що зберигались у офісі «контори», отримали змогу відстежити трафік і покупців військової техніки. Потім було розпочато повернення відібраної заставної нерухомості її власникам, кількість яких за два роки булаприголомшлива. За копією фальшивих документів із затемненим фото, а також по свідченням бабусі, в якої Берн спочатку мешкав, його відшукати не вдалось.

Виявилось, що бабуся-хозяйка квартири була матір'ю полковника, серед підлеглих якого був Солдат та його напарники. По щасливому збігу обставин в цієї бабусі відмічався ювілей, та в гості був запрошений і її другий син – теж полковник воєнізованої частини з сусідньої області. Бабуся ледь не обронила страву, що несла із кухні до святкового столу в кімнату, коли побачила негідників, що виламали її вхідну дверчину та увірвалися на святкування.

Тут любов Берна до читання раптово була безмежно винагороджена. Можете уявити собі радощі людини, яка цілий рік страждала, непокоячись про безпеку своєї маленької сім'ї, та раптово побачила свого головного агресора на фотографії в газеті, з наручниками на зап'ястях. Іван спочатку замислив, що йому здалося після ранкової пробіжки. Він зробив два великих подихи, потер очі, але з тої фотографії все також дивився Солдат, та браслети наручників на ньому були зовсім справжні. Тоді Берн негайно попросив газетчика передати йому хвилююче видання.

«Військовий кредитор» - великими літерами красувалась строка на обкладинці зведень новин кримінального світу. Ніколи раніше Берн не тримав у руках подібного видання. Тепер він не прочитав – з'їв на одному диханні статтю, посміхнувся, перевів дихання та ще раз прочитав статтю, глянувши перед цим на фото з обкладинки. З репортажу Берн з'ясував наступне: той самий Солдат, занепокоєний відсутністю будівельних робіт, вирішив навідатись по зазначеній адресі до Берна додому. Декілька разів бабуся, що була хозяйкою квартири та повернулась туди мешкати після відїзду хлопця, не відкривала двері та небажала нічого чути про невідомого їй Петра Маркича (ким, за підробленими документами був Іван). Солдат, не стерпівши такого ставлення, взяв із собою двох молодших офіцерів – учасників темної справи кредитування. Виломавши двері вони зробили величенний резонанс.

Une pierre d'âme