Questions for discussion

Date: 2015-10-07; view: 661.

PRACTICE SECTION 12

1. Comment upon the peculiarities of simultaneous interpreting in the environment of complicated bilingual communication.

2. Comment upon tools and techniques of simultaneous interpreting in the complicated communicative environment.

3. Comment upon the peculiarities of interpreting in the multilingual environment.

Practical assignments

Assignment 1. Listen to the phonogram of Text 12.1 and comment upon the tools and techniques the interpreter applies to rendering of this text. Use the way of analysis suggested in the theory section of Unit 12.

Assignment 2. Give English words and expressions equivalent to the following Ukrainian ones from Text 12.2. Compare your options with the keys.

Новий час (телепрограма); Роман Чайка; Мирослава Барчук; восьме березня (Міжнародний жіночий день), Клара Цеткін, Ігор Віленський; Науковий центр *екрального аналізу (НЦЕА: http://www.ekral.com.ua); спец., психол., неол. *екральний аналіз (метод психологічного та логічного аналізу, спрямований на отримання інформації про приховану мотивацію поведінка, здібностях, стресах тощо, метою якого є розробка рекомендацій щодо найбільш раціонального використання творчого потенціалу людини у колективі – так званого “кадрового скринінгу”, оскільки цей термін не фіксується жодним словником, а є тільки в мережі Інтернет, деталі можна знайти на декількох сайтах, наприклад: http://www.urkbusiness.com.ua//rmpu.php?m=news&user=76&news=79,); Тетяна Меліхова; Київрада; Вальпургієва ніч; відьма, відьомський; рівноправність між жінками та чоловіками; верстак; кульман; лицар; приниження; Йосиф Бродський (Бродський Йосиф Олександрович, 1940-1996, – російський поет та есеїст, в 1964 році був засуджений до виправних робіт за “неробство”, в 1972 р. емігрував з CРСР до США); трудівниця-колгоспниця; Катерина Самойлик; олігарх; *транссексуал; poc. поставить крест на чем-либо; poc. разврат; пострадянський; poc. сл. *прикид (модний, стильний одяг); poc. излишества; poc. безвкусица ; рос. сл. *напоминалки (послуга в мобільному телефоні, яка нагадує про щось шляхом подання звукового або візуального сигналу); психотерапевт; Наталія Кухтіна; Сергій Огарков; сексолог; самодостатність; poc. наскальные рисунки; неоліт (новий кам'яний вік, попередник епохи бронзи ≈ 8300-2000 до н.е.); обернено пропорційний; Наполеон; миршавий; Сталін; Тамерлан; кульгати; poc. самовыражение; poc. увековечивать; *технократство (тут спотворене “технократія”); poc. самореализация; poc. комплекс неполноценности; poc., ідіом. рубить с плеча; розм., спец. *розпайовувати (виділяти земельні ділянки); останній день Помпеї (тут ідіоматичний натяк на відому картину російського художника Карла Брюллова “Последний день Помпеи”); Михайло Погребинський; політолог; poc. эскадрон; poc. ідіом. с шашкой наголо; poc. полководец; poc. ідіом. быть связанным по рукам и ногам; Андрій Окара (російський політолог); спец., розм. *політикум; рос. уют; спец., неол. *іміджмейкер (професіонал з пі-ару, той хто створює певний імідж політика, громадського діяча, актора тощо в очах громадськості через ЗМІ); *гламурний (розм., неол. – чарівний, ефектний, модний); розм. неол. *юні секс (спільний для жінок і чоловіків, асексуальний); асексуальний; “Лексус” (марка престижного авто виробництва японської компанії “Тойота”); мирський; Наталя Козлова; “Плейбой” (назва американського розважального журналу для чоловіків); снаряд; набій

Assignment 3.

Step 1. Listen to the phonogram of Text 12.2 looking into its transcript paying special attention to lexical and grammatical peculiarities (sometimes even mistakes of the speakers) of spontaneous discourse, such as the use of colloquial words, slang and jargon, idioms, incorrect grammatical structures, unfinished sentences, etc. Mind that “overlapping” sections of discourse, i.e. when participants speak altogether, are not included into the transcript and are not subject to interpreting. The only possible alternative in such cases is to select one “leading” speaker and interpret only his/her words, which are “recorded” on paper in certain places of the transcript. Pay special attention to the bilingual, or rather mixed nature of the source text: both mediators speak Ukrainian, Mr I. Vilenskiy speaks only Russian, while Mrs T. Melikhova speaks mostly Ukrainian with sudden “insertions” of Russian phrases or replies. From the discourse she produces it is evident that even one sentence (one unit of sense or “though”) may by at least bilingual (if not multilingual) which creates additional difficulties for interpreters.

Step 2. Interpret Text 12.2 into English in a simultaneous mode this time without looking into its transcript bearing in mind that the “overlapping” sections may not be interpreted at all. Pay special attention to switching between the Russian and Ukrainian chunks of discourse. Having done this, rewind the tape at your workstation and listen to the results of your work focusing on your mistakes and thinking of how to improve the quality of your interpretation.

