Загальне підсумкове оцінювання рівня знань студентів

Date: 2015-10-07; view: 366.

Загальна оцінка рівня знань студентів за дисципліною "Менеджмент" визначається як сума балів, одержаних студентами за результатами поточного контролю і за результатами іспиту.

До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-баловою системою (підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів). Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну та шкалуECTS за критеріями:

В разі, якщо відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою. Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит двічі, він зобов'язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов'язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого факультету і скласти його.

4.5. Підсумковий контроль у формі диференційованого заліку (ПМК)

Підсумковий контроль знань студентів у формі диференційованого заліку здійснюється за 100-баловою системою у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумковий контроль знань студентів денної та вечірньої форм навчання.

Об'єктом підсумкового контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання у формі диференційованого заліку є:

- систематичність та активність роботи на семінарських і практичних заняттях (максимальна оцінка - 60 балів);

- виконання 2-х модульних контрольних завдань (максимальна оцінка - 20 балів);

- виконання обов'язкового завдання для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів);

- виконання одного з вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів).

1. Контроль систематичності та активності роботи студента впродовж семестру базується на оцінюванні рівня його знань, продемонстрованих на семінарських і практичних заняттях за окремими темами дисципліни.

Оцінюванню, зокрема, підлягають:

- усні відповіді і виступи в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, участь у ділових іграх тощо (максимальна підсумкова оцінка за семестр - 12 балів);

- результати експрес-контролю (максимальна підсумкова оцінка за семестр - 48 бали).

Критерії оцінювання усних відповідей студентів та інших видів робіт (окрім експрес-опитування) на семінарських і практичних заняттях визначаються викладачем, що їх проводить.

Експрес-опитування здійснюється у вигляді тестування студентів за кожною темою (блоком тем) дисципліни, що містить 5 або 10 тестових запитань закритого та/або відкритого типу. Загальна кількість тем (блоків), що піддаються експрес-контролю становить 8 од.

Критерії оцінювання результатів експрес-контролю знань студентів ґрунтуються на модульному підході - для кожної теми дисципліни (блоку тем) встановлюється однаковий діапазон оцінки: 0 – 6 бали.

Залежно від кількості експрес-опитувань за окремими темами (блоками) їх результати оцінюються за шкалою, яка наведена в наведеній нижче таблиці:

2. Виконання модульних завдань передбачає проведення 2-х тестувань за темами дисципліни (20 тестових запитань у кожному), терміни складання яких визначені картою самостійної роботи студента.

I модульне завдання складається з 20 тестових запитань за темами 1-5 програми курсу.

II модульне завдання складається з 20 тестових запитань за темами 6-9 програми курсу.

Оцінювання знань студентів за кожним модулем здійснюється за шкалою 10; 8; 6 та 0 балів.

Критерії оцінювання: виконання студентами кожного модульного завдання вимірюється за кількістю наданих правильних відповідей на тестові запитання:

· 10 балів – 18 - 20 правильних відповідей;

· 8 балів – 12 - 17 правильних відповідей;

· 6 балів – 8 - 11 правильних відповідей;

· 0 балів – 0 - 7 правильних відповідей.

3. Різновиди завдань для самостійного опрацювання (обов'язкові та вибіркові) наведені в карті самостійної роботи студента. Тематика обов'язкових і вибіркових завдань та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, що проводять семінарські і практичні заняття.

Вибіркові завдання для самостійного опрацювання оцінюються за шкалою 10; 5 та 0 балів залежно від рівня їх виконання.

В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни на потоці.

Підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання у формі диференційованого заліку.

Об'єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання у формі диференційованого заліку є:

Критерії оцінювання: виконання студентами модульного завдання вимірюється за кількістю наданих правильних відповідей на тестові запитання:

· 40 балів – 18 - 20 правильних відповідей;

· 36 балів – 16 - 17 правильних відповідей;

· 30 балів – 14 - 15 правильних відповідей;

· 24 бали – 12 - 13 правильних відповідей;

· 20 балів – 10 - 11 правильних відповідей;

· 16 балів – 9 правильних відповідей;;

· 12 балів – 8 правильних відповідей;

· 8 балів – 7 правильних відповідей;

· 4 бали – 6 правильних відповідей;

· 0 балів – менше 6 правильних відповідей.

2. Виконання 1-го обов'язкового завдання для самостійного опрацювання передбачає написання домашньої письмової роботи, яка структурно складається з 2 завдань, які включають:

1) одне теоретичне запитання за програмою курсу;

2) одну розрахункову задачу.

Студенти непарних груп обирають теоретичне питання з блоку А, а студенти парних груп вибирають його з блоку Б згідно їх номера у списку групи. Номер варіанта задачі визначається згідно останньої цифри номеру залікової книжки студента.

Критерії оцінювання: рівень виконання студентами домашньої письмової роботи оцінюється наступним чином:

Теоретичне запитання оцінюються за такими складовими:

1) точність визначення категорій і понять, пов'язаних із розкриттям теоретичного запитання;

2) повнота викладення змісту складових об'єктів, явищ, процесів, методів, методик, інструментів, які стосуються теоретичного запитання;

3) наявність критичних співставлень поглядів різних науковців на сутність проблеми, яка сформульована у теоретичному запитанні;

4) наявність висновків щодо сфери практичного використання теоретичних положень, що містить теоретичне запитання.

Відображення зазначених складових теоретичного запитання у домашній письмовій роботі студента оцінюється за такими критеріями:

20 балів - правильне і повне висвітлення питання за всіма зазначеними складовими;

16 балів - правильне і повне висвітлення теоретичного запитання за складовими 1 - 3;

12 балів – правильне, але не повне висвітлення теоретичного запитання за складовими 1 - 2;

0 балів - не повне і з помилками висвітлення теоретичного запитання за складовими 1 – 2.

Задача оцінюється за шкалою: 0, 5 і 10 балів залежно від точності та повноти її розв'язання.