|
Побудова та розрахунок коефіцієнтів нелінійних регресійних залежностейDate: 2015-10-07; view: 936.
У випадку, коли необхідно розрахувати коефіцієнти нелінійної множинної регресії, рівняння нелінійної регресії зводиться до рівняння лінійної регресії шляхом так званих, ліанезуючих перетворень. Найбільш поширеними нелінійними моделями регресії є: – степенева модель
– показникова модель
Зведення вищезгаданих нелінійних регресійних рівнянь до лінійного рівняння виконується за допомогою логарифмування. Логарифмуючи ліву та праву частини рівнянь (5.4) – (5.5) отримаємо: – для степеневої моделі
– для показникової моделі
Рівняння перетвореної степеневої моделі (5.6) є лінійним відносно залежного фактору Для визначення коефіцієнтів регресії за степеневою та показниковою моделлю необхідно: 1) у діалоговому вікні Multiple regression – Множинна регресія(рис. 5.1) у списку Mode – Режимвибрати пункт Fixed non-linear – Фіксована нелінійна регресія, після чого діалогове вікно приймає вигляд, показаний на рис. 5.8.
Рисунок 5.8 – Діалогове вікно множинної регресії у режимі фіксованої нелінійної регресії
2) натиснувши кнопку 3) у діалоговому вікні Non-linear Components Regression – Нелінійні компоненти регресії встановити опцію перетворення натурального логарифму LN(X) (рис. 5.9) та натиснути кнопку ОК;
Рисунок 5.9 – Функції перетворення компонентів регресії
4) у вікні Model Definition – Визначення моделі(рис. 5.5) за допомогою кнопки
Рисунок 5.10 – Вікно вибору залежної та незалежних змінних нелінійної регресії
До початкового списку з чотирьох змінних система додала чотири їх перетворення. Тобто, наприклад, значення змінної LN-V1 є значеннями логарифмів змінної Х1. Зауважимо, у лівому списку залежних змінних можна вибирати декілька змінних. При побудові степеневої та показникової моделей необхідно вибирати замість залежної змінної Y її логарифмічне перетворення (у нашому випадку LN-V4). У степеневій залежності замість незалежних змінних Х1,Х2,…,Хn слід вказати їх логарифмічні перетворення (у нашому випадку відповідно LN-V1,LN-V2,LN-V3). У показниковій залежності незалежні змінні у відповідності до рівняння (5.7) використовуються без перетворення, тобто у правому списку незалежних змінних слід вибрати їх дійсні значення (у нашому прикладі Х1, Х2 та Х3); 5) після вибору залежної та незалежних змінних у діалоговому вікні Model Definition – Визначення моделі(рис. 5.5) слід вказати, чи необхідно включити до моделі вільний член у списку натиснути кнопку Intercept – Вільний член (рис. 5.6) та натиснути кнопку ОК; 6) викликавши вікно з електронною таблицею результатів розрахунку коефіцієнтів регресії аналогічно вищеописаному для лінійної моделі перейти від перетворених коефіцієнтів регресії до дійсних. Розглянемо порядок визначення дійсних коефіцієнтів регресії за степеневою та показниковою моделями для нашого прикладу. Вікно результатів розрахунку коефіцієнтів регресії для степеневої моделі показане на рис. 5.11.
Рисунок 5.11 – Результати розрахунків коефіцієнтів регресії за степеневою моделлю
Таким чином, коефіцієнти при перетворених змінних у ліанезованому рівнянні степеневої регресії (5.6) мають наступні значення (стовпчик В таблиці результатів на рис. 5.11):
Переходячи до дійсних значень коефіцієнтів у рівнянні степеневої регресії отримаємо:
Рівняння множинної регресії за ступеневою моделлю буде мати наступний вигляд
Вікно результатів розрахунку коефіцієнтів регресії для степеневої моделі показане на рис. 5.12.
Рисунок 5.12 – Результати розрахунків коефіцієнтів регресії за показниковою моделлю
Таким чином, коефіцієнти при перетворених змінних у ліанезованому рівнянні показникової регресії (5.7) мають наступні значення (стовпчик В таблиці результатів на рис. 5.12):
Переходячи до дійсних значень коефіцієнтів у рівнянні показникової регресії отримаємо:
Рівняння множинної регресії за показниковою моделлю буде мати наступний вигляд
|