|
Замечания.Date: 2015-10-07; view: 597. Чому відносини власності лежать в основі виробничих відносин суспільства? Власність займає центральне місце у економічної системі. Вона обумовлює економічний спосіб сполуки працівника із засобами виробництва, мета функціонування та розвитку економічної системи, соціальну структуру суспільства, характер стимулів праці, спосіб розподілу результатів праці. Відносини власності формують всі види економічних відносин. Власність завжди пов'язані з певними предметами, речами, але поняття власності не зводиться до її речовинному змісту. Річ стає власністю тоді, коли з її приводу люди вступають між собою у певні відносини. Власність – взаємини для людей щодо привласнення бюджетних коштів виробництва та продуктів праці.Відносини, у яких вступають в процесі виробництва, називають виробничими, чи економічними відносинами. Виробничі відносини – взаємини для людей щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Виробничі відносини є громадську форму виробництва, з якої відбувається присвоєння людьми предметів природи.
Размерность пространства, состоящего только из одного нулевого вектора, равна нулю. Такое пространство называется тривиальным. Если в линейном пространстве существует любое число линейно независимых векторов, то такое пространство называется бесконечномерным. Мы будем рассматривать, в основном, конечномерные линейные пространства. Бесконечномерные пространства являются предметом специального изучения.
5) Неравенство Коши́ — Буняко́вского связывает норму и скалярное произведение векторов в евклидовом пространстве. Это неравенство эквивалентно неравенству треугольника для нормы.
6)
7) Пример-единичная матрица 8) 9) Каждой квадратной матрице n*n модет быть поставлено в соответсивие число !А!, наз-ое определителем.
· Определитель произведения квадратных матриц одинакового порядка равен произведению их определителей (cм. также формулу Бине-Коши)
10) 11) Ранг матрицы-наивысший порядок миноров, отличных от нуля.
12) 13)
14)
15) Неизвестные
16)
17)
18) 1. все корни характеристического многочлена 2. геометрическая кратность каждого собственного значения
19)
20)
21) 22)
23)
24)
25)
26)
27)
28)
29) 30)
31) 32)
33)
34)
|