Студопедия
rus | ua | other

Home Random lecture






Причини виникнення та еволюція товарного виробництва


Date: 2015-10-07; view: 407.


Щодо нашої країни, то тут вже на початку ХІІІ століття з'являється тенденція товарного ремесла, коли предмети вироблялися не тільки на замовлення, а й на продаж. Існують спільні для різних історичних епох причини виникнення товарного виробництва.

Товарному виробництву властиві особливі сили розвитку, які виявилися в зародковій формі вже на початкових етапах виникнення елементів товарної системи, що протягом тисячоліть перетворилася на загальну форму виробництва. До них належать сили руху та постійного розвитку і вдосконалення виробництва, сили саморозвитку, саморегулювання.

Товарне виробництво має такі основні риси:

1) суспільний поділ праці. В умовах товарного господарства виробництво складається з різнорідних і відокремлених господарських одиниць. Кожна з них спеціалізується на виробництві певного продукту, так, промисловість розпадається на різні галузі: текстильну, харчову, шкіряну, металургійну та ін.;

2) приватна власність на засоби виробництва. В процесі розкладу первіснообщинного ладу виникла приватна власність на землі та на засоби виробництва. Суспільний поділ праці створював умови для виникнення й утвердження приватної власності. Відносини приватної власності на засоби виробництва і продукцію є важливою рисою товарної форми виробництва;

3) обмін товарами як форма економічного зв'язку між виробниками. В умовах спеціалізованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляє не для себе, а на ринок, і через ринок отримує все необхідне, то єдиною формою зв'язку між товаровиробниками виступає обмін товарами;

4) стихійний характер товарного господарства. Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукцію на ринок і які залежать від ринку; це об'єктивно породжує стихію виробництва;

5) наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів. Простий обмін (Т—Т) поступово замінюється товарним обігом, а разом з грошима з'являються ціни.

Просте товарне виробництво — це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.

Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва.

53. Товар і його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість
Товар
– це продукт праці, створений для обміну або продажу, на ринку характеризується, як річ (така харак-ка товарознавства) але має соціально-економічний характер, тобто виражає певні економічні відносини.

Має 2 властивості:

- задовольняти певні потреби людей;

- бути корисним людині.

Споживна вартість- це якісна визначеність товару, вона зумовлена фізичними, хімічними та іншими природними властивостями, якими її наділяє людина, виробник.

Характеристика споживної вартості:

Споживна вартість завжди має свою якісну і кількісну характеристики. Якісна - визначається мірою задоволення конкретної потреби й найповніше виявляється в якості товару. Саме якість стає найважливішим показником ефективності функціонування виробництва. Якість споживчої вартості має всебічну форму прояву. Це і надійність, і естетичність, і економічність, і багато інших моментів.

Кількісна сторона споживчої вартості виявляється у самій кількості товару і вимірюється показниками ваги, об'єму, довжини тощо.

Споживча вартість безпосередньо не характеризує економічні відносини між людьми, і саме цьому вона не вивчається політекономією, а є предметом такої загальної економічної науки, як товарознавство.

Роль: здатність задовольняти якісь окремі потреби людини.

Вартість - це втілена в товарі праця, яка виступає суспільно необхідною працею, вартість товару можна виміряти суспільно необхідним робочим часом.

Характеристика:

Вартість відображає економічні відносини відокремлених виробників. Витрати праці, як вартість, виступають тільки тільки в умовах товарного виробництва.

Дві властивості товару:

- споживна вартість товару;

- вартість товару.

Мінова вартість – це зовнішня форма вартості товару, виражена в грошах, є ціна товару.

Приклад:

Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей

54. Торговий капітал: сутність та особливості.
Історичним посередником тогргівельного капіталу був купецький капітал, що виник при рабовласництві.Він не був повзаний з найманою працею,обєктом торгівлі для нього були продукти праці дрібних виробників і колоніальні товари.Торгівельний капітал виникає і умовах капіталізму та принципово відрізняється від купецього капіталу.

