Питання для обговорення

Date: 2014-03-03; view: 564.

ЗМІСТ

Журналістика

Газетна

ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕСЧЕТА ЗАПАСОВ НЕФТИ, ГАЗА И КОНДЕНСАТА ЗАЛЕЖЕЙ, НАХОДЯЩИХСЯ В РАЗРАБОТКЕ

Пересчет запасов осуществляется в случаях, когда запасы залежи после разбуривания по первому проектному документу изменяются более чем на 20% по сравнению с ранее принятыми или утвержденными в ГКЗ РФ, а также в других случаях, предусмотренных Классификацией запасов.

Следовательно пересчет запасов выполняется по разрабатывающимся залежам. Если по данным разведочных работ запасы подсчитываются на основе статистической модели объемным методом, то в процессе разработки залежей нефти и газа рассматриваются возможности для использования методов, основанных на принципе материального баланса. Однако непременным условием их применения является необходимость проведения в скважинах и по залежи в целом постоянных исследований, направленных на изучение залежи как динамической модели.

Выбор наиболее эффективного метода для пересчета запасов зависит от качества и полноты фактических данных, от их достоверности, а также от решающей способности метода применительно к условиям конкретной залежи. С этой целью в первую очередь проводится анализ по выявлению причин занижения или завышения запасов, подсчитанных по завершению разведочных работ. Если эти причины обусловлены изменением представлений о геологическом строении продуктивных пластов, то эффективным при пересчете будет объемный метод. В случаях, когда существенные изменения запасов связаны с трудностями установления типа пустотного пространства, предпочтение отдается методам, основанным на принципе материального баланса. Однако и их применение, как было показано выше, ограничивается жестким условием дренируемости всего объема залежи. Если вода начала внедряться в залежь раньше, чем весь ее объем был охвачен дренированием, то при подсчете запасов как нефти, так и газа возможны погрешности.

Нередко пересчет запасов ведется несколькими доступными мето-дами, тогда выбор эффективного метода осуществляется в каждом конк-ретном случае по наиболее представительным фактическим данным.

Порядок оформления материалов по подсчету запасов месторождений нефти и горючих газов определяется Инструкцией ГКЗ СССР.

Вступ................................................................................................................ 4

Тема 1. Типологічні особливості сучасної преси.............................................. 5

Тема 2. Характер і умови журналістської праці............................................... 7

Тема 3. Структура й функціонування редакції періодичного видання......... 11

Тема 4. Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах............ 16

Тема 5. Періодичне видання та його аудиторія.............................................. 21

Тема 6. Жанри газетної журналістики............................................................. 28

Тема 7. Організація процесу випуску номера газети...................................... 34

Тема 8. Зовнішня подача газетних матеріалів................................................ 39

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні................... 47

Додаток 2

Кодекс професійної етики українського журналіста................................ 63

Додаток 3

Правила внутрішнього трудового розпорядку
й обов'язки посадових осіб редакції газети “Запорізька правда”............ 65

Додаток 4

Засадничі принципи функціонування Ради німецької преси Публіцистичні принципи (Кодекс преси)............................................................................................. 77

Додаток 5

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну підтримку засобів масової інформації
та соціальний захист журналістів.............................................................. 87

Додаток 6

Узагальнена інформація про американську пресу................................... 99

Додаток 7

Приблизна анкета..................................................................................... 103

Вступ

Зовсім небагато аспектів життя нашого суспільства залишилися незайманими у процесі бурхливих економічних та політичних перетворень 90-х років ХХ ст., більшість із них, у тому числі й преса, змінилися радикально. Ці зміни помітні не всім, адже газети, як і колись, виходять щодня чи щотижня, їх друкують тією самою фарбою, в них публікують поточні новини та публіцистичні матеріали, їх так само продають у кіосках, на газетних розкладках і читають у транспорті.

