Французький націоналізм

Date: 2015-10-07; view: 523.

Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.

Теорія світової системи

засновник: Імануїл Валерстайн “Світова система”: з 16 ст до нашого часу іде формування капіталістичних зв'язків у глобальному сенсі. 4 осн елементів: ядро (найсильніші країни), полупериферія (найбільш наближені до центру, але залежні у політиці від центру), периферія (відсталі, країни, що розвиваються), зовнішня арена.

Підходи до інтерпретації поняття “інститут”:

- нормативний (традиційний) — І пол ХХ ст. Мішель Прело “Політична наука”, Жорж Бюрдо “Трактат з політичної науки”, Моріс Оріу.

Інститут — (Бюрдо) це підприємство на службі ідеї, при чому в результаті інкорпорації ідеї у підприємство останнє отримує силу і тривалість існування, які перебільшують силу і тривалість існування тих індивідів, за допомогою яких воно функціонує.

Типи інститутів (Прело): І. “Інститут-річ” (існтитут-механізм) — це система норм права (інститут виборів)

ІІ. Інститут-організм (інститут-тіло). Це людський колектив, об'єднаний ідеологією або загальною потребою, який підкоряється авторитету та фіксованим правилам. Характерні риси: наявність загальної ідеї, мети існування; наявність потреби, яка не може бути задоволена за рахунок індивідуальних ресурсів (тільки з рах включення до певн інстит); наявність відчуття винятковості; наявність волі (або чітко вираженої, або прихов), яка впроваджується органами інституту.

- Структуралістський (новий) — Дюверже “Соціологія політики”.

Інститут — це структурна модель люд відносин, з яких копіюються конкретні відносини, набуваючи таким чином характеру стабільних, стійких та згуртованих. (напр. сім'я — саме з ідеального прикладу копіюються сім'ї) . зміст поняття “інститут” складають два основних елементи:

1 — це ідеальна модель системи відносин

2 — організаційні структури, які відтворюються в колективній практиці відповідно до стереотипів і матриць модельної структури.

+ колективні вірування, цінності, які є базисом для втілення конкретної моделі в життя.

Типологія інститутів:

1. Це проста система відносин, скопійована з структури моделі (не передбач додатк матер забезпе — сім'я

2. інститути, які мають додаткову технічну і матер організацію (приміщення, персонал, ієрархію)

3. аналіз політичних інститутів виходить за межі традиційного погляду згідно з яким під останніми розуміються інститути держави, впорядковані та організовані нормами права.

4. До політичних інститутів відносяться не тільки організації, регламентовані правом, а й ті, які повністю або частково правом ігноруються.

5. Навіть ті політичні інститути,які регламентовані нормами права, не повинні аналізуватись виключно з юридичної (формальної) точки зору. До аналізу має залучатись з'ясування того, яким чином політичні інститути функціонують на основі права і яким чином виходять за межі регламентуючих норм.