Величина вартості товару. Індивідуальний та суспільно-необхідний робочий час.

Date: 2015-10-07; view: 421.

Величина вартості товару- є середньозважені витрати суспільної абстрактної праці на одиницю даної споживчої вартості.Величина вартості складається об'єктивно і залежить від умов виробництва,а значить,не залишається постійною.

Індивідуальний робочий час — час, затрачений окремим товаровиробником на виробництво одиниці товару чи – послуги.

Суспільно-необхідний робочий час – робочий час, який потрібно для виготовлення будь-якої споживної вартості при наявності суспільно нормальних умов виробництва,і при середньому в данному суспільстві і у данний період часу рівні технології, продуктивності та інтенсивності праці.

Наприклад, на виготовлення певного товару одні виробники втрачають 10. а інші — лише 8 год. Проте більшість створює цей товар за 9 год. Саме ці витрати відповідають суспільно необхідним і визначають вартість товару. Ті виробники, які витрачають часу більше, ніж це суспільно необхідно, реалізуючи товари, не відшкодовують витрат, а отже, не можуть відновлювати виробництво. І, навпаки, ті, що витрачають менше часу, ніж це суспільно необхідно, мають додаткові можливості для розширення та вдосконалення виробництва. Це означає, що продуктивніша праця за однаковий проміжок часу створює більшу вартість.

Фактори, що впливають на величину вартості:

1.Продуктивність праці - це результативність праці чи кількість продукції, виробленої працівником в одиницю часу. Величина вартості товару назад пропорційна продуктивності праці.

2. Інтенсивність праці - це ступінь його напруженості, що виміряється витратами праці в одиницю часу.Зі зміною інтенсивності праці змінюється загальна величина вартості, тому що змінюється загальна кількість виробленої продукції, але вартість одиниці продукції не змінюється, тому що умови виробництва залишаються незмінними. Складність праці. Праця буває проста і складна.

Проста раця - це праця некваліфікованого працівника, що не володіє спеціальною підготовкою.

Складна праця вимагає спеціального навчання.

5. Виникнення грошей
Виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків: • по–перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;• по–друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;• по–третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.

6. Вартість та капіталістичні витрати вир-ва:

Вартість (w) складається з витрат минулої і живої праці, тобто визначається витратами праці. W=C+V+m, де С – постійний капітал, V – змінний капітал, m – додаткова вартість. Вартість показує, во що обходиться вир-во товару суспільству. Підприємцеві виробництво товару обходиться дешевше. Воно пов'язано з витратами капіталу. Це витрати вир-ва підприємця. Тобто, йому виробництво коштує вартість капіталу. ВВ=С+V, ВВ – витрати вир-ва.

Категорія “витрати виробництва” належить до загальноекономічних (тих, що відображають реалії у декількох суспільно-економічних формаціях). За умов капіталізму вона набуває специфічної суспільної форми — капіталістичних витрат виробництва.

Формула капіталістичних витрат виробництва: К = С + V,

З боку вимог суб'єктно-об'єктного підходу капіталістичні витрати виробництва представляють собою, передусім, відносини економічної власності між капіталістами і найманими працівниками з приводу формування та розвитку витрат постійного та змінного капіталу та привласнення при цьому додаткової вартості у товарній формі. У Кількісному аспекті — це витрати капіталу.

Оскільки постійний і змінний капітал споживаються у процесі виробництва, то для постійного повторення останнього необхідно із вартості реалізованих товарів виділити частину коштів на їх заміщення. (З боку речового змісту — це вартість зношених засобів виробництва та спожитої робочої сили.) Отже, з погляду процесу відтворення капіталістичні витрати виробництва є частиною реалізованої вартості товару, що перетворюється на елементи продуктивного капіталу, тобто авансується на продовження безпосереднього виробництва. Внаслідок цього відбувається відокремлення цих процесів і їх теоретичне осмислення в окремій категорії.

Саме витратами праці визначається вартість товару для суспільства. Однак з точки зору капіталіста справа виглядає інакше. Для нього витрати на виробництво товару вимірюються витратами капіталу. У першому випадку мова йде про дійсні витрати виробництва, у другому — капіталістичні витрати виробництва. Вони відрізняються на величину додаткової вартості, яка є результатом додаткової праці найманого робітника і яку безплатно привласнює капіталіст. Слід звернути особливу увагу на те, що капіталістичні витрати виробництва відбивають реальні виробничі відносини капіталістичного суспільства. Вони визначають конкурентоспроможність підприємців і виділення їх із вартості товару є об'єктивною необхідністю.