![]() |
МАРКЕТИНГ ПОСЛУГDate: 2015-10-07; view: 601. ВСТУП ЗМІСТ Деятельности. Тема: Особенности маркетинга услуг и маркетинга в сфере некоммерческой Кемерово 2007
Вступ ……………………………………………………………………………...3 1 Маркетинг послуг………………………………………………………………4 2 Маркетинг організацій ………………………………………………………..13 3 Маркетинг окремих осіб ……………………………………………………...15 4 Маркетинг місць ………………………………………………………………16 Висновок …………………………………………………………………………17 Список літератури ………………………………………………………………18
Маркетинг (від англ. Market - ринок) - це система теоретичних принципів і практичних методів управління діяльністю в умовах ринку, орієнтована організацію на досягнення максимального ефекту за допомогою якнайповнішого задоволення потреб її клієнтів кращими, ніж у конкурентів способами. Сутність маркетингу полягає, таким чином, у виявленні потреб (їх вивченні, формуванні, впливі на них), в орієнтації діяльності назадоволення цих потреб, яке здійснюється за допомогою обміну (через ринок), і в досягненні таким шляхом специфічних цілей організації (фірми). Цілі маркетингу зумовлюються його сутністю. Одна з цілей - ефективність. Будь-яка фірма, яка функціонує в умовах ринкової економіки, повинна діяти з граничною віддачею, тобто прагнути до досягнення найбільшого результату з мінімальною витратою ресурсів і зусиль. Ефективна діяльність є умовою самозбереження організації в конкурентному середовищі. Для комерційної фірми критерієм ефективності виступає прибутковість. Друга специфічно маркетингова мета - забезпечення ефективності допомогою найбільш повного задоволення потреб клієнтів. Ця мета може досягатися шляхом: - максимально можливого високого споживання, - максимальної споживчої задоволеності, - надання максимально широкого вибору, - максимального підвищення якості життя. Господарська практика знає різні способи поліпшення комерційного результату діяльності фірми. Це: - зниження виробничих витрат, - вдосконалення якості пропонованої продукції, - розвиток системи збуту та сприяння реалізації, - вивчення потреб та їх задоволення. Послуга - це будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій. Послуга по своїй сутності є невловимою і призводить до передачі власності. Оренда готельного номера, зберігання грошей у банку (депозит), перельоти на само-літі, візит до лікаря, стрижка в перукарні, відвідування спортивних змагань, перегляд кіно-фільму, ремонт автомобіля, консультація у адвоката всі ці щоденні операції пов'язані з придбанням послуги. Однак необхідно відзначити, що, поряд з виробництвом товарів, багато промислових підприємств також надають цілий ряд послуг, серед яких доставка товару, ремонт і технічне обслуговування устаткування, навчальні програми з його експлуатації, технічні консультації. Більш того, багато постачальників послуг, поряд зі своїм основним видом діяльності, продають і фізичні товари. На-приклад, авіакомпанії пропонують широкий асортимент страв, напоїв, газет, які є невід'ємною частиною основної послуги - авіаперевезення. Досить рідко можна зустріти організацію, що надає товар або послугу в чистому вигляді. Маркетинг послуг специфічний настільки, наскільки послуги відрізняються від матеріально - речових продуктів, а ринок товарів - від ринку послуг. Характерними ознаками маркетингу послуг є наступні: 1. Багато видів послуг невіддільні від того, хто їх надає. По-цьому контакт із споживачами часто розглядається як невід'ємна частина надання послуги; 2. В маркетингу послуг в пропозиції превалюють послуги, а товари доповнюють його; 3. Однакові базові послуги можуть пропонуватися різним ринкової-ним сегментам, що ускладнює процес вибору сегмента ринку фірми; 4. Чим менш відчутні послуги, тим менш маркетинг послуг напомина-ет маркетинг товарів; 5. Маркетинг послуг може як орієнтуватися на прибуток, так і немає. Приміром, маркетинг некомерційних послуг може здійснюватися як державними органами, так і приватними фірмами; 6. Маркетинг послуг варіюється за ступенем регулювання. Найбільш регульовані некомерційні послуги та послуги природних монополій; . 7. Нерідко трудомісткість послуг стає найважливішим фактором при виборі форм обслуговування. Як правило, чим вище трудомісткість послуг, тим більше схильність споживачів до самообслуговування; 8. Чим тісніше контакти з споживачами послуг, тим вище; значення соціальної компоненти маркетингу послуг. Тому серед п'яти основних концепцій маркетингу (виробничих ної, товарної, збутової, маркетингової і соціальної) у сфері послуг повинна домінувати концепція соціального маркетингу: «вона задає, що підприємство має зумовлювати потреби, бажання і інте-си, свого цільового ринку і задовольняти їх більш ефективно, ніж кон-куренти, причому так, щоб підтримувати або підвищувати рівень благо-стану споживачів і суспільства в цілому ». Затвердженню концепції маркетингу послуг в суспільній свідомості сприяють сле-дмуть фактори: • ускладнення виробництва і розширення потреб, що найчастіше пред'являє попит на товари з підкріпленням і / або чисті послуги; • розвиток кооперації та міжнародного поділу праці, що вимагае адекватного розвитку комунікаційних послуг; • поглиблення спеціалізації і посилення тенденцій до інтеграції, що у все більшій мірі перетворює виробництво послуг в специфічні-чний вид діяльності; • підвищення рівня добробуту все більшої частини населення, що веде до постійного плекання їх потреб, в удовлет-Ворен яких послуги відіграють значну і все зростаючу роль; • загострення конкурентної боротьби між товаровиробниками, що підштовхує їх до пропозиції послуг для підвищення конку-тоспроможності продукції; • прискорення темпів науково-технічного прогресу, що дозволяє запропонувати більш досконалі способи задоволення потреб-ностей, де послуги відіграють далеко не останню роль. Сутнісна характеристика маркетингу послуг дається нами через цілі, принципи, завдання та функції. Основними цілями маркетингу послуг є: 1) постійне розширення асортименту послуг, що дозволяє підви-шать ринкову владу виробника послуг; 2) безперервне підвищення якості обслуговування, що способству-ет зростанню конкурентоспроможності фірми; 3) забезпечення стійкої тенденції зростання рентабельності вироб-ництва послуг, що робить економічно вигідним даний вид підприємницької діяльності.[2] З боку попиту: - Встановлення диференційованих цін, що дозволяє змістити частину попиту з пікового часу на періоди затишку; - Усвідомлене культивування попиту на послуги в періоди його спаду; - Пропозиція додаткових послуг в періоди максимального спро-са, що може служити альтернативою для клієнтів; - Введення системи попередніх замовлень на послуги. З боку пропозиції: - Залучення тимчасових працівників у періоди максимального попиту на послуги; - Встановлення особливого порядку роботи підприємства сфери послуг у період пікового завантаження; - Розробка програм надання послуг спільними силами кількох підприємств сфери обслуговування; - Збільшення виробничих потужностей за рахунок додаткових інвестицій у сферу послуг. Найважливішими принципами маркетингу послуг є: 1) комплексний підхід до вирішення маркетингових проблем. При цьому категорія «комплексний» включає розробку комплексу марке-тингу послуг, комплексне обслуговування споживачів, комплекс-ве рішення маркетингових проблем, що стоять перед виробляй-телем послуг; 2) концентрація зусиль на вирішення вузлових маркетингових проблем, включаючи концентрацію ресурсів на реалізацію стратегії і так-тики маркетингу послуг; 3) спеціалізація і кооперація в обслуговуванні клієнтів, що дозво-ляє завойовувати і утримувати ринки на основі активного вико-тання конкурентних переваг у сфері послуг. Завдання маркетингу послуг зазвичай є похідними від маркетингових цілей підприємства сфери послуг і є їх конкретизацією. Якщо відволіктися від приватних маркетингових проблем, що виникають у сфері послуг, то можна виділити три групи завдань маркетингу послуг: l) підвищення надійності послуг, що надаються споживачам, по вре-мени, місцем, якістю, ціною та іншим, найбільш істотним для споживачів властивостям послуг; 2) зростання конкурентоспроможності підприємства - виробника послуг-на основі послідовного втілення в життя планів марці-тингу послуг; 3) безпеку обслуговування клієнтів, що передбачає забезпе-ня не тільки фізичної безпеки в процесі задоволений-ня попиту на послуги, але і безпеку економічну, соці-ально, екологічну, морально-етичну та інше.[7] Формально функції маркетингу товарів і маркетингу послуг збігаючись-ють, тобто вони включають маркетингові дослідження ринку, маркетингових-ше планування та організацію маркетингу, в тому числі маркетингових-вий контроль і аудит. Відмінності виявляються при змістовному на-полнении кожної з перерахованих функцій, бо послуга як предмет маркетингових зусиль досить специфічна, що добре видно з об-щей моделі процесу маркетингу послуг. Центральне місце в процесі маркетингу послуг займає розробка комплексу маркетингу. Він включає в себе: послуги як товар, ціну послуги, канали розподілу послуг і систему просування послуг на ринок (рис.1). Виділяють чотири рівня послуги - товару: l) послуга - основний продукт, тобто комбінація різних послуг, Рисунок 1. Комплекс маркетингу послуг
2) послуги - супутні товари, тобто послуги, необхідні споживачем для того, щоб використовувати основний продукт; 3) послуги - додаткові товари, які підтримують основ-ної товар, надають йому додаткову користь і допомагають отли-чить від конкуруючих з ним; 4) послуга як товар в розширеному тлумаченні включає в себе дос-тупность основних, супутніх і додаткових товарів і послуг, участь споживачів у процесі обслуговування і взаємодії дії клієнтів один з одним. Розробка послуги як елемента комплексу маркетингу послуг - це найчастіше розробка нової послуги, а в більш широкому сенсі - нового продукту. Процес розробки нового продукту (послуги) включає: 1. Генерування ідей. При цьому слід мати на увазі, що головними джерелами ідей нових продуктів (послуг) є співробітники компанії, споживачі, конкуренти, дистриб'ютори та поставщики. 2. Відбір ідей. Головна мета такого відбору - знайти хороші ідеї і якомога швидше позбутися поганих. 3. Розробка і перевірка концепції нового продукту (послуги). При цьому слід розрізняти ідею, концепцію та імідж продукту (послуги). Ідея продукту - уявлення про продукт, який менедже-ри компанії могли б запропонувати ринку. Концепцією продукту є пробна версія ідеї, виражена в значущих споживчих термінах. Імідж продукту являє собою восприя-нення споживачами фактичного або потенционально продукту (послуги). 4. Розробка стратегії маркетингу. Зазвичай вона складається з трьох час-тей. Перша частина описує цільовий ринок, плановану пози-цію продукту, обсяг збуту, частку ринку і цільовий прибуток. Вто-раю окреслює плановану ціну продукту, систему його розподілу і маркетинговий бюджет. Третя включає плановані довгострокові показники обсягів збуту, прибутків і стратегії комплексу маркетингу - маркетинг-мікс.[6] 5. Бізнес-аналіз, який включає огляд прогнозів обсягів про-дажи, витрат і прибутків для того, щоб визначити, удовлет-Воря Чи вони цілям компанії. 6. Розробка продукту, коли створюється зразок продукту відпо-відно з його концепцією. . 7. Пробний маркетинг. На цій стадії продукт і програма марке-тингу вводяться в більш реалістичну ринкову обстановку. 8. Комерціалізація, тобто стадія, на якій продукт (послуга) внед-ряется в ринок. Якщо спробувати коротко викласти цінову політику підприємства сфе-ри послуг, то вона зводиться до вирішення двох комплексів завдань: 1) вибір методу ціноутворення; 2) розробка цінової стратегії. Найбільш відомі методи ціноутворення на послуги: - Витратне ціноутворення, коли ціна формується за формулою: «витрати плюс прибуток»; - Ціноутворення за цільовою прибутку або визначення точки безу надлишкового обслуговування клієнтів; - Ціноутворення з орієнтацією на запити покупців послуг, тобто коли за основу ціноутворення приймається сприйняття цінно-сті послуги покупцем, а не витрати виробника; - Ціноутворення, засноване на конкуренції, тобто облік домини-рующих цін на ринку послуг. Основні цінові стратегії на ринку послуг: 1) престижне ціноутворення, що переважно для високо-якісного обслуговування; 2) цінова політика «зняття вершків», що можливо при ограниче-ванні доступу на ринок послуг конкурентів або при успішних ри-нічних нововведеннях; 3) цінова політика «прориву на ринок», що сильно нагадує демпінгові ціни, що встановлюються на послуги для витіснення кон-курентов з ринку; 4) ціноутворення на набір товарів (послуг), коли надається можливість запропонувати споживачам певний набір това-ра (послуг) за зниженою ціною; 5) знижки за обсяг послуг, що сприяє більш повному завантаженні підприємств сфери послуг; 6) знижки, пропоновані в залежності від часу покупки (найчастіше сезонні знижки у сфері послуг); 7) дискримінаційне ціноутворення, яке дозволяє максі-мізіровать доходи підприємств сфери послуг; 8) психологічне ціноутворення, коли при встановленні ціни послуги використовуються психологічні аспекти, такі, як престиж, рекомендаційні, відчутні споживачами ціни, чи ціни, що склалися в їхньому уявленні; 9) цінове стимулювання збуту, що найчастіше пов'язано з установ-ленням різних знижок і пільг.[3] Канали розподілу як елементи комплексів маркетингу послуг являють собою сукупність незалежних організацій, залучений-них в процесі задоволення попиту на послуги і які роблять їх доступ-ними для споживачів. Фахівці в області маркетингу послуг називаючи-ють наступні функції каналу розподілу: 1) інформація - збір та подання результатів досліджень про середовище маркетингу послуг; 2) просування - створення і розповсюдження в рекламних цілях переконливої інформації щодо пропозиції послуг; 3) контакт - придбання передбачуваних споживачів і установ-ня з ними відповідних відносин; 4) адаптація - формування та пристосування пропозиції послуг споживачами покупцям; 5) переговори - узгодження пропозиції та попиту на послуги; 6) фізичний розподіл - фактичне надання послуг споживачам; 7) фінансування - використання ресурсів для покриття расхо-дов на забезпечення роботи каналу розподілу; 8) взяття ризику - прийняття фінансових ризиків, включаючи компенса-цію втрат через неповного завантаження виробників послуг. [2] Особливості вибору каналу розподілу визначаються следующи-ми факторами: - Високий ступінь невизначеності послуг; - Сумісність процесів виробництва та споживання послуг; - Складність вибору постачальників послуг; - Складність оцінки якості послуг; - Інерційність у споживанні послуг (досить часті повторні контакти); - Складність гарантії ціни і гарантії рівня сервісу; - Складність підтримки постійного контакту з особами, що приймають рішення по закупівлях послуг; - Складність контролю якості послуг; - Зв'язаність послуг з іншими товарами та послугами. З урахуванням цього основними формами взаємодії учасників каналу розподілу послуг можуть бути: 1) конкуруючі відносини, які зводяться до досягнення субоптимизации становища кожного учасника каналу розподілу послуг на шкоду загальносистемної оптимізації; 2) субстантівірованние відносини, які припускають можли-ність угод в рамках звичайних (традиційних) маркетингових-вих систем збуту послуг; 3) комплементарні відносини, які зазвичай будуються як до-говорная вертикальні маркетингові системи збуту послуг;[3] 4) якісні відносини, які найчастіше можливі як мно-гоканальние маркетингові системи збуту послуг. Процес прийняття рішень з управління каналом збуту послуг можна представити у формі чотирьох послідовних ітерацій (рис 2)
Рисунок 2. Основні рішеня керування каналом збуту
При відборі учасників каналу збуту послуг керівництво компанії - продуцента послуг - повинне оцінити потенційні можливості роз-ку кожного учасника каналу, його прибуток, прибутковість, здатність кооперації і репутацію. При цьому компанія повинна постійно мотиви-ровать учасників своїх каналів збуту, включаючи не тільки своїх співро-ників, а й незалежних посередників. Для забезпечення ефективного функціонування каналу збуту необхідно регулярно оцінювати рабо-ту своїх посередників і допомагати їм рекомендаціями. Зі зміною поку-пательня моделі споживачів послуг, розширенням ринків збуту, ус-ложненіем товарів і послуг, виникненням нових конкурентів виникає потреба в модифікації структури каналу збуту, що необхід-мо використовувати для створення творчої структури каналів розподілу ня послуг. Система просування послуг на ринок - це програма спільних маркетингових комунікацій компанії - продуцента послуг. Маркетологи називають чотири головні засоби просування: - реклама - будь-яка оплачена форма неперсонального представлення і просування ідей, товарів і послуг певним спонсором; - стимулювання збуту - короткострокові стимули заохочення купівлі або продажу товару або послуги; - зв'язок з громадськістю - побудова хороших відносин компаній з різними верствами громадськості; - персональні продажі - усне спілкування з одним або більше передбачуваних покупцями з метою здійснення продажу товарів та послуг. Прикладні аспекти маркетингу в сфері послуг в більшій чи меншій мірі специфічні, що і буде показано на прикладі ряду галузей індустрії послуг.
|