А) будова еукаріотичної клітини

Date: 2015-10-07; view: 1307.

Організація та життєдіяльність еукаріотичної клітини

Еукаріотична клітина (рис. 2.11, 2.12) є складнішою за рівнем організації, ніж прокаріотична, оскільки включає у свій склад елементи прокаріотичного рівня організації (ядро, мітохондрії, хлоропласти).

Рибосоми в цитоплазмі клітини за швидкістю седиментації відносяться до 80S-типу. В той же час, рибосоми, що містяться в мітохондріях та в хлоропластах, мають рибосоми 70S-типу – як і прокаріоти. Мітохондрії та хлоропласти здатні розмножуватися незалежно від поділу всієї клітини, для чого мають власну кільцеву ДНК. Все це свідчить про походження даних структур від прокаріот.

Окрім цього, в складі еукаріотичної клітини з'явилися складені структури – мікротрубочки, які складаються з певної кількості мікрофіламентів (властивих і прокаріотам у вигляді джгутиків та структур цитоплазми). Джгутики та війки еукаріот складаються не з одного мікрофіламенту (як у прокаріот), а з дев'яти або з одинадцяти дуплетів, дев'ять із яких завжди розташовані по периферії структури.

Внутрішній простір клітини пронизаний ендоплазматичним ретикулумом – мембранами, що утворили канали, сполучені з апаратом Гольджі.

Рис. 2.11. Будова еукаріотичної гетеротрофної
(тваринної) клітини:

1 – плазматична мембрана;
2 – рибосоми, закріплені на шорсткому ендоплазматичному ретикулумі; 3 – шорсткий ендоплазматичний ретикулум; 4 – мітохондрія; 5 – мікрофіламенти (розосереджені по усій клітині); 6 – апарат Гольджі; 7 – пухирці Гольджі; 8 – секреторний пухирець (гранула);
9 – процес екзоцитозу секретованого продукту; 10 – процес поглинання, або секреція на основі мікроворсинок; 11 – мікроворсинка; 12 – формування

піноцитозного пухирця; 13 – піноцитозний пухирець; 14 – гладенький ендоплазматичний ретикулум; 15 – мікротрубочки (часто зосереджені на периферії клітини); 16 – лізосома; 17 – незакріплені рибосоми, розсіяні в цитоплазмі;
18 – дві центріолі, розташовані під прямим кутом одна до одної; 19 – ядерна оболонка (дві мембрани); 20 – ядерна пора; 21 – ядерце; 22 – гетерохроматин; 23 – еухроматин; 24 – хроматин; 25 – ядро; 26 – цитоплазма

Рис. 2.12. Будова еукаріотичної автотрофної (рослинної) клітини:

1 – клітинна стінка; 2 – плазмодесми; 3 – серединна пластинка; 4 – клітинні стінки сусідніх клітин; 5 – незакріплені рибосоми, розсіяні в цитоплазмі; 6 – шорсткий ендоплазматичний ретикулум; 7 – рибосоми, закріплені на шорсткому ендоплазматичному ретикулумі; 8 – хлоропласти; 9 – оболонка хлоропласту (подвійна мембрана); 10 – грана; 11 – мітохондрія; 12, 17 – апарат Гольджі; 13 – клітинний сік; 14 – тонопласт; 15 – вакуоля; 16 – пухирець Гольджі; 18 – мікрофіламенти (розосереджені по усій клітині); 19 – мікротрубочки (часто зосереджені на периферії клітини); 20 – цитоплазма; 21 – плазматична мембрана; 22 – гладенький ендоплазматичний ретикулум; 23 – еухроматин; 24 – гетерохроматин; 25 – хроматин; 26 – ядерце; 27 – ядерна пора; 28 – ядерна оболонка (дві мембрани); 29 – ядро