Лекція 1. Предмет, стан і структура психології

Date: 2014-03-03; view: 1088.

ОГЛАВЛЕНИЕ

БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК

1. Гуткин, В.И. Безопасность жизнедеятельности и чрезвычайные ситуации: учеб. пособие/ В.И. Гуткин, Р.Д. Магомет, Е.В. Мельникова.- СПб.: Изд-во СЗТУ, 2003.- 235 с.

2. Гуткин, В.И. Безопасность жизнедеятельности и чрезвычайные ситуации: учеб. и справ. пособие для вузов/ В.И. Гуткин, В.А. Рогалев; под ред. В.И. Гуткина. - СПб.: МАНЭБ , 2005. - 719 с.

3. Безопасность деятельности: энцикл. словарь/ И.В. Бойко [и др.]; под ред. О.Н. Русака. - СПб.: ЛИК, 2003.-502 с.

4. Безопасность жизнедеятельности: учебник для вузов/ [С.В. Белов [и др.]]; под общ. ред. С.В. Белова.- М.: Высш. шк., 2001.- 485 с.

5. Безопасность жизнедеятельности: учебник для вузов/ Л.А. Михайлов [и др.]; под ред. Л.А. Михайлова.- СПб.: Питер, 2006.- 301 с.

6. Гуткин, В.И. Безопасность жизнедеятельности специалистов, работающих с ПЭВМ: учеб. пособие для вузов/ В.И. Гуткин, Е.И. Масальский.- СПб.: СЗПИ, 1995. - 93с.

7. Гуткин, В.И. Безопасность жизнедеятельности при пожаре: учеб. пособие/ В.И.Гуткин, А.С. Кириченко.-СПб.: СЗПИ, 1999.- 118 с.

ВВЕДЕНИЕ 3

Раздел 1. Организационно-правовое обеспечение безопасности жизнедеятельности (БЖД) 4

1.1.Основные положения БЖД 4

1.2. Правовые, нормативно-технические и организационные основы БЖД. Страхование 9

1.3. Характеристика Человека как элемента системы "Человек - Среда" 22

1.4. Характеристика элемента "Среда" в системе "Человек - Среда" 36

1.5. Энерготраты и энегопотребление человека 39

Раздел 2. Природные опасности 49

2.1. Классификация природных опасностей 49

2.2. Склоновые процессы и катастрофы 53

2.3. Паводки и наводнения 56

Раздел 3. Техногенные опасности 58

3.1. Производственное освещение 58

3.2. Воздух рабочей зоны 61

3.3. Производственный шум 67

3.4. Виброопасность 72

3.5. Электроопасность 77

3.6. Опасность электрических (ЭП) и электромагнитных полей (ЭМП) 81

3.7. Лазерная опасность 84

3.8. Опасность ионизирующих излучений 86

3.9. Опасность тяжёлых металлов 91

3.10. Опасность атомных станций 94

3.11. Библиографический список 107

Психологія - це наука про психіку і закономірності її прояву та розвитку. Психологію можна розглядати як науку і як навчальний предмет. Психологія як наука має своїм завданням вивчення і наукове пояснення психічних явищ. Психологія має на меті розкрити закономірності, які лежать в основі прояву, формування та розвитку психічних явищ. Знання закономірностей психіки необхідне для керівництва її проявами, зокрема для оптимальної організації діяльності людини, для правильної постановки процесу навчання та виховання підростаючого покоління.

Психіка складається з: психічних процесів, психологічних властивостей та психічних станів.

Психічними процесами називають окремі форми або види психічної діяльності. В психології розрізняють пізнавальні процеси (спрямовані на пізнання людиною оточуючого світу). Це відчуття окремих властивостей предметів (різний колір, різні звуки, смакові та нюхові відчуття), сприймання (предметів, речей в сукупності їх властивостей), пам'ять, мислення, уява. Розрізняються ще й емоційні процеси (емоції і почуття), вольові процеси і дії.

Психологічними властивостями називають найбільш суттєві та найбільш стійкі психічні особливості людини (її потреби, інтереси, здібності, темперамент, характер).

Крім психічних процесів і властивостей особистості, виділяють ще й психічні стани - це особлива характеристика психічної діяльності людини за деякий проміжок часу. Психічні стани викликаються зовнішньою ситуацією, самопочуттям людини, її індивідуальними особливостями і впливають на її поведінку протягом цього періоду (стан втоми, розсіяності, активності і т.п.).

Психології притаманні такі особливості: поєднання емоційності та раціоналізму, значна складність, збіг суб'єкта й об'єкта пізнання, унікальні практичні наслідки.

У психології існують певні можливості: може зробити людину інформованішою, обізнанішою в людській натурі, допомогти підвищити контроль за власним життям і здатність до ефективних взаємовідносин з іншими людьми, допомогти у професійному плані, розвинути проникливість у політичній і соціальній сферах. Одночасно з цим, психологія не може: звільнити людину від відповідальності за поведінку, дати прості відповіді на складні психологічні запитання, встановити стан душі після смерті, зробити людину цілком досконалою.