Правління Ільїї

Date: 2015-10-07; view: 432.

Переворот 1962 року і правління Гідо

Правління Фрондісі

Фрондісі виграв вибори 1958 року. Перон підтримував Фрондісі з Каракасу та закликав своїх прихильників голосувати за нього з метою покласти кінець забороні пероністської партії та відновлення законодавства часів диктатури Перона.

Фрондісі прислухався до антицерковних сил, занепокоєних зростанням впливу Католицької церкви, які сприяли організації ультраправого руху Націоналістичного руху Такуара («перша міська партизанська група Аргентини»).

Незважаючи на велику підтримку в народу, уряд Фрондісі також завершився переворотом у 1962 році, здійсненим за участю військовиків, після того, як ряд місцевих виборів був виграний кандидатами від пероністської партії. Протягом короткого періоду, поки військовики вирішували кандидатуру нового президента, формально країною керував голова сенату Хосе Марія Гідо.

7 липня 1963 року відбулися нові президентські вибори, у яких не мали права брати участь пероністи. Президентом став Артуро Умберто Ільїя. Правління Ільїї характеризувалося імпульсивними популістськими економічними і соціальними рішеннями, а також слабкою підтримкою народу.

1965 року були проведені вибори до парламенту, на яких перемогли пероністи. Після цього розпочалася кампанія по дискредитації діючого уряду.

28 червня 1966 року за підтримки головнокомандувача армії Паскуаля Пістаріні, колишнього президента Артуро Фрондісі, частини пероністів і США, генерал Хуліо Альсогарай влаштував військовий переворот, який скинув Ільїю. Наступного дня президентом було оголошено Хуана Карлоса Онганіа.