Text 12.2

Програма “Новий час”

Ведуча: Доброго вечора! В ефірі “Прямий час” ... в прямому ефірі “Новий час”, Роман Чайка і Мирослава Барчук і сьогодні ми говоримо про українську політику і її жіночність напередодні восьмого березня імені Клари Цеткін. Сьогодні наші гості – це Ігор Віленський, психолог, Центр *екрального аналізу. Доброго вечора, пане Ігоре! Та Тетяна Меліхова, депутат Київради від Блоку Юлії Тимошенко. Дякую, що прийшли, панове, і таку складну тему, непросту, погодилися розібрати.

Ведучий: Ми довго думали от про міжнародність і статус цього свята, сперечалися сьогодні. Чомусь все-таки у нас святкують День жінки, от саме жінки, восьмого березня. Не першого травня або першого березня. Можна це якось пояснити? От, наприклад Вальпургієва ніч була б дуже гарна дата доля такого святкування.

Ведуча: Містичне проявлення відьомської сутності жіночої... . Чому саме восьме березня?

Ігор Віленський, Центр *екрального аналізу: Мне кажется, что это достаточно случайное все-таки совпадение, если не считать того, что все-таки – весна! Начало весны и женщинам всегда нравится. Весна, они расцветают …

Ведучий: Ну от би і першого березня ми б і святкували...

Ігор Віленський: А первого марта всегда холодно, знаете, вот…[overlapping] обычно всегда холодно, всегда где-то марта до пятнадцатого холодно. Но, видно, тогда был тот период, вот, когда это все придумали, – тогда было тепло. [overlapping]Ну вот где-то вот в эти вот годы надо и посмотреть – наверное был хороший климат.

Ведучий: Тепер ми у Вас питаємо: для чого ви так, ми маємо на увазі жінки, публічно любите цю радянську традицію? І все з кожним роком все більше і більше...

Тетяна Меліхова, лідер фракції БЮТ у Київраді: Ви знаєте, весь час ведеться розмова ... там ... рівноправність між жінками, чоловіками, але ж, все ж таки жінці приходиться працювати. На сьогоднішній день, якщо жінка самодостатня і хоче дійсно себе десь проявити, чи в політиці, чи в на роботі – як раніше казали – там чи у верстака, да, чи там за кульманом... . А ще є жіночі справи. І дітей все ж таки жінка народжує, а не чоловіки. І, мабуть, для того, щоб якось урівняти всі ці буденні такі проблеми жінки, саме нам, мабуть, і Клара Цеткін подарувала таке свято. Ну от мені так здається, що чоловіки не жалкують і теж мають можливість саме в цей святковий день себе проявити як лицарі, як джентльмени. Я думаю, що тут всі від такого свята задоволення отримують.

Ведучий: А Ви не відчуваєте приниження, так, що саме один раз на рік виділяють вас за статевою ознакою, дають вам куплені на спільну касу – скинулись чоловіки – на цукерки, шампанське, ну і сік, там мегалітрами теж закуплений...

Тетяна Меліхова: Ну, Ви знаєте, я ніколи якось не аналізувала, наприклад, як до мене особисто там ставляться, коли чоловіки жінок вітають, не вітають мене особисто... . Мені здається, що повага до жінки – це дійсно цінування її якостей і здібностей і саме, якщо в чоловічому, особливо, колективі працюєш, то – дати можливість себе проявити. Це дійсно гарно.

Ведуча: Ви знаєте, російський поет, російський поет, геніальний абсолютно, Йосиф Бродський, який жив і працював в Нью-Йорку, він колись сказав, що найбільш еротичним моментом щодо жінки в нього було споглядання ноги трудівниці-колгоспниці, коли його приймали в комсомол. З ним погоджується і комуністка Катерина Самойлик. Будь ласка, пряма мова!

Голос за кадром: Мы славили и чествовали женщину-мать. Творения искусства посвящались не каким-то там преуспевающим олигархам, а именно женщине-труженице, простой крестьянке-колхознице, рабочей, научному работнику, учительнице, студентке. Во всем этом чувствовалась любовь и уважение к ней – женщине!

Народний депутат від КПУ Катерина Самойлик

Ведуча: Скажіть, будь ласка, панове, чи ви не вважаєте, що от святкування восьмого березня ще тугіше заплутує оцей гендерний вузол, який вже і так є такий непростий в Європі, зокрема, в Україні? От, наприклад, скажіть мені, будь ласка, – ми з Романом не знаємо, чи ми повинні, наприклад, вітати з восьмим березня пасивних гомосексуалістів, транссексуалів. От ми ніяк не знаємо, як нам бути, як нам бути коректними політично в цим?

Ігор Віленський: Ну, политически корректно, конечно, – их не поздравлять потому, что разврат в чистом виде, так же как и гомосексуализм, – если общество начинает это приветствовать, то на обществе можно уже поставить крест. Это мое мнение! Это не болезнь – это именно разврат, причем в самой его гадкой извращенной форме.

