BASIC INTERPRETATION AND LINGUISTIC TERMS USED IN UNIT 6
Date: 2015-10-07; view: 696.
| translation unit | одиниця перекладу |
| focus of meaning | центральний вузол змісту висловлювання |
| keyword (a word which occurs in a text more often then we would expect) | ключове слово |
| precision lexicon | прецизійна лексика |
| subject field words (terms) | слова предметної галузі (терміни) |
| jargonisation | жаргонізація |
| polysemy | полісемія, багатозначність |
| denotatum (pl denotata) | денотат (від лат. denotatus – позначений, визначений) – об'єкт; те, що можна назвати певним іменем |
| computer-assisted translation (CAT) | машинний переклад (переклад за допомогою комп'ютера) |
| practical transcription | практична транскрипція |
| transliteration | транслітерація |
| transcoding | транскодування |
| loan translation | калька, калькування |
| descriptive translation | описовий переклад |
| set phrase, cliché | усталений вираз, кліше |
| phraseological unit (expression) | фразеологічний вираз; фразеологічна одиниця |
| idiom (expression, i.e. term or phrase, whose parts are fixed) | ідіома (ідіом), ідіоматичний вираз (зворот), усталений вираз |
| operational memory | оперативна пам'ять |
| absolute equivalent | абсолютний еквівалент |
| near equivalent | приблизний еквівалент |
| analogy | аналогія |
| specific item of the national lexicon | національно забарвлена лексична одиниця, лексико-семантична реалія |
| abbreviation | абревіатура (напр. abn для airborne – повітрянодесантний) |
| acronym | акронім (напр. WOMAN для World Organization of Mothers of All Nations – Всесвітня організація матерів) |
| “misleading words” | “оманливі слова”, слова, які викликають помилкове уявлення |
| word-for-word (word for word) translating | дослівне відтворення (у перекладі) |
[1] For practical reasons we use the term “focuses of meaning” with reference to the meaningful units of speech which serve as background points for memorising greater fragments of messages [Миньяр-Белоручев 1969: 64-65]. However this notion is pretty ambiguous and is described in different ways. Thus, in terms of simultaneous interpretation, G.V. Chernov in his analysis uses such Russian terms as “информационный пик”, “актуализатор смысла”, “критическая точка высказывания” [Чернов 1987: 166-167].
[2] In written translation, especially in the sphere of the media, computer science and informational technologies, there is a growing tendency to leave certain special terms without translation, i.e. in letters of the Latin alphabet, e.g. “Підкріпитися сандвічем Макдональд зможуть тепер зголоднілі покупці, що втомилися від ходьби по численним поверхам універмагу Selfridges на лондонській Оксфорд-стріт” [http://www.rbc.ua/top/2006/0411/59940.shtml] . There may be a lot of pro-s and contra-s as far as such practice in the countries with the Cyrillic alphabet is concerned, however, in interpreting this method is totally inappropriate for obvious technical reasons.
[3] Some scholars combine practical transcription and transliteration under one method, called “transcoding” [see, e.g. Карабан 2002; Карабан, Олійник 1998; Вергун 2004: 141]. Moreover, pure practical transcription and transliteration occur rather seldom – in practice usually a combination of these methods is used. A typical example is Шекспір (neither *Шейкспіе, nor *Шакеспеаре) for Shakespeare.
| <== previous lecture | | | next lecture ==> |
| REFERENCES | | |