Студопедия
rus | ua | other

Home Random lecture






Vocabulary Notes


Date: 2015-10-07; view: 331.


1. confide
to confide (verb) – 1)to feel trust in smb. довіряти, покладатися на доверять, полагаться на
I can confide in him Я можу покластися на нього. Я могу на него положиться.
to confide – 2) to tell secrets to довіряти, признаватися, розповідати по секрету доверять, признаваться, рассказывать по секрету
He confides his troubles (secrets, plans, fears) to me. Він довіряє свої турботи (секрети, плани, страхи) мені. Он доверяет свои проблемы (секреты, планы, страхи) мне.
confidence (noun) – 1)strong trust довіра доверие
I have no confidence in such people (in his ability, in his opinion) Я не маю довіри до таких людей (до його здібностей, до його думки) У меня нет доверия к таким людям (к его способностям, к его мнению).
He enjoys everybody's confidence. Він користується загальною довірою. Он пользуется всеобщим доверием.
What she says does not inspire confidence. Те, що він каже, не вселяє довіри. То, что он говорит, не вселяет доверия.
I shan't betray yourconfidence. Я не зраджу твою довіру. Я не предам твое доверие.
She took me into her confidence. Вона довірила мені свої таємниці. Она доверила мне свои тайны.
confidence– 2) assurance, belief that one is right or that one will succeed впевненість, самовпевненість уверенность, самоуверенность
His lack of confidence is most annoying. Брак впевненості в ньому дуже дратує. Его нехватка уверенности очень раздражает.
His comforting words gave me confidence. Його заспокійливі слова надали мені впевненості. Его утешительные слова придали мне уверенности.
confidence- 3) secret which is confided to smb. (often in pl.) таємниця(ці), конфіденційне повідомлення тайна(ы), конфиденциальное сообщение
I listened to the girl's confidences with a mixed feeling of pity and disapproval. Я слухав секрети дівчини зі змішаним почуттям жалю та осуду. Я слушал секреты девушки со смешанным чувством жалости и осуждения.
confident (adjective) – 1) sure впевнений уверенный
We were not confident of success. Ми не впевнені в успіху. Мы не уверены в успехе.
confident – 2) showing confidence впевнений уверенный
confident manner, smile, voice, tone впевнена поведінка, посмішка, голос, тон уверенное поведение, улыбка, голос, тон
confidential (adjective) – private or secret конфіденційний, секретний; довірчий конфиденциальный, секретный; доверительный
confidential information, matter, correspondence, voice, etc. конфіденційна інформація, питання, листування, довірчий голос конфиденциальная информация, вопрос, переписка, доверительный голос
2. start
to start (verb) – 1)to begin to move; to set out; to begin a journey починати; вирушати; братися за щось начинать; отправляться; браться за что-то
to start early (late, at 6 p.m., etc.) починати рано (пізно, о 6-й вечора) начинать рано (поздно, в 6 вечера)
to start on a trip ( a journey, an excursion) for the mountains вирушати в подорож (на екскурсію) у гори отправляться в путешествие (на экскурсию) в горы
to start – 2) to begin to do smth. починати, розпочинати начинать
to start work (business, conversation) розпочинати роботу (справу, розмову) начинать работу (дело, разговор)
to start working, running, crying починати працювати, бігти, плакати начинать работать, бежать плакать
to start – 3) to cause, to enable, to begin розпочинати, починати начинать, начинаться
How did the war (the fire, the quarrel) start? Як почалася війна (пожежа, сварка)? Как началась война (пожар, ссора)?
to start – 4) to set going запустити, завести, відкрити запустить, завести, открыть
to start a car (a motor, a newspaper) завести машину (двигун, газету) завести машину (двигатель, газету)
to start – 5) to make a sudden movement (from pain, shock, etc.) підскочити, здригатися, подскочить вздрогнуть
He startedat the noise Він здригнувся від шуму. Он вздрогнул от шума.
starting-point (noun) – a place at which a start is made відправний пункт, відправна точка отправная точка, отправной пункт
The incident turned out to be a starting-point that set everything afloat. Цей інцидент виявився відправним пунктом для всієї справи. Этот инцидент оказался отправным пунктом для всего дела.
start (noun) – 1) the act of starting початок начало
the start of a race початок перегонів начало гонок
at the journey's start на початку подорожі в начале путешествия
That gave her a start in life. Це допомогло їй стати на ноги. Это помогло ей стать на ноги.
from the start – from the very beginning з самого початку с самого начала
Everything went wrong from the start. Все пішло не так з самого початку. Всё пошло не так с самого начала.
from start to finish від початку до кінця с начала до конца
start– 2) a sudden movement caused by pain (shock, etc.) поштовх, здригання толчок, вздрагивание
He sprang up (awoke) with a start. Він скочив на ноги (прокинувся), здригнувшись. Он вскочил на ноги (проснулся), вздрогнув.