Ведуча: Пані Тетяно, як Ви думаєте?

Тетяна Меліхова: Вы знаете, вот сейчас ролик прокрутили – коммунистический такой привкус: вот женщина должна коня на скаку остановить, в горящую избу войти. Роман спрашивает: “чи не принижує це?”. То мені здається, що воно урівноважує от всі ті напруги, які жінка *притерпає на сьогоднішній день, в сучасному житті.

Ведуча: А Ви не думаєте, що от, наприклад, українську, російську, пострадянську жінку дуже пізнають скрізь. Як писала Оксана Забужко, українську жінку впізнати по *“проститутському прикиду” в кожному аеропорту світу. Тобто демонстрація грудей, ніг, міні і так далі – це не є от, власне, *“відкат”, отой, який після оцих от *жінок-тружениць, так, від системи радянської, так, якоїсь – там, де не було сексу, там де не було декларації жіночності і сексуальності?

Ведучий: Та й з'явився колишній наслідок святкування саме таких свят?

Тетяна Меліхова: Мені здається, що воно трохи дійсно [unintelligible]..., тому що раніше в ті же часи комуністичні, ми якось не могли прийти на роботу в брюках, так, не могли ми там якусь *суперзачіску зробити чи нафарбуватися, а тепер це все пройде.

Ведуча: Пане Ігоре, от є компенсація, по-вашому. Ви, як психолог ...

Ігор Віленський: Я думаю иначе. Дело в том, что, если говорить о том, что мы как-то можем определить какие-то излишества, то это отсутствие чувства меры и безвкусица. А безвкусица, отсутствие чувства меры, в общем-то, это свойственно не только украинкам, это свойственно многим женщинам разных народов. Также как и есть женщины в каждом народе, которым свойственен хороший вкус, достаточно высокая культура.

Ведучий: Ви вживаєте термін “безвкусица”, а от святкування восьмого березня по цій традиції, по цій матриці ...[overlapping] воно входить до такого поняття…?

Ігор Віленський: Я бы не сказал так. Дело в том, что по современным данным научным, вообще даже Рождество следует праздновать не зимой, например, а осенью. Причем и католическое и православное. Но традиция от этого не меняется. Традиция – это как *напоминалки на мобильном телефоне для человечества: когда, что: вот есть вот – женщин надо поздравить, вот надо вспомнить про Бога. Хотя, конечно, плохо, когда человек живет только по традициям. Он бы должен был о Боге думать постоянно, о женщине мужчины должны думать постоянно, то есть, праздники не являются обязательными! Знаете, даже в Библии так сказано, что благодать выше всех законов. Но, к сожалению … !

Ведучий: Давайте ми піднімемося тепер від простих жінок, так, *тружениц до складнішого моменту – жінка в політиці. Психотерапевт Наталя Кухтіна дуже цікаву думку підкидає нам аби ми могли знайти відповідь зараз: “для чого українська жінка іде в таку непросту українську політику”?

Ведуча: Але порівняємо її із думкою сексолога російського Сергія Огаркова, який як раз абсолютно заперечує думку Наталі Кухтіної. Будь ласка, пряма мова.

Голоси за кадром: Щасливі і самодостатні люди в політику не йдуть. Подібного роду діяльність – це потяг до власної самодостатності.

Психотерапевт Наталія Кухтіна

К власти во все времена приходят сильные мужчины, самцы, которые сами устанавливают для себя правила игры. Не случайно на наскальных рисунках времен неолита вождя племени всегда можно было опознать по самому длинному фаллосу.

Російський сексолог Сергій Огарков

Ведучий: Такий не зовсім прямий, може, навіть, обернено пропорційний зв'язок в цьому промальовується. От подивіться: Наполеон – таке от лисе, миршаве, маленьке, коротке. На Сталіна дивитися просто противно було. *Тоже щось таке сухоруке, якесь таке, низькоросле. Ну, Тамерлан там *тоже каліка – кульгав. Всі вони, так чи інакше, зреалізували себе як гігантські політики, з гігантською кількістю трупів позаду, так ... . А от жінок у нас, якось, ну, завжди протиставляють, тому що жінки – це миролюбні, вони не люблять війни, а війна – це частина, власне, реалізації політики і влади. Так от що, на Вашу думку, українську жінку, на противагу цим історичним прикладам, тягне у політику?

Тетяна Меліхова: Вы знаете, я скажу на русском языке потому, что … ну, вроде как, «чего тебе не хватает?», да? Вот чего-то, наверное не хватает, поэтому, значит, Наполеону, там, роста не хватало, значит, самовыражения, он хотел себя, значит, превознести. Кто-то хочет себя увековечи. Казалось бы, что вот для женщины? Ну, наверное, я никогда не делила: «это мужчина или женщина». Если есть вот сила характера, если ты занимаешься любимым делом и это у тебя получается, – вот жизнь сама тебя продвигает. Вот я хочу сказать на собственном примере. Если б я вот сегодня взяла бы и впервые *избралась бы депутатом, то можно было бы говорить: «Что тебе не хватает на сегодняшний день?». А, если говорить с того…

Ведуча: А хто Ви за фахом, вибачте?

