В) розмаїття біонтів прокаріотичного рівня організації (Царства Монери)

Date: 2015-10-07; view: 443.

До царства Монери відносяться відділи Бактерії (Bacteria), актиноміцети (Actynomycetes), рикетсії (Rickettsia) і ціанобактерії(«синьо-зелені водорості»). Всі ці об'єкти є предметом вивчення на дисципліні «Біохімія і мікробіологія».

Бактерії (від давньогрецької βακτήριον – паличка) переважно одноклітинні організми різної форми. В залежності від складу клітинної стінки (рис. 2.9), здатні або забарвлюватись за методикою Грама (Грам-позитивні) або не забарвлюватись за нею (Грам-негативні).

Рис. 2.9 – Будова оболонки бактерій

Актиноміцети («променисті грибки») – група грам-позитивних бактерій, клітини яких мають кулеподібну, неправильну паличкоподібну або видовжену форму і в багатьох випадках здатні до справжнього (променеподібного) галуження та утворення диференційованого міцелію (що робить їх колонії схожими на гриби).

Рікетсії – бактерієподібні мікроорганізми, внутріклітинні паразити, які є збудниками ряду захворювань – рикетсіозів (висипного тифу, плямистої гарячки тощо). Від прізвища американського вченого Х.-Т. Ріккетса, що їх відкрив.

Ціанобактерії («синьо-зелені водорості») – одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні (нитчасті) форми. Забарвлення тіл (таломів) може бути різним (синьо-зеленим, оливково-зеленим, жовто-зеленим, рожевим або фіолетовим), але ніколи не буває чисто-зеленим. До складу пігментів входять: зелений хлорофіл, синій фікоціан, червоний фікоеритрин і жовтий каротин. Пігменти, що здійснюють фотосинтез, містяться в хроматофорах (хлоропластів у прокаріот немає). Протоплазма, що заповнює клітину, розділена на два шари: зовнішній, прилеглий до оболонки, в якому розчинені пігменти, і внутрішній, в якому локалізована ядерна речовина. Клітинні оболонки часто ослизнюються. У багатьох нитчастих ціанобактерій окрім вегетативних клітин є також гетероцисти і спори. Гетероцисти відрізняються від вегетативних клітин водянистим, часто блискучим вмістом і товстою, своєрідно побудованою оболонкою. Продукт запасу в клітині – головним чином глікоген. Статевого процесу немає.

Рис. 2.10. Будова клітини ціанобактерії:

1 – чохол, утворений слизом; 2 – зовнішня мембрана; 3 – фотосинтетичні мембрани; 4 – газові вакуолі; 5 – нуклеоїд; 6 – запасна речовина волютин; 7 – цитоплазма; 8 – клітинна оболонка; 9 – мезосоми; 10 – клітинна перегородка, що вростає, 11 – інші тіла; 12 – клітинна перегородка; 13 – гроноподібні кристалічні структури; 14 – внутрішня мембрана.

Побічний продукт фотосинтезу кисень не виділяється у вільному стані, а, зв'язуючись з воднем, виводиться з клітин у вигляді води. Тому під час цвітіння водойм, що викликається ціанобактеріями, відбуваються замори риби і інших зябродихальних тварин, що зумовлюються браком розчиненого кисню.

Ціанобактерії бурхливо розвиваються в стоячих неглибоких водоймах, що прогріваються влітку. Вода через їхню надвелику кількість набуває жовто-зеленого кольору.