You gave me a start, I must say. Повинен визнати, ти примусив мене підскочити. Должен признаться, ты заставил меня подскочить.
by fits and starts – irregularly уривчасто, нерегулярно, нерівномірно урывками, нерегулярно, неравномерно
Research work cannot be done by fits and starts. Дослідницьку роботу не можна робити уривками. Исследовательскую работу нельзя делать урывками.
3. confuse
to confuse (verb) – 1)to mistake one thing or person for another; to mix up сплутати, переплутати спутать, перепутать
to confuse names (words or persons) сплутати імена (слова або людей) спутать имена (слова или людей)
to confuse facts (dates) переплутати факти (дати) перепутать факты (даты)
They look so much alike that I always confuse them. Вони такі схожі, що я їх завжди плутаю. Они так похожи, что я их всегда путаю.
Old people often confuse dates and figures. Старі люди часто плутають дати та цифри. Старые люди часто путают даты и цифры.
to confuse – 2) to make a person feel uncomfortable збивати, спантеличувати сбить с толку, запутать; смущать
Everybody's attention confused her and she was at a loss for words. Загальна увага спантеличила її, і вона розгубилася, не знаючи, що сказати. Всеобщее внимание сбило её с толку, и она растерялась, не зная, что сказать.
syn. embarrass спантеличувати смущать
to be (feel, seem, get) confused (embarrassed) почуватися спантеличеним, ніяково, ніяковіти чувствовать себя смущенным, неловко, робеть
He seemed a trifle confused (embarrassed). Він здавався трохи спантеличеним. Он казался немного смущенным.
confusion (noun) – 1) the state of being confused; disorder безладдя, безлад беспорядок; неразбериха, путаница
to lie (be, be thrown about) in confusion лежати (бути, бути розкиданим) у безладді лежать (быть, быть разрбросанным) в беспорядке
His things lay in confusion on the sofa. Його речі лежали у безладі на дивані. Его вещи лежали в беспорядке на диване.
His thoughts were in confusion. Його думки були в безладі. В его мыслях была неразбериха.
He remained calm in the confusion of battle. Він залишався спокійним у безладі битви. Он оставался спокойным в неразберихе битвы.
syn. mess безлад, безладдя беспорядок
confusion – 2) shame, embarrassment збентеження; замішання смущение, смятение, замешательство
His confusion was obvious. Його замішання було очевидним. Его замешательство было очевидным.
confusion– 3) mistaking one thing for another плутанина путаница
the confusion of sounds, letters плутанина зі звуків, букв путаница из звуков, букв
confusing (adjective) – embarrassing такий, що спантеличує, примушує ніяковіти сбивающий с толку, смущающий
An examiner must not ask confusing questions (not to put the student out). Екзаменатор не повинен ставити питання, які спантеличують (щоб не бентежити студента) Экзаменатор не должен задавать вопросы, сбивающие с толку (чтобы не смущать студента).
Don't ask embarrassing questions (not to make one uncomfortable). Не став питання, що змушують ніяковіти (щоб не примусити людину почуватися некомфортно) Не задавай вопросы, которые заставляют чувствовать себя неловко (чтобы не причинять человеку неудобств)
confused (adjective) – 1) embarrassed зніяковілий, спантеличений смущённый; озадаченный; поставленный в тупик, сбитый с толку
The girl looked confused. Дівчина виглядала зніяковілою. Девушка выглядела смущенной.
confused– 2) inconsistent or muddled сплутаний; заплутаний; безладний спутанный, беспорядочный; сбивчивый
His tale (answer) was confused. Його розповідь (відповідь) була безладна (≈незрозуміла, нелогічна) Его рассказ (ответ) был сбивчивым.
He was unable to put his confused ideas into shape. Він був неспроможний сформувати свої заплутані ідеї. Он был неспособен оформить свои беспорядочные идеи.
