результатів економічної і комерційної ефективності впровадження науково-технічних і організаційних заходів.

Date: 2014-04-05; view: 536.

По кожному заходу, що включається у вказані напрями інноваційної і науково-технічної діяльності підприємства, відповідно до "Методичних рекомендацій за оцінкою ефективності інвестиційних проектів і їх відбору для фінансування" [23], плануються наступні показники:

- об'єм впровадження заходу;

- капітальні вкладення і одноразові витрати на проведення цього заходу;

- поточні витрати виробництва;

- річний економічний ефект;

- річний чистий дохід;

- дисконтований річний чистий дохід;

- чистий дисконтований дохід;

- приріст прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства;

- індекс прибутковості (прибутковості);

- внутрішня норма прибутковості;

- термін окупності капітальних вкладень;

- економія від зниження собівартості;

- економія матеріальних витрат;

- зниження трудомісткості або зростання продуктивності праці.

11.2 Планування економічної і комерційної ефективності науково-технічних і організаційно-управлінських заходів

У нових методичних підходах рекомендується оцінювати наступні види ефективності :

- - ефективність проекту в цілому;

- - ефективність участі в проекті.

Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників і пошуків джерел фінансування. Вона включає:

- - громадську (соціально - економічну) ефективність проекту;

- - комерційну ефективність проекту.

Показники громадської ефективності враховують соціально-економічні наслідки здійснення інвестиційних проектів для суспільства в цілому, у тому числі як безпосередні результати і витрати проекту, так і "зовнішні" витрати і результати в суміжних секторах економіки, екологічні, соціальні і інші позаекономічні ефекти. "Зовнішні" ефекти рекомендується враховувати в кількісній формі за наявності відповідних нормативних і методичних матеріалів. В окремих випадках, коли ці ефекти дуже істотні, за відсутності вказаних документів допускається використання оцінок незалежних кваліфікованих експертів. Якщо "зовнішні" ефекти не допускають кількісного обліку, слід провести якісну оцінку їх впливу. Ці положення відносяться також до розрахунків регіональної ефективності.

Показники комерційної ефективності проекту враховують фінансові наслідки його здійснення для учасника, що реалізовує інвестиційний проект, в припущенні, що він виробляє усі необхідні для реалізації проекту витрати і користується усіма його результатами.

Показники економічної ефективності враховують вартісну оцінку витрат і результатів, пов'язаних з реалізацією проекту.

Показники бюджетної ефективності відбивають фінансові наслідки здійснення проекту для федерального, регіонального і місцевого бюджету.

Показники економічної ефективності проекта в цілому характеризують з економічної точки зору технічні, технологічні и організаційні проектні рішення. Ефективність участі в проекті включає:

- - ефективність участі підприємств в проекті (ефективність інвестиційного проекту для підприємств - учасників);

- - ефективність інвестування в акції підприємства (ефективність для акціонерів акціонерних підприємств - учасників інвестиційного проекту);

- - ефективність участі в проекті структур більш високого рівня по відношенню до підприємств - учасників інвестиційного проекту, у тому числі:

а) регіональну і народногосподарську ефективність - для окремих регіонів і народного господарства РФ;

б) галузеву ефективність - для окремих галузей народного господарства, фінансово-промислових груп, об'єднань підприємств і холдингових структур;

- - бюджетну ефективність інвестиційних проектів (ефективність участі держави в проекті з точки зору витрат і прибутків бюджетів усіх рівнів).

Оцінка комерційної і економічної ефективності науково-технічних заходів здійснюється по усьому циклу створення і використання заходів науково-технічного прогресу, включаючи проведення НДДКР, освоєння і серійне виробництво, а також період використання результатів здійснення заходу в галузі.

Розрахунок економічної і комерційної ефективності проводиться з обов'язковим приведенням різночасних витрат і результатів до єдиного для усіх варіантів моменту часу - розрахункового року. Як розрахунковий рік приймається найбільш ранній з усіх даних варіантів календарний рік, передуючий початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології. Приведення різночасних витрат і результатів усіх років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюється шляхом множення їх величини за кожен рік на коефіцієнт приведення.

Як початковий рік розрахункового періоду приймається рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу, включаючи проведення наукових досліджень.

Кінцевий рік розрахункового періоду визначається моментом завершення усього життєвого циклу науково-технічного заходу, що включає розробку, освоєння, серійне виробництво, а також використання результатів здійснення заходу на підприємствах.

Кінцевий рік розрахункового періоду може визначатися плановими нормативними термінами оновлення продукції за умовами її виробництва і використання або термінами служби нових засобів праці.

