Сущность финансовой безопасности

Date: 2014-03-24; view: 493.

ТЕМА 4 КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ И ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ОСНОВЫ ФИНАНСОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА

Зменшення часу перебування в зоні ЕМВ.

Використання засобів індивідуального захисту.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) – це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінюється зарядженими частинами, які прискорено рухаються.

Усі електромагнітні поля поділяються на природні антропогенні. Природні: електричне та магнітне поле Землі. Антропогенні: радіохвилі високочастотного та надвисокочастотного діапазону, надвисокочастотні випромінювання, інфрачервоні випромінювання, світлові промені, лазерне випромінювання.

Джерелами електромагнітних полів та випромінювання є: радіо, телевізійні та радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт, радіоелектронна апаратура, пристрої сотового та інших видів радіозв’язку. Під впливом електромагнітних полів та випромінювань спостерігається загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, розлад сну, головний біль, зміна артеріального тиску.

Біологічний вплив ЕМВ на організм людини залежить передусім від інтенсивності випромінювання і тривалості опромінення. Одиницею виміру напруженості електромагнітного випромінювання є вольт на метр (В/м), а електромагнітне поле оцінюється поверхневою густиною потоку енергії – Вт/м². Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля регламентується ГОСТ 12.1.006-84.

Контроль за інтенсивністю опромінення повинен проводитися не рідше ніж 1 раз на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих старих генераторних установок і при зміні умов праці.

Захист від електромагнітних випромінювань:

1. Зменшення напруги і щільності потоку ЕМВ за допомогою поглинувачів потужності;

2. Екранування робочого місця;

3. Раціональне розміщення в робочому приміщенні обладнання, яке випромінює електромагнітну енергію;

ü с позиций ресурсно-функционального подхода финансовая безопасность - это защищенность финансовых интересов субъектов хозяйствования на всех уровнях финансовых отношений; обеспеченность домашних хозяйств, предприятий, организаций и учреждений, регионов, отраслей, секторов экономики, государства финансовыми ресурсами, на уровне достаточном для удовлетворения их потребностей и выполнения существующих обязательств;

ü с точки зрения статики финансовая безопасность - это такое состояние финансовой, денежно-кредитной, валютной, банковской, бюджетной, налоговой, инвестиционной, таможенно-тарифной и фондовой систем, которые характеризуется сбалансированностью, стойкостью к внутренним и внешним негативным влияниям, способностью предупредить внешнюю финансовую экспансию, обеспечить эффективное функционирование национальной экономической системы и экономический рост;

ü в контексте нормативно-правового регламентирования финансовая безопасность предусматриваетсоздание таких условий функционирования финансовой системы, при которых:

во-первых, фактически исключенная возможность направлять финансовые потоки в незакрепленные законодательными нормативными актами сферы их использования

во-вторых, сведение к минимуму возможности злоупотребления финансовыми ресурсами.

Таким образом, с позиций многостороннего подхода финансовая безопасность - это защищенность финансовых интересов на всех уровнях финансовых отношений; определенный уровень финансовой независимости, стабильности и стойкости финансовой системы страны в условиях влияния на нее внешних и внутренних дестабилизирующих факторов, которые создают угрозу финансовой безопасности; способность финансовой системы государства обеспечить эффективное функционирование национальной экономической системы и ее постоянный экономический рост.

Финансовую безопасность любого государства определяют такие факторы:

- уровень финансовой независимости (при этом большое значение имеет размер внешней финансовой помощи со стороны международных финансовых институций, экономических группировок, правительств отдельных стран, объем иностранных инвестиций в национальную экономику);

- характер финансово-кредитной политики (как внутренней, так и внешней), которую проводит государство;

- политический климат в стране;

- уровень законодательного обеспечения функционирования финансовой сферы.