Тетяна Меліхова: За освітою я ... – три освіти! А модно ж було *технократство, то перша у мене освіта – інженер-механік.

Ведучий: Але була ж первинна мотивація, коли Ви вперше пішли в депутати малого парламенту, да, взагалі. Була, ... от в цей момент у Вас виникла мотивація. От ця мотивація, можете ... [interjection]

Тетяна Меліхова: Ну, давайте секретами поділюсь власного досвіду чи вже розвиток, значить, мене як політика. Прийшла на підприємство і, ну, така була активна, що все робила. Не встигли доручити – вже все зробила. То мене потрошечку почали висувати ще й на громадські посади, в комсомол прийняли, в партію прийняли і так же i почали в політику мене затягувати. І тому мене життя якось поступово розвивало і довело саме до такої планки: п'ятнадцять років вже на керівних посадах.

Ведуча: Пане Ігорю, потяг до влади і цілі приходу до влади у жінок і в чоловіків – вони однакові чи різні?

Ігор Віленський: В целом – одинаковые и мне очень сложно было бы поспорить с точкой зрения, что, если человек стремится вообще к какой-либо самореализации, то его к этому толкает определенный комплекс неполноценности. Это безусловно! Потому, что, если человек стремится к власти, если он стремится к богатству или стремится к славе – значит, его что-то к этому побуждает. Но это первоначальный позыв. А, когда человек начинает достигать чего-либо, у него меняется точка зрения. Мы же все не ангелы и сказать, что существуют на земле люди без комплексов неполноценности, это было бы неправильно. Поэтому, столь… ну, скажем, рубить с плеча и говорить, что «вот оно все только…» – это неправда, это не так! Другое дело, что, когда человек достигает определенного уровня, он должен измениться, у него должны возникнуть какие-то духовные ценности. И вот это, вот это, вот это, к сожалению, происходит редко.

Ведуча: Тобто не всякий справляється з владою...

Ігор Віленський: Не всякий может потом справиться с собой, я бы даже сказал. Дело ж не во власти, не в деньгах и дело не в славе, которую достигает человек. Способен он потом измениться, понял ли он наконец-то, что он добился, что он самореализовался и теперь пора уже думать не только о себе, но и о других? Очень часто начинает работать странный инстинкт: «Хочу еще! Мало! Не хватает! Дайте больше, больше! А вдруг у меня все это уйдет, через две минуты я все это потеряю». И вот этот страх заставляет людей двигаться дальше и превращаться в драконов.

Ведучий: А от дивлячись на наших чоловіків-політиків і жінок-політиків, хто більше піддається спокусі, не витримує випробування владою, на Вашу думку?

Ігор Віленський: Вы знаете, вот именно наших, если посмотреть, мне кажется, большая часть из них не выдерживает, а, поскольку мужчин больше, просто их физически больше, то соответственно можно было бы статистически сказать, мужчины больше не выдерживают.

Ведучий: Повернемося до реалій сьогоднішнього дня. Київ, малий парламент Києва – значно цікавіший, ніж наша Верховна Рада. Правильно? Спокуси більші! У нас тут на мільярди продають землі, то з конкурсом, то без, *розпайовують там, б'ються і так далі. От Ви дивитися так само за чоловіками і жінками. Як Ви вважаєте, хто більше, от, реалізує певні комплекси через владу на Київраді?

Тетяна Меліхова: Пане Романе, Ви з язика в мене, як то кажуть, зняли. Саме така думка і що я хочу сказати, що, знаєте можна вірити, можна не вірити. Ми речі перевіряємо. Ну такого, як зараз, дійсно, що коїться в Київраді, то думаєш – ну як “останній день Помпеї”, так? Це спокуса і, дійсно тим, що ти можеш взяти земельну ділянку, і тим, що ти можеш...

Ведуча: Чоловіки, чи жінки?

Ведучий: От там нам важлива Ваша відповідь. Як Ви спостерігаєте?

Тетяна Меліхова: Ви знаєте, ви все ж таки так натякаєте, жінок трохи перевіряєте. Я би не перевіряла жінок тому, що це різні зовсім підходи. Це залежить від специфіки характеру тому, що, якщо одна людина думає про те, щоб зупинитися і є якійсь сором, а інші йдуть і думають про те, як дійсно вирішити “сьогодні на сьогодні” ці питання. Чи бідні люди там вирішують собі земельні ділянки по тридцять гектар, п'ятдесят три гектара? Кажемо, давайте ну вже, вирішуйте, ну давайте хоч прозоро, на аукціоні – це ж не бідні люди. Не роблять це! Тому тут... не “жінка-чоловік”!

Ведучий: Отже, так чи інакше, у вас жінки зійшлися, так? Тому, що все таки не поділяється. Але, є інший момент. Є соціологічні дослідження, які вказують не те, що, попри таку рівність, яку ми щойно простежили, суспільство виглядає неготовим до того, щоб, наприклад, політиком-лідером була жінка. Зокрема відомий політолог Михайло Погребинський ось так цікаво відповів на запитання: “Чи може жінка бути політичним лідером в нашій країні?”

