Фази цикла.

Date: 2015-10-07; view: 430.

Криза, спад ділової активності, падіння виробництва, масові банкрутства. Слабкі підприємства покидають ринок, падає попит як споживчий так і інвестиційний, ціни падають. Норма позичкового відсотка зростає, оскільки під-ва спасаючись від банкрутства прагнуть отримати позику. Це – класична криза перевиробництва.

Період депресії – падіннявиробництва припиняється, ціни стабілізуються на низькому рівні, товарні запаси розходяться: продаються або знищуються, позичковий % став стабільнішим. Підприємці замовляють техніку, починається пожвавлення, йде підйом. ЕК-ка доходить до піку, за яким починається спад.Чому? Нова технологія означає підвищення обсягів вир-ва, інакше її вартість не відшкодувати.

Особливості циклічного розвитку в сучасних умовах:

1)менш глубокі кризи(антикризове регулювання держави)

2)не чітко виражені фази циклу(оновлення основного капіталу на всіх фазах циклу)

3)надвиробництво продуктивного, ане товарного капіталу(скорочення вир-ва до початку падіння цін і прибутку)

4)кризи 70-80 х рр супроводжувались загальним відвищення цін внаслідок інфляції, повязаної з монополіями. Термін”стагфляція” означає, що одночасно відбуваються кризовий спад вир-ва і зростання рівня цін-інфляція. Це дезорганізує відтворювальний процес, заважає встановленню оптимальних пропорцій між галузями економіки бо підприємцям під час кризи з інфляцією важко оримати достовірну цінову інформацію про прибуткові напрями діяльності, інвестування.

*62. Економічні кризи. Сутність, причини. Відновлення основного капіталу – матеріальна основа періодичності криз.

Розглянемо причини економічних криз які розглядав Маркс. У його літературі осн причини економіч криз полягає в загострені осн протиріччя капіталістичного виробництва. Протиріччя: між суспільним характером в-ва і приватним способом привласнення його результатів.

Осн протиріччя капіталістичного виробництва:

1)протиріччя між планомірною організацією вир-ва на кожному окремому підприємстві і анархією вир-ва в масштабах капіталіст сусп-ва: Криза настає тоді,коли анархія виводить вир-во за межі споживання.

2)протиріччя між капіталом і найманою працею

3)протиріччя між виробництвом і споживанням: Ціль вир-ва=>максимізація додаткової вартості=>розширення вир-ва<=Фонд зарплати,яким визнач платоспроможний попит осн покупців-найманих робітників. Вироблені товари сусп-во не може спожити,тому що осн маса споживачів-найм робітників не може їх купити(фіз можл-ті є, а фінансів не вистачає)

Економічні кризи почали регулярно повторюватись після 1825 року з інтервалом 11-9-7-5 і менше років. Періодичність криз пояснюються оновленням осн капіталу, що є матеріальною основою періодичності криз.

*63. Концентрація і централізація виробництва капіталу. Виникнення монополії.

Переход к новой стадии капитализма был подготовлен глибокими изменениями в производственных силах и происшедшими на этой основе переменами в системе производственных отношений. В образовнии монополий решающую роль сыграли различные формы концентрации и централизации капитала в руках крупних фирм. Первоначально преобладала горизонтальная интеграция - образование монополистических обьединений в рамках одной отрясли. В результате возникли отраслевые монополии в виде картелей, синдикатов и трестов. При переходе к монополистической стадии распространенной формой хозяйствования становится акционерные общества. Первоначальные акционерные общества возникли еще в ХVIвеке, в период так называемого первоначального накопления капитала. Акционерные общества являлись важнейшей формой централизации индивидуальных капиталов.

*64. Сутність і форми монополістичних об'єднань.

Досконала конкуренція сама себе підриває, народжує свого вбивцю – монополію. З конкуренції виникає концентрація і централізація капіталу і виробництва, що . досягнувши певних розмірів, призводить до виникнення монополій. Монополія – це союз підприємців в одній галузі. Які домовляються щодо цін товарів і їх кількості. Сутність монополії – що вона встановлює монопольно високі ціни, що забезпечують монопольно високий прибуток, який має три джерела:

-монопольна ціна

-перерозподіл через ціну частки прибутку, створеного вне монополіз сектору

-монополії мають змогу першими користуватися всіма досягненнями НТР.

