Управління дебіторською заборгованістю

Date: 2015-10-07; view: 449.

Метою управління дебіторською заборгованістю є забезпечення оптимізації загального її розміру і своєчасна її інкасація.

Управління дебіторською заборгованістю здійснюється за наступними етапами:

1. Аналіз дебіторської заборгованості за попередній період.

2. Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців.

Необхідно визначити форму в якій здійснюватиметься реалізація продукції в кредит (комерційний чи споживчий кредит) та тип кредитної політики.

По відношенню до покупців розрізняють такі типи кредитної політики:

1) консервативний – направлений на мінімізацію кредитних ризиків, тобто підприємство не цікавить одержання високого додаткового за рахунок розширення обсягів реалізації продукції. Механізм реалізації: скорочення по максимуму кола покупців в кредит, мінімальні строки кредиту, мінімальний розмір, максимальна вартість кредиту та жорсткі умови інкасації.

2) агресивний – направлений на одержання максимального додаткового прибутку за рахунок розширення обсягів реалізації продукції в кредит, не враховуючи високий рівень кредитного ризику.

3) помірний – орієнтований на середній рівень кредитного ризику при продажі продукції в кредит.

3. Визначення можливої суми фінансових ресурсів, які інвестовані у дебіторську заборгованість за товарами і споживчим кредитом:

Ідз – необхідна сума фінансових ресурсів, що інвестована у дебіторську заборгованість;

ОРк – запланований обсяг реалізації продукції в кредит;

Ксц – коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції;

ПНК – середній рівень надання кредиту покупцям;

ПР – середній рівень прострочення платежу за наданим кредитом.

4. Формування системи кредитних вимог: строк надання кредиту, обсяг кредиту, вартість кредиту, система знижок за умови негайної оплати, систему штрафних санкцій у випадку прострочення платежів.

5. Визначення стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту.

6. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

8. Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Рефінансування – це швидке перетворення дебіторської заборгованості в інші ліквідні активи.

Найпоширенішими є три його форми:

1) факторинг – це передача підприємством продавцем права банку або іншій спеціалізованій установі отримати за платіжними документами за реалізовану продукцію суму заборгованості;

2) облік векселів;

3) форфейтинг – це фінансова операція з передачі векселя акцептованого імпортером продавцем-експортером банку (більш тривалий термін повернення коштів.

9. Побудова ефективної системи контролю за рухом дебіторської заборгованості.