Капітальні вкладення і одноразові витрати включають:

- витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

- витрати на освоєння виробництва, розробку і освоєння дослідних зразків продукції, виготовлення моделей і макетів;

- витрати на придбання, транспортування, монтаж і наладку виробничого устаткування;

- одноразові витрати на демонтаж раніше встановленого устаткування у зв'язку з впровадженням нової техніки;

- вартість будівництва чи реконструкції будівель і споруд, виробничих площ, поповнення інших основних засобів, пов’язаних з впровадженням нової техніки; поповнення оборотних коштів, пов'язаних з впровадженням нової техніки;

- витрати на запобігання негативним соціальним, екологічним і інших наслідків;

- витрати на створення соціальної інфраструктури.

- До супутніх результатів відносять науковий, організаційний, екологічний, соціальний і зовнішньоекономічний результат. Їх характеристика представлена в таблиці.7.1.

-

- Таблиця 7.1 - Види супутніх результатів і їх характеристика

-

ТЕМА 12 РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НОВОЇ ЧИ УДОСКОНАЛЕНОЇ ТЕХНІКИ

Економічний ефект, одержаний в умовах виробництва нової техніки , - це економія одноразових затрат. Вона визначається як різниця в оптових цінах аналога, який замінюється, і спроектованого зразка нової техніки.

Для оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні затрати (поточні затрати) при використанні аналога і зразка, який проектується.

Загальна умова ефективності нової техніки

Е > 0

Другою умовою ефективності нової техніки є

Т ,

де Т - розрахунковий строк окупності додаткових капітальних витрат;

– нормативний строк окупності, Тн = 6,6 р.

Як правило, в нормативних документах вказується не нормативний термін окупності додаткових витрат, а Ен (нормативний коефіцієнт ефективності), тобто:

= (2.7)

Ці формули можуть мати ще такий вигляд:

(2.8)

^, (2.9)

де С₁, С₂ – поточні затрати по базовому і новому варіантах, грн.;

К₁, К₂ – капітальні затрати.

Оскільки економічний ефект від нової техніки визначається як сумарна економія на поточних і капітальних затратах, річний економічний ефект може визначатися і за формулою:

Ер = [(С₁ + Ен * К₁) – (С₂ + Ен * К₂)] А₂ (2.10)

Це загальні методичні основи визначення економічної ефективності нової техніки. В основному вони співпадають з методологічним підходом до оцінки економічної ефективності капітальних вкладень.

В офіційних матеріалах для розрахунків використовують формули потенційного і корисного економічних ефектів, які містять інший методичний підхід до розрахунку економічної ефективності нової техніки (інший спосіб розрахунку) та суть їх така сама.

Корисний економічний ефект розраховується згідно з методикою визначення оптових цін на нову машинобудівну продукцію виробничо-технічного призначення.

Е = [Ц_{1 +} - Ц₂] А_2, (2.11)

де Ц₁, Ц₂ - ціна базового і ціна обладнання, яке проектується, грн.;

В₁, В₂ – річна продуктивність базового обладнання і обладнання, який проектується;

Р₁, Р₂ – частка амортизаційних відрахувань на реновацію по базовому обладнанню і обладнанню, яке проектується;

Р₁= ; Р₂= ,

де Т₁, Т₂ – нормативний термін служби обладнання;

- економія у сфері використання на поточних витратах експлуатації і відрахуваннях від супутніх капітальних вкладень за весь термін служби нового засобу праці у порівнянні з базовим, грн.;

, - поточні затрати у сфері використання нової техніки, грн.;

, - супутні капітальні вкладення у сфері споживання нової техніки, грн.;

А₂ – річний обсяг випуску нової техніки, шт.

При відсутності оптової ціни техніки, яка проектується, замість Ц₁, Ц₂ можуть бути використані приведені затрати на виготовлення обладнання (аналога і яке проектується) З₁ і З₂:

З₁ = С₁ + ЕнК₁ (2.12)

З₂ = С₂ + ЕнК_2, (2.13)

де С₁, С₂ – собівартість базової техніки і і техніки, яка проектується, грн.;

К₁, К₂ – питомі капітальні вкладення виробників техніки, грн.