4. drop
to drop (verb) – 1) to allow to fall упускати, губити, загубити; укинути, кидати уронить, упускать, бросить
to drop a glass (a handkerchief) упустити склянку (хусточку) уронить стакан (платок)
to drop bombs скидати бомби сбрасывать бомбу
to drop a letter in a pillar-box (a coin in the slot) укинути лист у поштову скриньку (монету в щілину) бросить письмо в почтовый ящик (монету в щель)
to drop – 2) to give up, to stop doing smth. кинути, припинити; облишити бросить, прекратить, оставить
to drop one's work (studies, a habit) кинути роботу (навчання, звичку) бросить работу (учёбу, привычку)
to drop smoking кинути палити бросить курить
Let's drop the argument (the subject). Давай припинимо сваритися (облишимо цю тему) Давай прекратим ссориться (оставим эту тему)
to drop – 3) (used with many different meanings) кинути, підкинути, залишити і т.п. бросить, подкинуть, подбросить, оставить и т.д.
to drop a subject облишити тему оставить тему
to drop a person at some place підвозити/підкинути людину до якогось місця подвозить/подбросить человека к какому-либо месту
to drop a line черконути слівце черкануть строчку
to drop (smb.) a hint (on smth.) натякнути на щось намекнуть на что-либо
to drop one's voice (eyes) опустити очі додолу, приглушити голос потупить глаза, понизить голос
to drop one's friends покинути друзів бросить друзей
to drop anchor кинути якір бросить друзей
to drop – 4) to fall to the ground, to the floor, into smth. падати, валитися падать, валиться
to drop with fatigue падати з ніг від втоми падать с ног от усталости
to drop into a chair впасти в крісло упасть в кресло
to drop on(to) one's knees впасти на коліна упасть на колени
to drop dead несподівано померти; падати з ніг неожиданно умереть; падать с ног
leaves (apples, blossoms) drop листопад (опадання яблук, цвіту) листопад падение яблок, опадание цвета)
It was so quiet, you might have heard a pin drop. Було так тихо, що можна було почути, як муха пролетить. Было так тихо, что было слышно, как муха пролетит.
to drop – 5) to become less or smaller or weaker зменшуватися, впасти уменьшаться, упасть
the temperature, the wind, one's voice, prices may drop температура, вітер, голос, ціни можуть упасти температура, ветер, голос, цены могут упасть
to drop in – to see smb. at some place зазирнути заглянуть
Several friends dropped in to tea. Декілька друзів зазирнули на чай. Несколько друзей заглянули на чай.
to drop off – 1) to go away, become fewer скоротитися, зменшитися сокращаться, уменьшиться
one's friends (customers, the doctor's practice) may drop off кількість друзів (клієнтів, обсяг лікарської практики) можуть скоротитися количество друзей (клиентов, объем врачебной практики) могут сократиться
to drop off – 2)to fall asleep заснути заснуть
He dropped off during the performance. Він заснув під час вистави. Он заснул во время спектакля.
to drop behind – to fall behind затримуватися, відставати задержаться, отставать
The two girls dropped behind the rest of the party. Дві дівчини не встигали за рештою групи. Две девочки не успевали за остальной группой.
drop (noun) – 1) a small round portion of liquid, a small quantity of liquid крапля капля
drops of water (perspiration, rain) краплі води (поту, дощу) капли воды (пота, дождя)
to drink smth. to the last drop випити щось досуха, до останньої краплі выпить досуха, до последней капли
take ten drops a day приймати 10 крапель на день принимать 10 капель в день
drop– 2) sudden fall падіння падение
a sudden (unexpected, sharp, slight) drop in prices (temperature) раптове (несподіване, різке, незначне) падіння цін (температури) внезапное (неожиданное, резкое, незначительное) падение цен (температуры)
5. mind
to mind (verb) – to attend or to take care of дбати, займатися, доглядати заботиться; смотреть, присматривать; заниматься
Mind your own business. Займайся своєю справою. Занизайся своїм делом.
Please, mind the baby (the fire). Будь ласка, доглянь за дитиною (вогнищем). Пожалуйста, присмотри за ребенком (костром).
to mind – 2) to obey слухатися, слухати слушаться, слушать
The child won't mind his granny. Дитина не слухає бабусю. Ребенок не слушает бабушку.
to mind – 3) to be careful of берегтися, остерігатися беречься, остерегаться
Mind the step (the dog). Обережно, сходинка (собака) Осторожно, ступенька (собака)
Mind! There is a bus coming. Обережно! Автобус їде. Осторожно! Автобус едет.
