Теорія нового інституціоналізму (неоінстуціоналізму)

Date: 2015-10-07; view: 520.

Концепція політичного ділового циклу

Вільям Нордхауз, Домель Макре

3 головних припущення:стан економіки впливає на популярність правлячої політичної сили (темпи інфляції і рівень безробіття);Наявність зворотньої залежності між рівнем інфляції та безробіття (чим меншим безробіття, тим більше зростають ціни)основний мотив діяльності правлячої сили є забезпечення собі переобрання.

Формування механізму ділового циклу. Партія, намагаючись отримати перемогу знову, забезпечує оптимальне співвідношення. Штучне створення кризових явищ. Потім робиться все, щоб підняти економіку, підняти рівень зайнятості, ставка — на інертність інфл та безробіття, головне, щоб потрапило на момент перевиборів. Стимулювання коливань, держава — проциклічний чинник.

80рр ХХ ст. проміжна позиція між біхевіоризму, структурним функціоналізмом та теорією раціонального вибору.

Пітер Еванс, Дейв Руешмейер, Тер Скоппол “Повернення у державу” 1985р. - основні методологічні принципи”.

Дуглас Норт “Інститути, інституційні зміни та функціонування економіки” 1990р.

Джеймс Марч, Джозеф Олсен “Знову відкриваючи інститути”, “Новий інституціоналізм: організаційні чинники в політичному житті”.

Основні положення:

- Повернення політичним інститутам центрального місця в науковому аналізі та забезпечення процесу, орієнтованого на дослідження держави.

- Визнання кореляції між дією політичних (державних) інститутів та індивідуальною поведінкою людини.

- Визнання політичних інститутів основною детермінантою, яка визначає результати політики.

- Визнання та закріплення за державою функцій, які нездатний виконувати приватний сектор.

3. розвинені країни за допомогою економічних