Голос за кадром: Соціологи стверджують, що українці не готові, аби президентом була жінка. Коментує політолог Михайло Погребинський: “Сподіваюсь, це – політична фантастика. Якби була партія блондинок, то лідером мав би бути чоловік. Їм легше було б об'єднатися навколо чоловіка.”

Ведучий: Якщо у нас дориваються до влади і крадуть однаково, як то кажуть, і чоловіки і жінки, то чому ж тоді суспільство не готово, щоб ним керувала жінка? Принаймні, в цьому випадку Михайло Погребинський лишень озвучує дані соціології. Як Ви це пояснюєте?

Тетяна Меліхова: Знаєте, я хочу сказати єдине, що ну трохи може в чомусь там жінкам не довіряють, звикли, що жінка повинна більше, може, приділяти уваги сім'ї. Ну, я хочу відійти від цього і сказати, що жінка – жінці *різнь, так? А в нас є яскравий приклад. І лідер нашого блоку, Юлія Володимирівна Тимошенко, навколо якої зібралися, мабуть на вісімдесят відсотків чи дев'яносто п'ять відсотків чоловіки, ми бачимо фракцію в парламенті, ми бачимо фракцію в різних регіонах і... [overlapping]

Ведучий: Так, але Михайло Погребинський, напевно, має на увазі саме лідера Вашого блоку?

Тетяна Меліхова: Ні, і на неї вже не дивляться як на жінку, а на сильного лідера і лідера нації.

Ведучі: Дивляться, дивляться! Вибачте, що перебила! Хочемо і Вас долучити до цього! Тобто німці готові для того, щоб жінка Меркель, так, керувала, а українці, як каже Михайло Погребинський, не готові, щоб ними керувала жінка.

Ігор Віленський: Ну, я согласен, что не готовы и полностью с этим … с этой точкой зрения согласен. Я могу объяснить почему.

Ведучий: Старі стереотипи, оце – жінка, кухня, діти...

Ігор Віленський: Не в этом дело. Дело в том, что женщина вообще воспринимается как слабое существо, и она недаром воспринимается как слабое существо. В волевом отношении она слабее, чем мужчина. Поэтому она плачет, поэтому ей свойственны некоторые такие моменты… . Это все правда. Но другое дело, что, ну, скажем, сейчас политика другая. Сейчас необязательно женщине, например, бежать впереди … или на скаковой лошади скакать впереди, допустим, эскадрона с шашкой наголо, как это было, например, во времена там античные, когда, действительно, полководец – это и был полководец. Поэтому, сейчас как раз это необязательно. Но стереотипы остались, прежние остались и они именно свойственны мужчинам. Еще есть один момент, почему не хотят женщин. Дело в том, что, как-то так уже сложилось исторически в нашей стране, что мужчине легче получить образование, он больше направлен на какую-то социальную активность. Женщина – занята детьми, большая часть, там, ее жизни уходит на то, чтобы воспитывать детей. У нас мужчины этим мало занимаются. В отличие от целого ряда цивилизованных стран, где там, ну, есть возможности дать женщине … получить образование, и она не связана по рукам и ногам, у нас это явление достаточно редкое. И, поскольку, оно редкое, то люди не могут к этому привыкнуть так быстро.

Ведуча: А скажіть, будь ласка, от відомий політолог Андрій Окара, ми вже не раз говорили на цю тему в цій студії, він сказав, що Україна, український *політикум – він жіночний за своєю сутністю. Тобто, наприклад, це постановка питання не “хто з нами”, а “з ким ми” – з Москвою чи з Вашингтоном і так далі. А, взагалі, хтось з істориків сказав, що це наслідок колонізації довгих часів, яка спричинила *до того, що політики не є самостійними гравцями – політики-чоловіки. Ви згодні з цим?

Ігор Віленський: Согласен!

Ведуча: І коли це проходить? Як це минає? Що жінки-політики можуть це змінити якось?

Ігор Віленський: Мне кажется, что это может изменить как женщина-политик, так и мужчина-политик. Главное, чтобы политик был хороший. Но дело в том, что пока я не вижу таких уж очень активных действий, которые бы вели бы к тому, чтобы что-то в этом плане изменилось.

Ведуча: А Ви, пані Тетяно?

Ведучий: Я доповню це питання. Чому наші жінки в політиці за 16 років нічого не змінили?

Тетяна Меліхова: Давайте так! Ми куди з вами рухаємося – в Європу, в Європу намагаємося... .

Ведучий: Я не знаю. Я не буду цитувати Волкова – він там недавно пояснював вектори...

Тетяна Меліхова: Хто куди, да? У нас є яскраві приклади: і Маргарет Тетчер, і Кондоліза Райс...

Ведучий: Це не в нас, це в них є яскраві приклади.

Тетяна Меліхова: Ні – “в нас” – в світі, так? Ми ж не можемо відокремлено жити.

