Відносини розподілу та їх місце у відтворювальному процесі

Date: 2015-10-07; view: 341.

Суть та механізм нац. доходу та перерозподіл його.

Економічне зростання та його типи.

Суть і види економічного відтворення.

Основою життя людського суспільства є матеріальне виробн. бо в ньому є створені необхідні засоби існування людини, проте одним актом виробн. не закінчується.

Так само як і людство не може перестати виробляти, тому виробн. повинно безперервно повторюватись.

Розрізняють 2 види відтворення:

1. просте-означає,що виробн. з року в рік повторюється в незмінних масштабах

2. розширене-передбачає, що виробн. з року в рік повторюється у зростаючих масштабах

Постійне зростання обсягів виробн. яке здійсн на основі розширеного відтворення складає зміст економ зростання.

Розрізняють два типи економ зростання:

1. екстенсивний-коли нарощування обсягів виробн. відбувається в основному за рахунок залучення до виробн. все нових і нових ресурсів(матеріальні,трудові, фін.)

2. інтенсивний- коли нарощування обсягів виробн. здійсн за рахунок більш раціонального використ всіх видів ресурсів , що пов'язано зі зростанням продуктивності праці.

72.

73.

Нац дохід-це нова створена суспільством за певний період часу в-сть.

Нац. дохід-різниця між сукупним суспільним прод. і фондами заміщення.

Нац. дохід має вартісну і натуральну речову форму

Розподіл є одним з чинників економічного зростання. При цьому економічне зростання є складовою економічного розвитку — процесу, який охоплює період зростання і занепаду. Економічне зростання — це позитивна складова динаміки виробництва у країні.

Розподіл як економічний процес можна розглядати як з боку факторів виробництва, так і з боку результатів виробництва. В першому разі це первинні умови виробництва, за якими матеріальні та трудові ресурси переміщуються з менш прибуткових до прибутковіших і продуктивніших галузей економіки з метою досягнення більшої окупності кожного з факторів виробництва. Відтворювальний процес здійснюється постійно, в основі його лежить кругообіг між чотирма секторами економіки.

Основним макроекономічним показником, за допомогою якого вимірюється обсяг національного виробництва, є валовий внутрішній продукт — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені у країні протягом певного часу.

Витрати, що входять до складу ВВП, поділяються на чотири групи: споживчі, інвестиційні, державні витрати та чистий експорт. Доходи суспільства складаються з відрахувань на амортизацію, непрямих податків, заробітної плати, рентних платежів, банківського відсотка, доходів від власності та прибутку корпорацій. ВВП — це вартісний показник, який може бути розрахований на основі стабільних незмінних цін або за умови інфляції в країні. Залежно від того, в яких цінах розраховано ВВП, розрізняють номінальний і реальний ВВП. Якщо ВВП розраховується в поточних цінах, то це буде

номінальний ВВП, а якщо в цінах базового періоду — реальний ВВП. Для визначення реального ВВП розраховується дефлятор ВВП, який є показником рівня цін усіх вироблених в економіці товарів і послуг:

Особливого значення в макроекономіці набуває показник національного доходу, що характеризує чистий доход суспільства і дорівнює сумі всіх факторів виробництва. Національний доход покладено в основу валового національного продукту і схематично взаємозв'язок між ВВП і ВНД можна представити у такий спосіб