Незважаючи на пророкування про швидке зникнення, газети й надалі залишаються одним із найбільш впливових та важливих засобів масової інформації сучасності. Поступ науки та техніки, а разом з тим і розвиток електронних ЗМІ, широке використання Internet не можуть змусити газети зникнути зовсім, і цим вони завдячують своїй “матеріальності”, можливості для читача завжди повернутися до прочитаного, “потримати” час і події в руках.

Завданням навчального курсу “Газетна журналістика” є формування у студентів цілісного стійкого уявлення про практичну діяльність редакції друкованого видання, передусім газети. Курс передбачає вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду організації газетного виробництва та досвіду організації індивідуальної праці журналіста.

Метою вивчення курсу “Газетна журналістика” є формування у студентів уявлення про практичну діяльність редакції друкованого періодичного видання, його структуру, допомогти студентам ознайомитися з основними способами й формами газетного виробництва. Студенти повинні пам’ятати, що журналіст-газетяр завжди знаходиться в гущі громадсько-політичного та суспільного життя. Ефективність його повсякденної праці часто залежить від професійної підготовки, світоглядних позицій, відповідальності за свою діяльність перед читацькою аудиторією.

Студент-журналіст повинен не тільки вміти готувати якісні, яскраві публіцистичні матеріали, а й мати уявлення про художньо-технічне оформлення видання. Для нього є важливим розуміти сучасний стиль оформлення періодики, володіти добрим естетичним смаком, що дозволить у процесі підготовки матеріалу чітко уявляти, яке місце на полосі займатиме публікація, як вона має бути подана й оформлена.

Курс містить вісім розділів, кожен з яких складається з кількох тем і присвячується певному аспектові організації редакційної роботи та професійної діяльності журналіста. Вивчення матеріалу, пов’язаного з усім комплексом цих тем, дасть студентам основи знань про структуру редакційного колективу, місце і роль його підрозділів, керівництва й управління редакцією, основні напрями її функціонування, найважливіші особливості праці журналіста й організації його роботи тощо.

Основні теоретичні положення й висновки курсу “Газетна журналістика” спираються на результати аналізу практичного досвіду як центральних, так і регіональних періодичних видань.

Одним з методів самостійної роботи студентів є вивчення річників і номерів різноманітних газет, тижневиків і журналів. Це дає уявлення про структуру видання, характер його матеріалів, основні підрозділи редакційного колективу й інші відомості. Студентам-заочникам велику користь принесе вивчення структури й організації роботи редакційних колективів, досвід планування, підготовки й випуску номерів. Це допоможе їм розширити й закріпити знання, отримані у процесі вивчення рекомендованої літератури.

Тема 1. Типологічні особливості сучасної преси

Визначення понять: “преса”, “газета”, “журнал”. Типологія сучасної української преси. Студенти повинні знати, що становлення, систематизація та класифікація сучасної преси відбулися в умовах переходу від єдиного партійного суб’єкта управління засобами масової інформації до різнопланового, за суб’єктом, управління в роки побудови незалежної держави. Замість однорідної за своїм духом партійно-радянської преси, з’являється планова преса, яка містить усі ознаки демократичних ЗМІ.

За типологічними ознаками пресу поділяють на:

якісну (преса думок, що призначена для інтелектуальної частини суспільства, напр. тижневики “Дзеркало тижня”, “День”, журнали “ПіК”, “Корреспондент” тощо) і масову (обслуговує решту аудиторії, напр. тижневики “Факты”, “Сегодня”, “Миг” тощо);

державну (фінансово підтримувану державними структурами, напр. “Урядовий кур’єр”, “Запорізька правда”) і комерційну (економічно самостійну, напр. “Улица Заречная”, “Суббота”);

офіційну (висловлює думку урядових кіл) і неофіційну (репрезентує погляди редакційного колективу, засновника тощо), сюди ж можна зарахувати й поділ на правлячу й опозиційну пресу;

загальнополітичну (інформаційну, інформаційно-аналітичну та аналітичну)і галузеву (молодіжну, дитячу, жіночу, бізнесову, розважальну, політичну (видання політичних партій), релігійну, спортивну, комп’ютерну, наукову, мистецьку тощо).