Ведучий: Можем!

Тетяна Меліхова: Фінляндія ... Тому, я думаю, що і Україна на черзі і наш час вже підійшов, щоби більше було довіри і жінкам і по тим справам і по тій силі характеру, який може вирішувати, наприклад, лідер нашого блоку, то ми можемо багато питань для України вирішити і суттєво змінити рівень життя нашого народу.

Ведучий: “Можемо” – це теорія, практика показує: з дев'яносто першого року кожного восьмого березня інші політики-чоловіки говорять “милі *глупості”, що жінка добра, вона принесе добро і розуміння, затишок і мирний розвиток Україні. Жінок то більше, то менше – яка різниця? Вони є і *нічогісінького не змінилося – такі самі *“глупості” чоловіки говорять восьмого березня по телевізорах – ну кому дозволено, а кому не дозволено, в основному, там, на трудових колективах. Все одно не міняється!

Ведуча: Не ображайтесь, Роман провокує просто, не ображайтесь...

Ведучий: Ну, я просто говорю, що кількість в якість не перейшла, чому?

Тетяна Меліхова: Весна цього року повинна суттєво поміняти ситуацію. І до політики повинні прийти, мабуть, більше жінок для того, щоб наше життя дійсно було краще, щоб отой затишок, про що ми мріємо, сімейного *уюту перенісся би на затишок і комфорт в житті нашої України.

Ведуча: Панове, у мене знову до психолога питання. Пане, Ігорю, от можна легко помітити, що українські жінки-політики, вони декларують свою жіночність, вони дуже слідкують за своїм стилем, одягом і не тільки жіночність, а й сексуальність, так? Наприклад, якщо порівняти з тою самою Ангелою Меркель, там ми бачимо величезну різницю. Чи це не тому, що, власне, наші жінки ідуть в політику саме через нереалізованість свою жіночу, як жінки?

Ігор Віленський: Нет, это потому, что так с ними *имиджмейкеры работают.

Ведучій: А чому наші *іміджмейкери тоді поясніть роблять з наших жінок-політиків таких собі “секс-бомб”, но тільки дорожчих? З дорожчаю біжутерією, одягом, кравцями і іншими *гламурними штучкам. Європейські, ви ж бачите, вони абсолютно *юнісекс, вони асексуальні. Я маю на увазі політики-жінки.

Ігор Віленський: Я могу только высказать свое предположение. Я этого не знаю наверняка, но мое предположение таково, что, поскольку женщины – они завидуют женщинам более преуспевающим в нашей стране, то работа идет просто на простую женскую зависть, чтобы собрать как можно больше женских голосов. Но это я предполагаю только так. А больше никаких других причин, ну, я лично не вижу! Почему? Потому, что, если говорить о западных странах – там немножечко другая культура. Они иная. Я не говорю, что она лучше, отнюдь! Она просто другая. И там уже привыкли к тому, что женщины занимают, в основном, такие де посты, как и мужчины.

Ведуча: Ні, у нас просто закладається підозра, що, якщо на Заході, так, жінка *юнісекс приходить нести ідею, так, і свої переконання, то в нас жінка приходить, щоби подобатися і отримати любов.

Ігор Віленський: Да! Но у нас и так и мужчины приходят, межу прочим! Я бы сказал, что у нас примерно так же декларируют и мужчины. Это где-то подходы шестидесятых годов Америки. Вот примерно так же они тогда декларировали своих президентов.

Ведуча: Просто для жінки більш *простиміше – вона все ж таки жінка, а для чоловіків – менш *простиміше.

Ведучий: То ти готова прощати! Я не готовий, тому я у пані Тетяни питаюся: навіть дивлячись за жінками, які працюють в мерії, довкола мера і в малому парламенті – це практично змагання в інтерв'ю, телеінтерв'ю продемонструвати свою успішність на фоні, ну, достатньо еротично дорогих костюмів. Тобто – і машина у мене така, і зарплата у мене така, і зараз я тут *запаркую свій “Лексус”, і з вами ми зараз тут “поговоримо”. От як Ви це пояснюєте? Це в принципі ж Київ, де і так всі з жиру бісяться, так? Доля чого ж це такий... ?

Тетяна Меліхова: Ну, Ви знаєте, пане Романе, весь час, коли Ви *задаєте запитання, я міряю на себе.

Ведучий: А чому на себе? Я про інших питаю!

Тетяна Меліхова: А я про себе. Я знаю, про що Ви ведете розмову, але ж це теж характер. Воно – нема до кого дуже бажання іти і красуватися на телебачення чи давати інтерв'ю, чи зайвий раз про себе *розказувати, про власне життя. Це знову ж таки – різні політики і різні люди. Якщо ви натякаєте зараз на оточення діючого мера, ну – це *супер! Тому що це унікальний варіант, коли люди *розказують, що двісті пар *обуві, чи п'ють шампанське там десь в Парижі за вісімсот доларів купляють і потім анекдоти з цього приводу ходять, ну я це не сприймаю! Я думаю, що це – тимчасові люди тому, що, якщо ти дійсно приходиш для людей щось зробити, ти повинен бути приземлений, ти повинен бути мирським, тобі не паперово повинні бути близькі ці проблеми, а дійсно ти повинен відчувати. Якщо іде розрив між мільярдерами і о людьми, які неплатоспроможні підняти ці тарифи – три сорок три – а її малюють ті люди, які не знають цих копійок, як люди живуть, то це – тимчасове! І такі люди довго ніколи не утримуються. Хай ідуть в бізнес і займаються бізнесом.

