Предмет і метод політичної економії

Date: 2015-10-07; view: 403.

Билет № 14.

1. Каждые пять лет британские подданные избирают членов парламента на всеобщих выборах. Лидер партии большинства (партии, которая превосходит по количеству членов парламента другие партии) автоматически становится премьер министром. Every 5years the British subjects elect their MPs in a general election. The leader of the majority party (the party which exceeds other parties in the number of their MPs) automatically becomes the Prime Minister.

2. В прошлом на британских выборах часто использовалась система простого большинства. In the past, British elections mostly used the first past the post system.(FPTP)

3. Торговля - один из важнейших путей к развитию взаимовыгодному сотрудничеству. Trade is one of the most important ways to the development of the mutually-beneficial cooperation.

4. В аэропорту министра иностранных дел Великобритании встречали Госсекретарь США и другие высокопоставленные официальные лица. In the airport the British Minister of foreign affairs was greeted by the State Secretary and other high ranking officials.

Уже перші люди володіли початковими економічними знаннями. З виникненням перших класових

суспільств на Давньому Сході в центрі економічної думки постали проблеми організації та управління державним господарством. Боротьба людей за покращення матеріального становища, їх прагнення “заробити собі на життя” – це і є предметом економічної науки. Економічна теорія вперше виникла в античному суспільстві як “економія” – наука про домогосподарство. Термін “економія” вперше запропонував Ксенофонт. Найбільш глибоким дослідником економічних проблем був Арістотель. Становлення капіталізму сприяло виникненню економіки як

самостійної науки, що дістала назву політичної економії. У центрі її уваги спочатку перебувала не сфера виробництва, а сфера обігу.( меркантилізм). На зміну меркантилізму приходить класична політична економія. Засновники – У. Петті, Ф. Кене та А. Р. Ж. Тюрго. Класична політична економія зосередила увагу на аналізі відносин у сфері виробництва. У Франції варіантом класичної школи були фізіократи (з гр.– влада природи).

Об'єктом економічної теорії є економіка в цілому (на мікро , макро і глобальних рівнях). Макрорівень охоплює господарство країни в цілому. Глобальний рівень розглядає міждержавні об'єднання та світове господарство. Мікрорівень розглядає домогосподарство, фірму. Політична економія вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг. Виробництво – це в економічному розумінні спосіб поєднання виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу та їх узгодженого

цілеспрямованого використання. Обмін – це відносини, завдяки яким товари та послуги рухаються від виробника до споживача, і цей рух обслуговують гроші, торгівля і ціни. Розподіл – це формування доходів підприємств, робітників, службовців і фермерів, банкірів і землевласників, окремих родин та держави. Споживання – це використання доходів і реалізація корисних властивостей речей та послуг.

Метод – це те, яким чином наука вивчає свій предмет. Методи політичної економії – це шлях пізнання економічних відносин, їх основних підсистем, їх взаємодії та мисленого відтворення цієї взаємодії. Вивчення системи методів, способів пізнання і перетворення світу вивчає наука методологія.

Методи:

-математичний; -структ.-функ.; - діалектичний; -специфічний;

-специфічний; -логічний; статутно-розрахунковий.