НЕДОНОШЕННЫЙ РЕБЕНОК

Date: 2014-02-26; view: 430.

ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ І МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Від своєчасності і якості ремонту основних фондів залежить ефективність їхнього використання. Підприємство самостійно визначає всі види ремонту основних фондів (поточного, середнього і капітального), джерела видатків і порядок їх використання.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних фондів і заміні або відновленні їх окремих частин.

Середній ремонт проводиться для часткового відновлення основних фондів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.

Капітальний ремонт виконується для відновлення виробничого ресурсу машин, устаткування. При цьому, як звичайно, устаткування повністю розбирається, виявляються дефекти, контролюється технічний стан, здійснюється сам ремонт, регулювання та випробування.

Економічна доцільність капітального ремонту основних засобів визначається порівнянням загальних витрат на ремонт об’єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту об’єкта перевищує вартість придбання аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недоцільно.

Всі підприємства, незалежно від форми власності, мають право включати видатки на всі види ремонту основних виробничих фондів до складу витрат на виробництво й реалізацію продукції в сумі, що не перевищує 10 % загальний балансової вартості основних фондів на початок року. Видатки на ремонт, які перевищують 10% норму, здійснюються з інших джерел і відносять на збільшення балансової вартості основних фондів.

Істотний вплив на рух грошових потоків здійснює облікова політика щодо вибору одного зі способів списання видатків на ремонт:

1) відносити фактичні витрати безпосередньо після закінчення ремонтних робіт;

2) резервувати кошти, створюючи за рахунок собівартості ремонтний фонд;

3) якщо буде потреба відносити фактичні витрати на видатки майбутніх періодів з наступним їх щомісячним списанням на собівартість продукції.

Новорожденный ребенок независимо от массы тела при рождении считается недоношенным, если родился с 22-й по 37-ю неделю внутриутробного развития (у доношенного этот срок составляет 38-40 недель).

Маловесные дети по массе тела подразделяются на детей:

с низкой массой тела при рождении (2500 – 1500 грамм)

с очень низкой массой тела (1500 – 1000 грамм)

чрезвычайно низкая масса тела (менее 1000 грамм)

Степени недоношенности:

1 степень – дети с массой 2000 – 2500 гр.

2 степень – дети с массой 1500 – 2000 гр.

3 степень – дети с массой 1000 – 1500 гр.

4 степень – дети с массой менее 1000 гр.

Причины преждевременного рождения.

1. данные отягощенного акушерского анамнеза (три и более предшествующих прерываний беременности, короткие интервалы между родами, многоплодная беременность, тазовое предлежание, оперативное вмешательство);

2. тяжелые соматические и инфекционные заболевания матери;

3. заболевания плода (внутриутробные инфекции, хромосомные заболевания, резус конфликтом между беременной и плодом);

4. социально-экономические факторы (профессиональные вредности, алкоголь, курение, нежелательная беременность)

5. социально-биологические факторы (первородящие в возрасте до 18 лет и старше 30 лет, рост менее 150 см, масса тела менее 45 кг, низкий социальный статус, генетическая предрасположенность).

ПРИЗНАКИ НЕДОНОШЕННОСТИ.

Морфологические признаки недоношенности.

Внешний вид недоношенных детей имеет ряд признаков, находящихся в прямой зависимости от срока беременности. Чем меньше гестационный возраст ребенка, тем ярче они выражены и тем их больше. Некоторые признаки используют для определения срока гестации. К ним относятся: кожные покровы, ушные раковины, борозды на ступнях, половые признаки.

У глубоко недоношенных ребенка тонкая морщинистая кожа темно-красного цвета, обильно покрыта пушком (лануго). Ушные раковины мягкие, прилипают к черепу, при малом сроке лишены рельефа, бесформенны вследствие недоразвития хрящевой ткани. Борозды на ступнях редкие, короткие, неглубокие, появляются на 37-й недели беременности, на 40-й неделе гестации они становятся многочисленными. Мошонка у мальчиков часто пустая, яички находятся в паховых каналах либо в брюшной полости. Для девочек характерно зияние половой щели – большие половые губы не прикрывают малые, хорошо виден гипертрофированный клитор.

Недоношенный ребенок имеет малые размеры, непропорциональное телосложение (относительно большую голову и туловище, короткую шею и ноги, низкое расположение пупочного кольца). Мозговой череп преобладает над лицевым. Швы черепа и роднички открыты.

Физиологические признаки недоношенности:

Дети беспокойны, отмечается непостоянный тремор подбородка и конечностей. Дыхание составляет 40-90 движений в минуту, неравномерно по глубине, прерывается судорожными вдохами и паузами (апноэ) продолжительностью 10-15 сек., что наблюдается у глубоко недоношенных детей. При более длительной остановке дыхания может развиться асфиксия (удушье). Пульс от 100 до 180 ударов в минуту. Артериальное давление не превышает 60-70 мм.рт.ст.

Терморегуляция у недоношенного ребенка несовершенна, он быстро охлаждается и перегревается. Рефлексы сосания и глотания слаборазвиты, имеется наклонность к срыгиванию, рвоте метеоризму, запорам. Отсутствует кашлевой рефлекс, что может привести к аспирации пищи.

Из-за несовершенства иммунитета недоношенные дети склонны к инфекционным заболеваниям. Пограничные состояния более выражены и длительны. Пуповинный остаток отпадает позже, чем у доношенных.