Ведуча: Ви знаєте, сьогодні у Вінниці відбулась така акція проти оголеного плакату, проти оголеного жіночого тіла на плакаті. Давайте послухаємо думку організаторки Наталі Козлової. Ось що вона сказала:

Наталя Козлова, Керівник виставки “Менше квітів – більше поваги”: Дуже така еротична жінка рекламує кондиціонер. Поряд дуже серйозна жінка-політик Юлія Тимошенко. Це одна з відповідей на питання про те, чому у нас так мало жінок в політиці.

Ведучі: Демонстрація постійно оголеного тіла жінки – вона дискредитує, тобто таку от серйозну частину жінки? Зменшує жінці можливість жінці пройти в ту ж саму владу?

Ігор Віленський: Конечно, конечно! Так же, как и лишний раз подчеркивать женственность, в женщине – тоже это лишнее. То, что я сказал и то, что сейчас делают *имиджмейкеры – это тоже неправильно! Более того, никогда в жизни зависть не являлась причиной любви, понимаете! Поэтому, это все неправильно. И тем более нельзя дискредитировать женщину тем, чтобы постоянно показывать ее голое тело. Либо женщина – это такой же человек, как и мужчина, и тогда к ней должно быть такое же уважение, как к мужчине, и тогда она должна брать на себя такую же ответственность, которую берет на себя мужчина в обществе. Кстати, это тоже, к сожалению не всегда происходит. Либо женщина остается просто матерью, ну тоже хотелось, хотя бы ее не раздевать лишний раз!

Ведучий: А от я це питання Вам перефразую. Ви знов же любите згадувати свою *лідерку. Так я і згадую *фотосесію, там, *“плейбойну”, так? Ви як поясните? Воно повністю суперечить тому, що ми щойно почули від пана Ігоря, Воно суперечить ідеї цієї виставки! Ну, серйозний політик, *юнісекс, має декларувати ціль, ідеологію, повну відсутність, от, еротизму і тих всіх речей. І тут... . І анекдоти про “Плейбой” були не менші, ніж тепер ходять про тарифи, так? Ви як це поясните? [overlapping]

Тетяна Меліхова: Я хочу сказати, що, якщо б всі мали такий строгий стиль, як Юлія Володимирівна – завжди охайна і завжди при костюмі, і завжди гарно зачесана, то, мабуть, ми б всі разом, жінки б тільки просунулися і було би тільки прикладом. Моє бачення особисте – це, дійсно, якщо жінка – політик, то ти маєш бути строго ... [overlapping]

Ведучий: Ви особисто згодилися би на еротичну *фотосесію в цілях промоції своєї ідеології, свого блоку, партії?

Тетяна Меліхова: В кожній жінці повинна бути якась ізюминка і загадка. То, кожна жінка має розкриватися по-своєму. І дуже добре, коли жінка-політик, розумний політик, лідер іще вона має жіноче своє лице.

Ведучий: Я про Вас питаю. Уявіть собі: я от пропоную Вам контракт на *фотосесію в “Плейбої”, так? Ви б дали згоду для промоції Вашої фракції?

Тетяна Меліхова: Я хочу сказати – в мене не така фігура. Якщо б була у мене гарна фігура така статура, то тоді би я по-іншому би думала. А так я не можу сказати [overlapping].

Ведуча: Дякую! Це були Ігор Віленський та Тетяна Меліхова – психолог та депутат Київради від БЮТ. Панове, дякую, що прийшли. Вибачайте за гострі питання.

Тетяна Меліхова: Якщо можна, ми жінок все ж таки привітаємо із наступаючим восьмим березня і сказати: хоч нам і складно жінкам, але ж саме, мабуть, в поєднанні і жіночого і чоловічого – в цьому наша сила! З весною! Весна дійсно переможе! Щастя, добра і справедливість хай буде завжди з вами. Ми із свого боку зробимо все для того, щоб вам життя покращити.

Ігор Віленський: Еще любви! Как можно больше любви!

Тетяна Меліхова: Кохання! Кохання!

Ведучі: Але не шукайте її в політиці!

Так мусимо що долучитися до тих вітань тоді? Просто виходячи з традиції 1910 року, значить, чоловіки, пам'ятайте: на восьме березня ви маєте дарувати не квіти, а подавати снаряди і набої, бо самі тоді жінки вийшли на барикади. Ну це так... по-військовому ми завершили, але ми продовжимо розмову вже після новин. Чекайте нас в продовженні “Нового часу”!

http://5.ua/ 8.03.2007

Assignment 4. Give Ukrainian words and expressions equivalent to the following English ones from Text 12.3. Compare your options with the keys.

