![]() |
Причини виникнення та еволюція товарного виробництваDate: 2015-10-07; view: 407. Щодо нашої країни, то тут вже на початку ХІІІ століття з'являється тенденція товарного ремесла, коли предмети вироблялися не тільки на замовлення, а й на продаж. Існують спільні для різних історичних епох причини виникнення товарного виробництва. Товарному виробництву властиві особливі сили розвитку, які виявилися в зародковій формі вже на початкових етапах виникнення елементів товарної системи, що протягом тисячоліть перетворилася на загальну форму виробництва. До них належать сили руху та постійного розвитку і вдосконалення виробництва, сили саморозвитку, саморегулювання. Товарне виробництво має такі основні риси: 1) суспільний поділ праці. В умовах товарного господарства виробництво складається з різнорідних і відокремлених господарських одиниць. Кожна з них спеціалізується на виробництві певного продукту, так, промисловість розпадається на різні галузі: текстильну, харчову, шкіряну, металургійну та ін.; 2) приватна власність на засоби виробництва. В процесі розкладу первіснообщинного ладу виникла приватна власність на землі та на засоби виробництва. Суспільний поділ праці створював умови для виникнення й утвердження приватної власності. Відносини приватної власності на засоби виробництва і продукцію є важливою рисою товарної форми виробництва; 3) обмін товарами як форма економічного зв'язку між виробниками. В умовах спеціалізованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляє не для себе, а на ринок, і через ринок отримує все необхідне, то єдиною формою зв'язку між товаровиробниками виступає обмін товарами; 4) стихійний характер товарного господарства. Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукцію на ринок і які залежать від ринку; це об'єктивно породжує стихію виробництва; 5) наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів. Простий обмін (Т—Т) поступово замінюється товарним обігом, а разом з грошима з'являються ціни. Просте товарне виробництво — це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику. Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва. 53. Товар і його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість Має 2 властивості: - задовольняти певні потреби людей; - бути корисним людині. Споживна вартість- це якісна визначеність товару, вона зумовлена фізичними, хімічними та іншими природними властивостями, якими її наділяє людина, виробник. Характеристика споживної вартості: Споживна вартість завжди має свою якісну і кількісну характеристики. Якісна - визначається мірою задоволення конкретної потреби й найповніше виявляється в якості товару. Саме якість стає найважливішим показником ефективності функціонування виробництва. Якість споживчої вартості має всебічну форму прояву. Це і надійність, і естетичність, і економічність, і багато інших моментів. Кількісна сторона споживчої вартості виявляється у самій кількості товару і вимірюється показниками ваги, об'єму, довжини тощо. Споживча вартість безпосередньо не характеризує економічні відносини між людьми, і саме цьому вона не вивчається політекономією, а є предметом такої загальної економічної науки, як товарознавство. Роль: здатність задовольняти якісь окремі потреби людини. Вартість - це втілена в товарі праця, яка виступає суспільно необхідною працею, вартість товару можна виміряти суспільно необхідним робочим часом. Характеристика: Вартість відображає економічні відносини відокремлених виробників. Витрати праці, як вартість, виступають тільки тільки в умовах товарного виробництва. Дві властивості товару: - споживна вартість товару; - вартість товару. Мінова вартість – це зовнішня форма вартості товару, виражена в грошах, є ціна товару. Приклад: Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей 54. Торговий капітал: сутність та особливості. Торгівельний капітал-це частина,що відовремилась від промислового капіталу і є органічною частиною суспільного капіталу. Він виконує інші функції: 1.Не просто реалізації товару, а перетворення товарного капіталу в грошовий капітал. Отже, торгівельний капітал вик. ф-цію промислового капіталу в сфері обігу.Спочатку промисловець сам займався реалізацією вироблених товарів, адле вже в цих умовах існувала обєктивна необхідність поділу авансованого капіталу на 2 частини: 1)на виробництво товарів 2)на реалізацію товарів Розвиток капіталізму привів до відокремлення ф-ції реалізації в особливий вид діяльності особливої групи підприємців. Процес обігу капіталу стає усе більш скадним і важливим, збільшуються масштаби виробництва,подовжуються шляхивід виробника до покупця товару і все це обєктивно вимагає все більших витрат.Промисловцю стає не вигідно самому займатися реалізацією товарів.Зявляються підприємці,що вкладають свій капітал ТІЛЬКИ в торгівлю. Отже, відокремлення промислового капіталу від торгівельного капіталу обєктивно необхідний процес .У той же час існує можливість такого відокремлення,тому що кругооборот промислового капіталу включає стадію ОБІГУ і стадію ВИРОБНИЦТВА.Кругооборот торгівельного капіталу включає ТІЛЬКИ 2 СТАДІЇ, і вони охоплюють сферу обігу. Роль торгівельного капіталу в економічному житті суспільства надзвичайно велика.Він сприяє прискоренню обороту капіталу,сприяє розширенню ринку,сприяє нагромадженню капіталу.Але в той же ча він може загострювати суперечності між попитом та пропозицією,виробництвом і споживанням,тому що АКТ ВИРОБНИЦТВА віддалений від АКТУ СПОЖИВАННЯ. 55. Торговий прибуток та механізм його утворення. В обігу прибуток не створюється.Якщо торговець буде продавати товари за тою ціною, за яку їх купив,то навіть мінімального прибутку він не отримає.Виходить продажна ціна вищепокупної.Різниця цін і визначить ьторгівельний прибуток.Виникає уявлення,що торгівельний прибуток виникає в обігу шляом додатку до ціни.Але це лише видиме явище.Насправді,дійсним торгівельним прибутком є додаткова вартість,створена в процесі виробництва і далі відбувається лише її перерозподіл. Механізм цього перерозподілу такий: До функціонуюсого промислового капіталу+промисловий капітал і отримана в виробництві додаткова вартість тепер розподіляється на весь капітал.У результаті чого середня норма прибутку трохи зменшується.Промисловець продає торговцеві товари за ціною виробництва,яка дозволяє відшкодувати витрати виробництва і отримати середній прибуток.Торговець продає товари за ціною вартості - це дозволяє відшкодувати витрачений капітал і отримати торгівельний прибуток на витрачений капітал. ЦВ=С+V+Pcp W=C+V+m Торгівельний прибуток- це особлива і перетворена форма додаткової вартості,тому що на поверхні вона виступає як породження торгівельного капіталу,насправді вона є результаттом того,що промисловець уступає частину додтової вартості створеною найманими працівниками за послугу з реалізації його товарів.Це значить, що торговець, як і промисловець привласнює частину неоплаченої праці найманих робітників у промисловості.Разом з тим, торовець експлуатує не тільки промислових, але і торгівельних працівників та службовців. 56. Форми зарплати.
|