Mind the traffic rules. Дотримуйтеся правил дорожнього руху. Соблюдайте правила дорожного движения.
to mind – 4) to object to, to be afraid of заперечувати, мати щось проти возражать, иметь что-либо против
Do you mind my smoking (if I smoke)? – I don't mind it a bit. (Yes, I mind it very much.) Ви не заперечуєте, якщо я палитиму? – Зовсім ні. (Так, я дуже заперечую.) Вы не возражаете, если я закурю? – Вовсе нет. (Да, я очень возражаю).
Would you mind closing the window? Чи не могли б ви зачинити вікно? Вы не могли бы закрыть окно?
– Never mind (an answer to an apology). Нічого страшного; Забудьте; Не варто. Не стоит. Ничего страшного. Забудьте.
mind (noun) – 1) intellectual faculties розум ум
the great minds of the world великі уми людства великие умы человечества
to be in one's right mind бути в здоровому глузді быть в здравом уме
Lomonosov was one of the greatest minds of the world of his time. Ломоносов був одним з найвидатніших умів світу у свій час. Ломоносов был одним из самых выдающихся умов мира в свое время.
Are you in your right mind to say such things? Чи ти в здоровому глузді, що кажеш такі речі? Ты в своем уме, что такое говоришь?
mind– 2)memory or remembrance пам'ять, спогад память, воспоминание
to come to one's mind прийти на думку, на згадку; згадатися прийти в голову; вспомниться
to bear in mind пам'ятати помнить
The incident gradually came to my mind. Поступово я пригадав цей випадок Постепенно я вспомнил этот случай.
Bear in mind that you are to be here at six sharp. Пам'ятай, що ти повинен бути тут рівно о шостій. Помни, что ты должен быть здесь ровно в шесть.
mind – 3) one's thoughts, opinions, wishes думка, погляд мнение, взгляд
to make up one's mind – to come to a decision зважитися на щось решиться на что-то
I've made up my mind and I'll stick to my decision. Я зважився і буду дотримуватися свого рішення. Я решился и буду держаться своего мнения.
to change one's mind передумати передумать
I won't change my mind whatever is said. Я не зміню своєї думки, що б не казали. Я не передумаю, что бы ни говорили.
to be in two minds – to hesitate вагатися колебаться, не решаться
I'm in two minds and can't give you a definite answer now. Я вагаюся і не можу дати тобі чітку відповідь зараз. Я колеблюсь и не могу дать тебе четкий ответ сейчас.
to speak one's mind – to say what one thinks висловлюватися відверто высказываться откровенно, говорить начистоту
Don't beat about the bush, speak your mind. Досить ходити навколо, кажи чесно. Хватит ходить вокруг да около, говори начистоту.
to give a person a piece of one's mind – to tell him frankly what one thinks of him відверто висловити комусь свою думку (негативну) высказать всё, что кто-либо думает о ком-либо, чем-либо (негатив)
I shall give you a piece of my mind, unpleasant as that may be. Я тобі чесно висловлю свою думку, якою б неприємною вона не була. Я тебе скажу всё, что думаю, как бы ни неприятно это ни было.
to have a (no) mind to – to be disposed to (не) мати намір быть склонным, быть не против, собираться сделать что-либо
She had no mind to answer such questions. Вона не мала наміру відповідати на такі питання. Она не собиралась отвечать на такие вопросы.
to have smth. on one's mind – to be anxious about smth. мати щось на думці, про щось постійно думати; не мати спокою через щось Иметь что-то на уме, о чем-либо постоянно думать, не иметь покоя из-за чего-либо
She seemed to have something on her mind and could not concentrate. Здавалося, щось не давало їй спокою, і вона не могла сконцентруватися. Казалось, ей что-то не давало покоя, и она не могла сконцентрироваться.
-minded (adjective) – in compounds having the kind of mind indicated    
absent-minded розсіяний, неуважний рассеянный, невнимательный
fair-minded справедливий, неупереджений справедливый, непредвзятый
broad-minded що має широкі погляди, з широким кругозором; ліберальний с широким кругозором, либеральный, терпимый
narrow-minded обмежений, недалекий; із забобонами ограниченный, недалёкий; с предрассудками
She is very absent-minded and always leaves her things behind. Вона дуже неуважна і завжди губить свої речі. Она очень рассеянная и всегда теряет свои вещи.