Картель – союз підприємців однієї галузі, які домовляються про ціни, за якими продають товар. І про кількість товару.Синдикат – об'єднання підприємців однієї галузі, створюють торгівельну контору, яка продає продукцію всіх членів синдикату. Члени його втрачають торгівельну самостійність, а виробнича залишається.Трест – об'єднання капіталами всіх учасників, і вони втрачають всі форми самостійності. Вийти може, якщо хтось увійду. Концерн – (найбільш складна форма об'єднання) - багатогалузеве об'єднання. До його складу можуть входити крім галузевих підприємств банки, страхові компанії, інвестиційний фонди. Конгломерат – об'єднання підприємств, компаній різних галузей, частіше навіть не зв'язаних техніко-економічно, не маючих один з одним функціональних зв'язків, але знаходяшихся під єдиним фінансовим контролем. В главі конгломератів, як і концернів, часто знаходяться крупні банки.

*65. Фінансовий капітал: виникнення, сутність та форми панування.

Концентрация производства, слияние или сращивание банков с промышленностью – такова история возникновения финансового капитала. Финансовый капитал – монополистический промышленный капитал, сросшийся с монополистическим капиталом. Концентрация банковского капитала в ряде промышленного развитых стран достигла нового уровня, при котором образовались банковские монополии и утвердилось их безраздельное господство в сфере кредита, а постепенно – и во всем рыночном хозяйстве. Материальной основой монополизации банковского капитала служит концентрация и монополизация промышленного производства. Крупные промышленные предприятия нуждались в больших и как правило долгосрочных кредитах. Мелкие банки не были способны справляться с этой ролью, что ускорило объединение многих банков, централизацию их капиталов. Банковские монополи представляют собой объединение банков, или банки-гиганты, господствующие в банковском деле и присваивающие монопольную прибыль. Основными формами банковских монополий являются банковские картели, консорциумы, тресты и концерны.

Ф.К. сосредоточен в руках финансовой олигархии – немногочисленной верхушки воротил, господствующей над всеми отраслями экономики. Механизм ее господства весьма разносторонен. Ее организационной формой является финансово-монополистическая группа, которая представляет собой совокупность промышленных, банковских, страховых, транспортных, строительных, торговых и взаимосвязанных держателей капитала.

*66. Міграція капіталу: можливість, необхідність, осн форми. Сучасні явища міграції капіталу.

Господство монополий и финансового капитала предопределило становление еще одного экономического признака монополистической стадии – вывоза капитала. В вещественном отношении между вывозом капитала и товаров во многих случаях трудно найти различия. Но они существенно отличаются как выражение различных экономических отношений. Вывоз товаров означает, что прибавочная стоимость, носителем которой является вывозимые товары. Создана наемным трудом работников данной страны. Вывоз капитала: собственники этого капитала присваивают прибавочную стоимость, созданную трудящимся тех стран, куда капитал вывозится. Необходимость вывоза капитала вызвана образованием относительного «избытка» в высокоразвитых странах, ищущего прибыльного применения. Вместе с тем развитие монополий затрудняет достаточно прибыльное использование новых капиталов внутри своих стран. Захватив целые отрасли промышленности, монополии препятствуют проникновение туда «чужих» капиталов, что бы избежать обострения конкурентной борьбы и падения прибыли. Вывоз капитала в предпринимательской форме осуществляется путем учреждения компаниями своих предприятий за рубежом. Организации дочерних предприятий, создания специальных предприятий с участием иностранного и национального капитала. Ссудный капитал экспортируется в виде в виде займов, посредствам кредитования, вложений на текущие счета в банки других государств к вывозу капитала. Капитал, вывезенный в судный форме, приносит процент. Осн направлениями вывоза частного капитала являются инвестиции не только в слаборазвитые страны но и в промышленно развитые государства, которые сами вывозят капитал. Каковы же последствия вывоза капитала? Вывоз капитала обуславливает возникновение новых важных экономических отношений.

1)вывоз капитала значит расширил сферу приложения капитала крупных компаний и ведущих капиталистических держав.

2)вывоз капитала усилил зависимость слаборазвитых и остальных стран от ведущих капиталистических держав

3)он расширил источники и увеличил объем прибылей, создаваемых трудящихся на заводах, фабриках, плантациях, принадлежащим иностранным компаниям.

4)вывоз капитала помогает «проталкивать» на внешнее рынки товары предпринимателей и фирм стран-экспортеров капитала.

После второй мировой войны возникли новые явления в вывозе капитала. Резко возросли его масштабы, изменились направления экспорта, произошли сдвиги в соотношении сил государств-экспортеров. Увеличилась доля вывозимого капитала из одних промышленно развитых стран в другие.