Газети можуть різнитися між собою залежно від географії виходу (центральні, регіональні (міськрайонні), місцеві, багатотиражні), періодичності виходу (щоденні, дво -, три -, п’ятиразові, тижневики), за форматом видання (А2, А3, А4), обсягом сторінок (2, 4, 6, 8) тощо. Типологію періодичних видань частково подає Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (додаток 5).

За останнє десятиліття змінилися функції та роль преси, яка перетворилася з партійного “пропагандиста й агітатора” на широкого інформатора суспільства з усіх сфер життя. Тому саме в останні роки з’явилася велика кількість т. зв. незалежних ЗМІ, або видань, які не ставлять за мету афішувати свою політичну приналежність.

Характерною негативною ознакою сучасної преси є її пристосуванство до смаків чи несмаків публіки з метою економічного виживання, що, у свою чергу, відчутно впливає на якість видань.

Особливого звучання набули видання української діаспори, частина яких після проголошення незалежності перенесла свої редакції до Києва (“Українське слово”, “Визвольний шлях”, “Шлях перемоги”, “Сучасність”, “Аванґард” тощо), а інші продовжують виходити в місцях компактного проживання українських громад у всьому світі. За останні роки посилилися зв’язки цих видань з українськими ЗМІ, що часто має вигляд взаємних передруків тих чи інших матеріалів.

Вивчення типологічних особливостей видань дає можливість студентам визначати найхарактерніші особливості газет, журналів, альманахів, бюлетенів.

Окремо стоїть питання про існування нового інформаційного середовища, яке є безпосереднім продовженням газети, – електронних видань. В Україні через економічну неспроможність аудиторії ця інформаційна ланка ще не набула кількісно-якісних показників, тому більшість електронних версій друкованих видань є більше рекламною кампанією редакцій, бажанням задекларуватися на цьому надалі перспективному ринку інформації. Розглядаючи ситуацію в газетному бізнесі України, варто порівняти її з ситуацією в США (додаток 6).

**********

• преса (від франц. presse – прес, друк) – друковані періодичні видання (газети, журнали, альманахи, бюлетені, збірники), в яких систематично й оперативно різноманітними мовностилістичними й зображальними засобами відтворюють найактуальніші суспільно-політичні події. В суспільстві преса відіграє роль засобу комунікації, виступає інструментом відображення життєвих процесів, формує громадську думку;

• газета (від італ. gazetta – назва дрібної монети) – періодичне видання, що оперативно висвітлює суспільно-політичні, громадсько-культурні, економіко-виробничі, науково-літературні, спортивно-масові та інші актуальні події, факти та явища, порушує важливі життєві проблеми. Від інших періодичних видань відрізняється більшою періодичністю, оперативністю публікованої інформації, масовим розповсюдженням серед читачів, різноплановим відтворенням різних аспектів суспільного життя.

• журнал (від франц. journal – щоденник, газета) – періодичне видання, один з основних видів засобів масової інформації, що формує громадську думку. Від газети відрізняється форматом, тематикою, характером подачі матеріалів, має більше можливостей для аналізу.

• періодика (від грецьк. рeriodikos – той, що регулярно чергується) – сукупність друкованих видань (газети, журнали, альманахи, вісники, бюлетені), які виходять у відповідні, точно визначені терміни під одним заголовком і в однаковому художньо-технічному оформленні.

1. Визначення понять: преса, газета, журнал. Ознаки газети.

2. Комунікативні особливості періодичних видань.

3. Класифікація газетних видань України.

4. Сучасна преса політичних партій.

5. Інформаційно-розважальна преса.

6. Бізнесова преса.

7. Галузева розмаїтість сучасної преси.