6. practise
to practise (verb) – to do regularly постійно практикувати, застосовувати, робити постоянно практиковать, применять, делать
to practise early rising, a method of work постійно прокидатися рано, застосовувати метод роботи постоянно просыпаться рано, применять метод работы
to practise what one preaches Практикувати те, що хтось проповідує=у когось слова не розходяться з ділом практиковать то, что кто-то проповедует=у кого-либо слова не расходятся с делом
If only he'd practised what he'd preached! Якби в нього слова не розходилися з ділом! Если бы у него только слова не расходились с делом!
to practise – 2) to pursue the profession (of a lawyer or a doctor) практикувати практиковать
to practise law, medicine практикувати в юриспруденції, медицині практиковать в юриспруденции, медицине
It has been long since I practised medicine Я вже давно не практикую як медик. Я уже давно не практикую как медик.
to practise – 3) to do again and again займатися чимось заниматься чем-либо
to practise tennis, the piano займатися тенісом, грою на фортепіано заниматься теннисом, игрой на фортепиано
She practises the piano for an hour every day. Вона займається на фортепіано протягом години щодня. Она занимается на фортепиано по часу каждый день.
practice (noun) – 1) action as opposed to theory практика практика
The method is rather simple in practice, and very effective. Цей метод доволі простий на практиці та дуже ефективний Этот метод довольно простой на практике и очень эффективный.
to put into practice – to carry out застосовувати на практиці применять на практике
to put into practice a theory, a plan, an idea, a suggestion застосовувати теорію, план, ідею, пропозицію на практиці применять теорию, план, идею, предложение на практике
The theory seems right, but we must think of how to put it into practice. Теорія здається правильною, але ми маємо подумати про те, як застосувати її на практиці. Теория кажется правильной, но мы должны подумать о том, как применить её на практике.
practice– 2) systematically repeated action практика, практичний досвід практика, практический опыт
much, regular, constant, sufficient practice багато, регулярна, постійна, достатня практика много, регулярная, постоянная, достаточная практика
What you need is more practice. Тобі потрібно більше практики. Тебе нужно больше практики.
Look how precise the movements of the worker are, practice shows. Дивись, які точні рухи цього робітника, дається взнаки практика Смотри, какие точные движения у этого рабочего, практика сказывается.
to be in (out of) practice – to be able (unable) to do smth. well бути (не) в формі. Быть (не) в форме.
I used to be a good chessplayer, but I'm out of practice now. Я був добрим гравцем в шахи, але тепер втратив форму. Я был хорошим шахматистом, но теперь потерял форму.
practice – 3)habit or custom практика, звичка практика, привычка
It was then the practice (or a common practice). Тоді це була загальна практика. Тогда это была общепринятая практика.
After supper Dad went for a walk as it was his usual practice. Після вечері тато ходив на прогулянку, це була його звичайна практика. После ужина папа ходил на прогулку, это была его обычная практика.
practice– 4) the work of a doctor of a lawyer практика практика
Doctor N. has retired from practice. Доктор Н. вже не практикує. Доктор Н. уже не практикует.
Manson had a large practice. У Мейсона була широка практика. У Мейсона была широкая практика
He was a young lawyer with no practice at all. Він був молодим юристом взагалі без будь-якої практики. Он был молодым юристом вообще без какой-либо практики.
practitioner (noun) – practising doctor or lawyer практикуючий лікар (юрист) практикующий врач (юрист)
Andrew Manson worked as general practitioner. Ендрю Мейсон працював черговим лікарем. Эндрю Мейсон работал дежурным врачом.
practical (adjective) – useful практичний практический, практичный
practical advice, results, benefits, help, matters, use, application, considerations, difficulties (difficulties in putting smth. into practice) практична порада, результати, користь, допомога, питання, використання, застосування, міркування, труднощі (труднощі з застосуванням чогось на практиці) практичный совет, практические результаты, польза, вопросы, использование, применение, трудности (трудности с применением чего-то на практике)
It's of no practical use. Це не має практичного застосування. Это не имеет практического применения.