Торгівельний капітал-це частина,що відовремилась від промислового капіталу і є органічною частиною суспільного капіталу.

Він виконує інші функції:

1.Не просто реалізації товару, а перетворення товарного капіталу в грошовий капітал.

Отже, торгівельний капітал вик. ф-цію промислового капіталу в сфері обігу.Спочатку промисловець сам займався реалізацією вироблених товарів, адле вже в цих умовах існувала обєктивна необхідність поділу авансованого капіталу на 2 частини:

1)на виробництво товарів

2)на реалізацію товарів

Розвиток капіталізму привів до відокремлення ф-ції реалізації в особливий вид діяльності особливої групи підприємців.

Процес обігу капіталу стає усе більш скадним і важливим, збільшуються масштаби виробництва,подовжуються шляхивід виробника до покупця товару і все це обєктивно вимагає все більших витрат.Промисловцю стає не вигідно самому займатися реалізацією товарів.Зявляються підприємці,що вкладають свій капітал ТІЛЬКИ в торгівлю.

Отже, відокремлення промислового капіталу від торгівельного капіталу обєктивно необхідний процес .У той же час існує можливість такого відокремлення,тому що кругооборот промислового капіталу включає стадію ОБІГУ і стадію ВИРОБНИЦТВА.Кругооборот торгівельного капіталу включає ТІЛЬКИ 2 СТАДІЇ, і вони охоплюють сферу обігу.

Роль торгівельного капіталу в економічному житті суспільства надзвичайно велика.Він сприяє прискоренню обороту капіталу,сприяє розширенню ринку,сприяє нагромадженню капіталу.Але в той же ча він може загострювати суперечності між попитом та пропозицією,виробництвом і споживанням,тому що АКТ ВИРОБНИЦТВА віддалений від АКТУ СПОЖИВАННЯ.

55. Торговий прибуток та механізм його утворення.
Торговцеві повинно бути вигідно авансувати свій капітал.Це буде в тому випадку, якшо він зуміє відшкодувати свій авансований капітал і отримати прибуток.При цьому повинен на сотню викладеного капіталу отримати прибуток,не менший ніж промисловець,інакше він не стане вкладати свій капітал.

В обігу прибуток не створюється.Якщо торговець буде продавати товари за тою ціною, за яку їх купив,то навіть мінімального прибутку він не отримає.Виходить продажна ціна вищепокупної.Різниця цін і визначить ьторгівельний прибуток.Виникає уявлення,що торгівельний прибуток виникає в обігу шляом додатку до ціни.Але це лише видиме явище.Насправді,дійсним торгівельним прибутком є додаткова вартість,створена в процесі виробництва і далі відбувається лише її перерозподіл.

Механізм цього перерозподілу такий:

До функціонуюсого промислового капіталу+промисловий капітал і отримана в виробництві додаткова вартість тепер розподіляється на весь капітал.У результаті чого середня норма прибутку трохи зменшується.Промисловець продає торговцеві товари за ціною виробництва,яка дозволяє відшкодувати витрати виробництва і отримати середній прибуток.Торговець продає товари за ціною вартості - це дозволяє відшкодувати витрачений капітал і отримати торгівельний прибуток на витрачений капітал.

ЦВ=С+V+Pcp

W=C+V+m

Торгівельний прибуток- це особлива і перетворена форма додаткової вартості,тому що на поверхні вона виступає як породження торгівельного капіталу,насправді вона є результаттом того,що промисловець уступає частину додтової вартості створеною найманими працівниками за послугу з реалізації його товарів.Це значить, що торговець, як і промисловець привласнює частину неоплаченої праці найманих робітників у промисловості.Разом з тим, торовець експлуатує не тільки промислових, але і торгівельних працівників та службовців.

56. Форми зарплати.
Заробітна плата має дві форми:


<== previous lecture | next lecture ==>
Сутність заробітної плати | Відрядну
lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 0.183 s.