Депутатський імунітет та індменітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.

Date: 2015-10-07; view: 582.

Принцип парламентського індемнітету (індемнітас з лат. – відшкодування збитків) – парламентарій не несе юридичної відповідальності за промови, виступи, запити, голосування, внесення законопроектів та поправок до них в роботі парламентських комісій та комітетів. В парламентській практиці парламентарій на сесійних засіданнях парламенту голосує, керуючись своїм внутрішнім переконанням і за це не повинен нести жодної відповідальності. В одних країнах парламентський індемнітет існує лише в стінах парламенту, а в інших поширюється за його межі. В деяких країнах він має абсолютний характер, а в інших – відносний. Абсолютний характер – жодної відповідальності за виступи і висловлення. Проте є відносний індемнітет – відповідальність за образу, наклеп і паплюження чесного імені – Білорусь, ФРН, Італія, Латвія, Литва. В деяких країнах депутатський індемнітет означає депутатську винагороду – зарплату.

• Парламентський імунітет (лат. – імунітас – звільнення або свобода) – це юридична недоторканість парламентарія. Це означає, що парламентарій не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди парламенту. В більшості держав світу парламентський імунітет не має абсолютного характеру. Він може поширюватися на весь час обрання парламентарія, на період сесії парламенту або на час перебування його в дорозі на сесію або назад (у США). Практично у всіх країнах за винятком України, Туреччини, Росії парламентар позбавляється імунітету в разі затримання його на місці скоєння злочину. Український парламентаризм має три приклади позбавлення імунітету – Лазаренка, Агафонова і Лозинського.

Принцип парламентського індемнітету (індемнітас з лат. – відшкодування збитків) – парламентарій не несе юридичної відповідальності за промови, виступи, запити, голосування, внесення законопроектів та поправок до них в роботі парламентських комісій та комітетів. В парламентській практиці парламентарій на сесійних засіданнях парламенту голосує, керуючись своїм внутрішнім переконанням і за це не повинен нести жодної відповідальності. В одних країнах парламентський індемнітет існує лише в стінах парламенту, а в інших поширюється за його межі. В деяких країнах він має абсолютний характер, а в інших – відносний. Абсолютний характер – жодної відповідальності за виступи і висловлення. Проте є відносний індемнітет – відповідальність за образу, наклеп і паплюження чесного імені – Білорусь, ФРН, Італія, Латвія, Литва. В деяких країнах депутатський індемнітет означає депутатську винагороду – зарплату. В загальноП. Практиці зазначається, що парламентарій на сесіях голосує і висловлюється керуючись особистими внутрішніми переконаннями.

Абсолютний характер ПІ – парламентар не несе відповідальності за жодне висловлювання.

Відносне – несе відповідальність за наклеп, спаплюження чесного імені. Нім. Латвія, Литва.

В деяких кр. Світу І. – це винагорода депутата.

• Парламентський імунітет (лат. – імунітас – звільнення або свобода) – це юридична недоторканість парламентарія. Це означає, що парламентарій не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди парламенту. В більшості держав світу парламентський імунітет не має абсолютного характеру. Він може поширюватися на весь час обрання парламентарія, на період сесії парламенту або на час перебування його в дорозі на сесію або назад (у США). Практично у всіх країнах за винятком України, Туреччини, Росії парламентар позбавляється імунітету в разі затримання його на місці скоєння злочину. Український парламентаризм має три приклади позбавлення імунітету – Лазаренка, Агафонова і Лозинського.

Поняття Парламентського індемнітету – парламентарій не несе юридичної відповідальності за промови, виступи, запити, голосування, внесення законопроектів та правок до них, в роботі П комісій та комітетів.

Парламентський імунітет – юрид. Недоторканість парламентарія. Він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затримання чи заарештований без згоди парламенту.

В більшості країн він не має абсолютного хар-ру. Може поширюватись на весь час обрання, на період сесії, а також на час перебування в дорозі на сесію і назад.

В усіх кр. За виключенням Укр. РФ. та Туреччини – праламентарій позбавляється імунітету пвд час затримання на місці злочину.