There were practical difficulties. Були деякі практичні труднощі. Были некоторые практические трудности.
They used to play practical jokes on each other and neither ever got offended. Вони розігрували одне одного, і жоден ніколи не ображався. Ониразыгрывали друг друга, и ни один из них никогда не обижался.
practically (adverb) – virtually практично практически
Practically everyone was willing to help. Практично всі хотіли допомогти. Практически все хотели помочь.
7. odd
odd (adjective) – 1) (of numbers) not even непарний нечетный
1, 3, 5 are odd numbers. 1,3,5 – це непарні числа 1,3,5 – это нечётные числа
odd – 2) used of one of a pair when the other is missing непарний непарный
the odd shoe or glove непарний черевик або рукавичка туфля или перчатка без пары
odd– 3) used of one or more members of a set when separated from the rest непарний, розрізнений непарный, разрозненный
two odd volumes of an encyclopaedia два розрізнені томи енциклопедії два разрозненных тома энциклопедии
odd – 4)extra, over зайвий, додатковий лишний, дополнительный
thirty odd years тридцять із лишком років тридцать с лишним лет
fifty and some odd miles п'ятдесят із лишком миль пятьдесят с лишним миль
odd – 5)occasional, not regular випадковий случайный, нерегулярный
odd jobs випадкові підробітки случайный заработок
odd– 6) strange, not ordinary, surprising дивний, чудернацький странный, необычный
an odd person (way, manner, look, appearance, behaviour) дивна людина (шлях, манера, погляд, зовнішність, поведінка) странный человек (путь, манера, взгляд, внешность, поведение)
How odd! Як дивно! Как странно!
Distribution: strange – out of natural order of things; odd– not ordinarily seen and surprising; queer– implying doubt as whether all is well e.g. a queer feeling, a queer affair   дивний   дивний   дивний   дивне відчуття, дивна справа   странный   странный   странный   странное ощущение, странное дело
oddly (adverb) – in an odd manner дивно странно
oddly enough – strange to say як це не дивно как ни странно
Oddly enough, she did not turn up at the party. Як це не дивно, вона не з'явилася на вечірці. Как ни странно, она не появилась на вечеринке.
odds (noun) plural – the chances in favour шанс, вірогідність шанс, вероятность, возможность
The odds are against us. Обставини складаються не найкращим чином. Всё складывается неблагоприятно для нас/ Обстоятельства против нас.
odds and ends – remnants залишки остатки
What's to be done with all these odds and ends of the paper? Що робити з усіма цими залишками паперу? Что делать со всеми этими остатками бумаги?
8. concern
concern (noun) – 1) that in which one is interested турбота, хвилювання, інтерес интерес, забота, беспокойство
It's no concern of mine Це мене не обходить. Это меня не касается.
It's my only concern. Це моя єдина турбота. Это моя единственная забота.
What concern is it of yours? Як це обходить вас? Каким образом это касается вас?
concern (noun) – 2)anxiety, worry турбота, хвилювання беспокойство, забота
the teacher's concern over the pupil's progress хвилювання вчителя про досягнення його учнів беспокойство учителя о достижениях его учеников
concern (verb) – 1) to have to do with стосуватися, обходити, мати відношення касаться, иметь отношение к, затрагивать
That doesn't concern you at all. Це тебе зовсім не стосується. Это тебя совсем не касается.
As far as I'm concerned… Щодо мене, … Что касается меня, …
He is said to be concerned in this affair. (He is said to be mixed up in this affair) Кажуть, що він має відношення (є учасником) до цієї справи. Говорят, что он имеет отношение (является участником) к этому делу.
to concern – 2) to be busy with, interest oneself in займатися, цікавитися заниматься, интересоваться
Don't concern yourself with other people's affairs. Не цікався справами інших людей Не интересуйся делами других людей.
I'm not concerned about details. Мене не цікавлять деталі. Меня не интересуют детали.
to concern – 3) to take trouble about турбуватися, тривожитися тревожиться, переживать
Lord Illingworth had never been concerned about his son. Лорд Іллінгворс ніколи не турбувався про свого сина. Лорд Иллингворс никогда не переживал за своего сына.
concerned (adjective) – anxious струрбований озабоченный, встревоженный, обеспокоенный
He has a very concerned look. У нього дуже стурбований вигляд. У него очень обеспокоенный вид.
ant. unconcerned байдужий; незацікавлений; безсторонній равнодушный, незаинтересованный, индифферентный; беспристрастный
concerning (preposition) – about, regarding щодо относительно
Montmorency manifested great curiosity concerning the kettle. Монтморенсі проявлял велику цікавість щодо чайника. Монтморенси проявлял большой интерес относительно чайника.
