Україна (ст. 5) є республікою.

Date: 2015-10-07; view: 379.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є на­род.При цьому народ здійснює владу як безпосередньо, так і че­рез органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Конституційний лад в Україні має право змінити лише народ. Це право не може бути виключним для будь-кого, включаючи й державу, її органи, а також окремих посадових осіб.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Державна влада в Україні (ст. 6) здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.Органи законодав­чої, виконавчої і судової влади здійснюють повноваження у вста­новлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парла­мент — Верховна Рада України (ст. 75).

Особливе місце в системі владних відносин України посідає інститут Президента.Президент є главою держави. Напряму він не пов'язаний з жодною владно-законодавчою, виконавчою, су­довою гілками влади, але відіграє важливу роль у функціону­ванні всіх трьох.

Президент керує діяльністю України у сфері зовнішньої полі­тики, репрезентує державу в міжнародних відносинах, має пра­во вести переговори, укладати від імені України міжнародні уго­ди.

Президент має право законодавчої ініціативи, може, зокре­ма, при прийнятті законів, скористатися правом вето. Як ґарант державного суверенітету Президент України зобов'язаний забез­печувати державну безпеку. Він повинен вирішувати важливі кадрові питання, видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України.

Якщо Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту, звання Президента України охороняється законом і зберігається за людиною, що обіймала цю посаду, довічно.

Вперше в новітній історії України посада Президента з'явилася в 1991р. згідно з рішеннями Верховної Ради України (першою була постанова "Про вибори Президента Української РСР" від 25 червня 1991р.). Першим Президентом України 1 грудня 1991р. одночасно з референдумом про підтримку Акта проголошення незалежності України було обрано Леоніда Ма-каровича Кравчука ("за" було подано 19643481 голосів — 61,59 %).

З 13 грудня 1991р. запроваджено таку президентську струк­туру, як Адміністрація Президента України.Вона спеціально не передбачена Конституцією як окремий суб'єкт влади, але під­падає під дію п. 28 ст. 106 Конституції України, згідно з якою Президент України має право формувати консультативні, дорад-

чі та інші допоміжні органи і служби в межах коштів, які перед­бачені на її утримання в Державному бюджеті. Адміністрація покликана здійснювати організаційне, правове, консультатив­не, інформаційне експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента України. Разом з тим об'єктивно Адміністрація Президента України відіграє велику роль у політичному про­цесі, розв'язанні практичних суспільно-політичних проблем.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади згідно зіст. 113 Конституції України є Кабінет Міністрів України,до складу якого входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністр Кабінету Міністрів України, міністри.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом влади, який очолює систему державних органів, що покликані впро­ваджувати Конституцію та закони України, акти Президента України, реалізовувати державну внутрішню та зовнішню полі­тику.

Президент України за згодою більше як половини конститу­ційного складу Верховної Ради України призначає Прем'єр-міністра України, а за поданням Прем'єр-міністра України (ст. 114)— персональний склад Кабінету Міністрів України. Отже, Парламент і Президент України спільно відповідальні за призначення керівників Уряду України.

Міністерства, державні комітети (державні служби) та цент­ральні органи виконавчої влади зі спеціальним статутом станов­лять систему центральних органів виконавчої влади (централь­ними органами виконавчої влади є Антимонопольний комітет України, Державна митна служба України, Державна податко­ва адміністрація України, Служба Безпеки України, Національ­на комісія регулювання електробезпеки України, Фонд держав­ного майна України та ін. — загалом 11 центральних органів виконавчої влади).

Власну структуру і особливості функціонування має Судова влада (система) України.Це — Верховний Суд України, Конс­титуційний Суд України, суди обласні, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, суди міжрайонні (окружні), районні. Крім того, для ефективного здійснення правосуддя Конституція України передбачає створення (ст. 131) Вищої ради юстиції, яка виконує специфічні функції.

У системі розподілу влади в системі правоохоронних органів в Україні є також Прокуратура.Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний проку­рор України.

Влада в Україні реалізується не лише відповідними органа­ми і структурами, а й за рахунок функціонування місцевого са­моврядування.Конституція України визначає місцеве самовря­дування як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів Ук­раїни. Згідно зі ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської рад входять депутати, яких обирають жителі сел, селищ, міст на основі загального, рівного, прямого виборчо­го права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Контрольні питання

1. Влада — невіддільний атрибут політичної системи.

2. Влада політична і неполітична: особливості визначення і функціонування.

3. Ознаки і функції влади.

4. Ресурси влади та їх особливості.

5. Легітимність влади: визначення та процеси утвердження.

6. Питання маніпулювання та ерозії влади.

7. Конфлікт як суспільне явище, невіддільний атрибут полі­тики.

8. Рольові та соціальні конфлікти: причини та особливості прояву.

9. Політичні конфлікти: системні та несистемні.

10. Основні способи запобігання та особливості розв'язання конфліктів.

11. Опозиційність і опозиція: проблеми впливу на політику і політичні процеси.

12. Основні засади та особливості системи влади в сучасній Україні.