Тоді формула матиме вигляд:

Е = [З_{1 +} - З₂] А₂ (2.14),

або

Ев = Ц₁(К_n *K_q - 1) + ∆И + ∆К + Ех + Ес + Е_Е, (2.15)

де Ц₁ – ціна базового обладнання, грн.;

К_n - коефіцієнт, який враховує зростання продуктивності нової техніки порівняно з базовою, визначається як відношення річних обсягів видобутку, отриманих з допомогою нового і базового обладнання;

K_q – коефіцієнт, який враховує зміни строку служби нового обладання Т₂ порівняно з базовим Т₁, з урахуванням морального зносу:

K_q = (2.16)

де Ен = 0,15;

∆И – зміна поточних витрат у сфері використання при застосуванні нового обладання замість базового (без врахування затрат на реновацію) за весь термін служби:

∆И = (2.17)

∆К – зміна відрахувань від супутніх капітальних вкладень у сфері використання за весь строк служби з урахуванням морального зносу:

∆К = (2.18)

Приведені формули можуть бути використані при розрахунках економічної ефективності нової техніки.

Економічна ефективність нової техніки в нафтогазовому машинобудуванні і приладобудуванні

Визначення ефективності нової техніки в нафтогазовому машинобудуванні базується на застосуванні загальних положень, викладених у попередньому розділі.

Особливості розрахунків стосуються проектування і виробництва нових приладів, які застосовуються в нафтовій і газовій промисловості. Економічний ефект тут утворюється за рахунок підвищення довговічності приладів, їх продуктивності.

Якщо довговічність приладів менша від річного фонду часу роботи апаратури, в складі якої вони використовуються, річний економічний ефект розраховується:

Ер = А₂Т₂ / Ф₂(Ф₂С₁/Т₁ – Ф₂С₂/Т₂) – ЕнК₂ (2.19)

І якщо довговічність нових приладів рівна або більше від річного фонду часу роботи апаратури, в яких вони застосовуються:

Ер = А₂(Ф₂С₁/Т₁– Ф₂С₂/Т₂) – ЕнК_2, (2.20)

де Ф₂ – річний фонд часу роботи апаратури, в якій використовуються прилади, год.;

Т₁ – мінімальний час роботи (гарантійна довговічність базового приладу) аналога, год.;

Т₂ – мінімальний час роботи (гарантійна довговічність) нового приладу, якщо вона менша довговічності апаратури, в якій використовуються прилади, або мінімальний час (гарантійна довговічність) апаратури, тобто всього комплексу, в якому використовується прилад, якщо вона нижче збільшеної довговічності приладу, год.;

С_1, С₂ – повна собівартість аналогу і нового виробу (приладу), грн.;

К₂ – додаткові капітальні вкладення виробника нового приладу, зв’язані із збільшенням довговічності, грн.

Економічна ефективність нової техніки в будівництві свердловин

При розрахунку економічного ефекту нової техніки затрати на будівництво свердловин вираховуються за такими статтями кошторису:

- підготовчі роботи до будівництва свердловин;

- будівництво, розбирання наземних споруд;

- буріння і кріплення;

- випробування свердловин;

- промислово-геофізичні роботи.

При розрахунку економічного ефекту нової техніки на затрати, які пов’язані з будівництвом, планові нагромадження і накладні затрати не нараховуються.

Накладні затрати враховуються тільки при розрахунку економічного ефекту по заходах з нової техніки, які спрямовані на вдосконалення організаційної структури управління виробництвом, оцінці економічної ефективності програм технічного переозброєння бурових робіт і оцінці зниження кошторисної вартості будівництва свердловин.

Основним показником ефективності нової техніки є підвищення продуктивності бурової установки, що досягається за рахунок скорочення часу будівництва свердловин, і являється комплексним показником, що відбиває такі фактори, як скорочення тривалості монтажу і демонтажу, транспортування наземного обладнання, збільшення механічної швидкості проходки і т.д.

При визначенні ефекту під річним обсягом робіт користуються показниками кількості метрів проходки, інтервалів, свердловин, монтажів, агрегато-операцій і т.д., що виконуються за рік.

Стосовно бурового устаткування, що входить в комплект бурової установки, обсяги робіт вираховуються, виходячи з комерційної чи циклової швидкості буріння і визначаються за формулами:

N_с = (2.21)

N_с = , (2.22)

де N_с – кількість свердловин, що розбурюються з однієї бурової установки в рік, шт.;

, - швидкість комерційна, швидкість циклова, м/верст.-міс.;

Н – глибина буріння, м;

- коефіцієнт обертання бурових установок;

- коефіцієнт резерву бурових установок;

= (2.27), = (2.23)

де Тк – календарний час буріння, год.;

Тц – час циклу будівництва свердловини, год.

