ВВП та ВНП як показники обсягів кінцевого виробництва. Методи обчислення ВВП.

Date: 2015-10-07; view: 452.

ВВП – це ринкова вартість кінцевої продукції або додана вартість , що створюється в середині країни. ВНД – сукупність усіх виготовлених товарів у сфері матеріального виробництва та наданих послуг у нематеріальному виробництві у країні за рік.Методи обчислення ВВП :1. Виробничий спосіб або метод за доданою вартістю. ВВП = ( ВВ – МВ) + (НП – С) ВВ- валовий випуск(сукупна вартість товарів та послуг вироблених в країні за рік) ;МВ – матеріальні витрати( витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання) ;НП – непрямі податки(продуктові податки - це податки,які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються,продаються та імпортуються підприємствами.) ;С – субсидії( це те, що держава безкоштовно передає або споживачам або підприємствам). 2. Метод видатків за витратами або метод кінцевого використання. ВВП = С + Івал. +G + Xч.І вал. – витрати на кінцеве споживання домашніх споживачів ( вони вкл.. витрати на купівлю споживчих товарів; споживання товарів і послуг у натуральній формі і подарунків ; споживчих товарів , що вироблені дом. господарствами ; спож. товарів , що закуплені за кордоном.)..G – державні закупки( це витрати уряду на кінцеве споживання органів державного управління та некомерційних організацій , що обслуговують населення) $Хч. – чистий експорт( різниця між експортом та імпортом).3. Метод доходів або розподільчий метод. ВВП = ЗП + ВКП +ЗД + А +ТЗП – заробітна плата найманих працівників.ВКП – валовий корпоративний прибуток;ЗД – змішаний дохід( це дохід від індивідуальної підприємницької діяльності) ;А – амортизація ( це інвестиції, що ідуть на погашення або компенсації зношення капіталу) ;Т – податки.

64. ВВП в процесі розподілу.Розподільна функція фінансів реалізується в процесі первинного розподілу і перерозподілу вартості ВВП.Первинний розподіл - це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб'єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб - заробітна плата, у юридичних осіб – прибуток, у держави – прибуток державною сектора, що централізується в бюджеті, надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на загальнодержавні, регіональні, відомчі й корпоративні. Загальнодержавні включають державний бюджет і державні фонди цільового призначення, регіональні – місцеві бюджети і позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування. Відомчі – це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об'єднань.Провідну роль у перерозподільному процесі відіграє держава. У процесі перерозподілу на загальнодержавному рівні можна виділити окремі стадії перерозподілу. Спочатку відбувається мобілізація і формування загальнодержавних фондів (державного бюджету і цільових загальнодержавних позабюджетних фондів), потім стадія використання цих фондів – направлення коштів на розвиток пріоритетних галузей народного господарства, соціально-культурні заходи, управління, оборону, виплату пенсій тощо. Звідси виникають відносини вторинного перерозподілу.Кінцевим результатом перерозподільного циклу є те, що одна частина перерозподілених грошових ресурсів через механізм бюджетного фінансування знову переходить у сферу матеріального виробництва, щоб почати новий цикл первинного розподілу з наступним перерозподілом, інша частина перерозподілених грошових ресурсів переходить у сферу споживання (освіта, охорона здоров'я, культура, оборона, державного управління тощо).Поряд з розподільною фінанси виконують контрольну функцію, сутність якої проявляється в контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням.