REFERENCES
Date: 2015-10-07; view: 746.
1. Ажнюк Б.М. Українські власні назви (антропоніми і топоніми) в англійському написанні // Мовознавство. – 1993. – №1 (157). – С. 11-16.
2. Вергун Л.І. Перекладна взаємовідповідність англійської та української освітньої лексики: Дис. ... канд. філол. наук. – К.: Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2004. – 267 с.
3. Гиляревский Р.С., Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в русском текстe: Справочник. – М.: Высш. школа, 1985. – 303 с.
4. Ермолович Д.И. Имена собственные на стыке языков и культур. – М.: Р. Валент, 2001. – 200 с.
5. Карабан В.І. Переклад англомовної наукової і технічної літератури на українську мову: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – 564 с.
6. Карабан В.І., Олійник Т.С. Етноспецифічність власних імен та передача їхніх антономастичних значень у перекладі // Вісник Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – Сер.: Іноземна філологія, 1988. – Вип. 27. – С. 25-27.
7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 448 с.
8. Конецкая В.П. Лексико-семантические характеристики языковых реалий // А.Р.У. Рум. Великобритания: Лингвострановедческий словарь. – М.: Рус. яз., 2002. – С. 533-538.
9. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. посібник. – К.: Юніверс, 2002. – 280 с.
10. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Междунар. отношения, 1972. – 287 с.
11. Леонович О.А. В мире английских имен. – М.: АСТ, Астрель, 2002. – 160 с.
12. Ліпко І.П. Англійська мова для юристів: Підручник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 208 с.
13. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы обучения. – М.: Воен. изд-во Мин. обороны, 1969. – 288 с.
14. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский Лицей, 1996. – 208 с.
15. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.: Р. Валент, 2004. – 240 с.
16. Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики // А.Р.У. Рум. Великобритания: Лингвострановедческий словарь. – М.: Рус. яз., 2002. – С. 538-559
17. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. – М.: Слово, 2000. – 264 с.
18. Томахин Г.Д. США. Лингвострановедческий словарь. – М.: Рус. яз., 2000. – 576 с.
19. Томахин Г.Д. Америка через американизмы. – М.: Высш. школа, 1982. – 256 с.
20. Чернов Г.В. Основы синхронного перевода. – М.: Высш. школа, 1987. – 256 с.
21. Чужакин А.П. Мир перевода-2. – М.: Валент, 1998. – 193 с.
| <== previous lecture | | | next lecture ==> |
| A fragment of the Nobel lecture delivered by the Nobel Laureate David Trimble, Oslo, December 10, 1998 | | | BASIC INTERPRETATION AND LINGUISTIC TERMS USED IN UNIT 6 |