Тоді - коефіцієнт зростання продуктивності обладнання в формулі для розрахунку річного економічного ефекту матиме вигляд:

(2.24)

(2.25)

/ = (2.26)

По аналогії при використанні циклової швидкості буріння:

(2.27)

Тоді народногосподарський економічний ефект в результаті виробництва і використання нових засобів праці при будівництві свердловин, визначається:

(2.28)

де ∆С – зміна собівартості проходки свердловини (метра проходки) при використанні нової техніки, грн.

В разі відсутності вихідної інформації для розрахунку приведених затрат З₁, З₂ на засоби праці при будівництві свердловин можна до розрахунку брати оптові ціни на засоби праці Ц₁, Ц₂ , тоді ефект визначиться за формулою:

(2.29)

де

(2.30)

Зміна собівартості проходки свердловини (метра проходки) при використанні нової техніки визначається:

(2.31)

де З₁, З₂ – вартість години (доби)буріння без врахування амортизації на базові і нові засоби праці, грн.;

Т₁, Т₂ – час буріння свердловини по порівнюваних варіантах, год.;

А^к₁, А^к₂ – амортизаційні відрахування на капітальний ремонт засобів праці в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.;

А₁^СК, А₂^СК - амортизаційні відрахування по супутніх капітальних вкладеннях бурового підприємства в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.;

П – інші додаткові затрати (економія засобів), що пов’язані з впровадженням нового засобу праці, в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.

Z – норма накладних затрат, %

В свою чергу амортизаційні відрахування визначаються за формулами:

(2.32-2.33)

де Ц – вартість засобів праці, грн.;

К_об – коефіцієнт обертання обладнання;

а^к – норма амортизації на комплектуюче обладнання;

S_н – вартість комплектуючого обладнання, грн.

Розрахунок народногосподарського ефекту від виробництва і використання нових чи більш досконалих предметів праці (матеріалів, запасних частин, інструменту і т.д.), а також засобів праці зі строком служби менше одного року проводиться за формулою:

(2.34)

де З₁, З₂ – приведені затрати на одиницю базового і планового предметів праці, грн.;

У₁, У₂ – питомі витрати відповідно для базового і нового предметів праці в розрахунку на одиницю продукції (роботи), що випускається споживачем, натуральні одиниці;

, - затрати на одиницю продукції (роботи), що випускається при використанні базового і нового предметів праці без врахування їх вартості, грн.;

К₁, К₂ - супутні капітальні вкладення споживача при використанні ним базового і нового предметів праці в розрахунку на одиницю продукції (роботи), що виробляється з використанням нового предмету праці, грн.;

А₂ – річний обсяг виробництва нового предмету праці в розрахунковому році, натуральні одиниці.

Питомі витрати предметів праці (матеріалів, долот, речовин), а також засобів праці зі строком служби менше одного року У₁, У₂ визначаються через їх кількість, витрачену на одиницю техніки чи на метр проходки свердловини.

Питомий розхід базового і нового інструменту визначається:

(2.35)

де h_1,2 – проходка на долото, м.

Питомі витрати на метр проходки калібраторів, центра торів, алмазних долот і т.д.

, (2.36)

де V_M1,2 – механічна швидкість проходки, м/год.;

- ресурс роботи інструменту, год.

Витрати предметів праці (змінні деталі до бурових насосів, до забійних двигунів і т.д.) на одиницю часу роботи.

(2.37)

де М – напрацювання техніки (до першого капітального ремонту, за рік, годину і т.д.);

m – напрацювання предмету праці на відказ, год.

При визначенні ефективності нової техніки необхідно враховувати супутні капітальні вкладення бурового підприємства

(2.38)

(2.39)

де , - відповідно вартість доповнюючого комплектуючого обладнання для базової і нової техніки, грн.;

, - вартість транспорту і технічної підготовки обладнання для базової і нової техніки, грн.

W_об – вартість додаткових оборотних фондів, пов’язаних з впровадженням нової техніки, крб.

Підвищення продуктивності бурової техніки приводить до скорочення тривалості буріння і кріплення свердловини, що впливає на зниження собівартості будівництва.

Зміна собівартості

(2.40)

де С₁^,, С₂^, - вартість доби (години) буріння до і після впровадження нової техніки, грн.;

Т₁, Т₂ – час буріння свердловини (інтервалу) до і після впровадження нової техніки, год.;

Зq – додаткові затрати (економія), що зв’язані з впровадженням нової техніки (витрати доліт, зношення бурильних труб, прокат забійних двигунів і т.д.), грн.

Вартість доби (години) С буріння при впровадженні нової техніки:

(2.41)

де ∆Т – скорочення тривалості буріння, діб, год.