9. sympathy
sympathy (noun) – a fellow-feeling, a feeling of pity співчуття, симпатія сочувствие, симпатия
to arouse (show, express) sympathy викликати (демонструвати, виражати) співчуття вызывать (демонстрировать, выражать) сочувствие
You have my sympathies. Я на вашому боці./Я вам співчуваю. Я на вашей стороне./Я вам сочувствую.
I have no sympathy with (for) idle people. Я не маю співчуття до ледащих людей. Я не имею сочувствия к ленивым людям.
I feel some sympathy for her, she is unhappy. Я їй співчуваю, вона нещасна. Я ей сочувствую, она несчастна.
to sympathize (verb) – to be interested in and approve of симпатизувати, вподобати симпатизировать, благожелательно относиться
I sympathize with you (your ambition to be a writer). Я почуваю симпатію до вас (до вашого прагнення стати письменником). Я симпатизирую вам (вашему желанию стать писателем).
sympathetic (adjective) – 1) quick to understand and share other people's feelings сповнений співчуття; співчутливий сочувственный; полный сочувствия; сочувствующий
A good doctor is always sympathetic. Добрий лікар завжди має бути співчутливим. Хороший врач всегда сочувствует пациентам.
ant. unsympathetic неспівчуваючий, черствий несочувствующий; чёрствый
sympathetic– 2) having or showing kind feeling towards others симпатичний, приємний, приязний симпатичный, приятный, милый
I felt grateful to her for her sympathetic words. Я почував вдячність до ней через її приємні слова. Я чувствовал благодарность по отношению к ней из-за её приятных слов.
sympathetically (adverb) – kindly доброзичливо, ласкаво, прихильно благожелательно, одобрительно
She smiled sympathetically. Вона доброзичливо посміхнулася. Она доброжелательно улыбнулась.
10. fail
to fail (verb) – 1) not to succeed зазнати невдачі; не вдатися; провалитися не удаваться; потерпеть неудачу; не иметь успеха; провалиться
My attempt has failed. Моя спроба не вдалася. Моя попытка не удалась.
I tried to convince him, but failed. Я спробував переконати його, але зазнав невдачі. Я попробовал убедить его, но потерпел неудачу.
The maize failedthat year. Маїс не вродився того року. Маис не уродился в тот год.
to fail – 2) not to pass провалитися провалиться
to fail in mathematics, in an exam провалитися з математики, на екзамені провалиться по математике, на экзамене
to fail – 3) to break down, to die away, to let down слабнути, виявитися недостатнім, зрадити, підвести слабеть, терять силы; подвести; изменить
His courage failed him. Його мужність зрадила йому. Его мужество изменило ему.
His sight (health) was beginning to fail him. Його зір (здоров'я) починав його підводити. Его зрение (здоровье) стало его подводить.
I'll never fail you. Я тебе ніколи не підведу. Я тебя никогда не подведу.
Words failed me. У мене не було слів./Мені бракувало слів. У меня не было слов.
to fail – 4) to neglect, omit не зробити чогось не сделать чего-либо
He never fails to write to his mother. Він ніколи не забуває писати матері. Он никогда не забывает писать матери.
Don't fail to let me know. Обов'язково дай мені знати. Обязательно дай мне знать.
I fail to see your meaning. Я не можу зрозуміти, що ви маєте на увазі. Я не могу понять, что вы имеете в виду.
I could not fail to perceive who she was. Я не міг не зрозуміти, хто вона така. Я не мог не понять, кто она такая.
failure (noun) – 1) lack of success невдача, неуспіх; провал неудача, провал
Success came after many failures. Успіх прийшов після багатьох невдач. Успех пришёл после многих неудач.
His efforts ended in failure. Його спроби закінчилися невдачею. Его усилия не увенчались успехом.
failure– 2) a person who fails невдаха неудачник
She was a complete failure as an actress. Як актриса вона була повною невдахою. Как актриса она была полная неудачница.

 


<== previous lecture | next lecture ==>
Word Combinations and Phrases | 
lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 0.166 s.