Politics Show (name of the BBC World TV programme): Jon Sopel (the BBC presenter); World Trade deal; G8 (The Group of Eight – is an international forum for the governments of Canada, France, Germany, Italy, Japan, Russia, the United Kingdom and the United States which together represent about 65% of the world economy); to gravitate towards something; to hazard a guess; ‘cos (colloq for because); AmE, sl *techie (a person, who works in some sector of technology); adamantly; Home Office; energy white paper; good governance; anti-corruption; Sierra Leone; HIV/AIDS; Sudan; to extol; Saudi Arabia; extractive industries; anti-bribery convention; Thabo Mbeki (Thabo Mvuyelwa Mbeki, born in 1942, the President of the Republic of South Africa); peerages enquiry; criminal enquiry; investigation; Ruth Turner (British political adviser, born in 1970, is currently Director of Governmental Relations within Tony Blair's Downing Street office; has been arrested on 19 June 2007 at No. 10 and has been charged. Turner was interviewed by police on several occasions in 2006 in connection with the cash-for-peerages enquiry concerning Tony Blair's election campaign); integrity; Downing Street; to ricochet around the media; Attorney General; Lord Chancellor; prosecution; legal procedures; Crown Prosecution Service (CPS, is a non-ministerial department of the Government of the United Kingdom responsible for the public prosecutions of people charged with criminal offences in England and Wales. Its role is similar to that of the long established Crown Office in Scotland [http://en.wikipedia.org/wiki/Crown_Prosecution_Service]); straightforward; Charlie Falconer (Charles Lesley Falconer, Baron Falconer of Thornton, born in 1951, is a British barrister and the Labour Party politician. In June 2003 he became the Lord Chancellor and the First Secretary of State for Constitutional Affairs); Neo-Cons (neoconservatives; neoconservatism is a political movement mainly in the USA, which generally held to have emerged in 1960-s, coalesced in 1970-s and has had a significant presence in the administration of George W. Bush); Syria; Iran; Baker Hamilton Study Group (Baker Hamilton Commission is the Iraq Study Group (ISG), also known as the Baker Hamilton Commission, was a ten-person bipartisan panel appointed on 15 March 2006 by the US Congress that was charged with assessing the situation in Iraq and the US-led Iraq war and making policy recommendations); secular dictator; insurgent groups; challenging; gay rights; Peter Hain (Peter Gerald Hain, born in 1950, is a British Labour Party politician, Secretary of State for Northern Ireland and Secretary of State for Wales since May 2005); Alan Johnson (Alan Arthur Johnson, born in 1950, is a British Labour Party politician and the Secretary of State for Education and Skills. He has been the Member of Parliament since 1997); colloq hang on!; Bill Clinton (William Jefferson Clinton, the 42-d President of the USA – 1993-2001); Climate Change Bill (United Kingdom Climate Change Bill, published on 13 March 2007, is a draft law aimed at moving the UK to a low carbon economy); City Academy Programme (The project which is a part of the City Academy Programme with the City of London as prime sponsor in collaboration with London Borough of Southwark. The project resulted in constructing a new high-tech school with state-of-the-art facilities in 2005 [http://www.cityacademy.co.uk/index.html]); National Health Service (abbr NHS); to stall; indeterminate sentence; backlog; Gordon Brown – James Gordon Brown (born 20 February 1951) is currently (25 June 2007) the Chancellor of the Exchequer of the United Kingdom and the leader of the Labour Party since 24 June 2007. Brown will become Prime Minister on 27 June 2007. He was the Member of Parliament (MP) for the constituency of Dunfermline East in Fife from 1983 to 2005 and, following a reorganisation of parliamentary constituencies in Scotland, is now MP for Kirkcaldy and Cowdenbeath [http://en.wikipedia.org/wiki/Gordon_Brown]; David Cameron (David William Donald Cameron, born in 1966, is the leader of the Conservative Party and the Leader of the Opposition in the UK; this position he has occupied since December 2005); clunking fist; to ward off; National Offenders Management Service Bill (early in 2004 it was announced that Her Majesty's Prison Service would be integrated into a new National Offenders Management Service; with that purpose a corresponding bill was drafted by the UK Government)

Assignment 5.

Step 1. Listen to the phonogram of Text 12.3 looking into its transcript paying special attention to lexical and grammatical peculiarities (sometimes even mistakes of the speakers) of spontaneous discourse such as the use of colloquial words, slang and jargon, idioms, incorrect grammatical structures, unfinished sentences, etc. Mind that “overlapping” sections of discourse, i.e. when participants speak altogether, pause filler sounds (like …err…, …erm…, etc.) may not be included into the transcript (although sometimes they are) and are not subject to interpreting. The only possible alternative in such cases is to select one “leading” speaker and interpret only his/her words, which are “recorded” on paper in certain places of the transcript. Pay special attention to the high speed of speech – both the British Prime Minister and Mr Jon Sopel, the BBC presenter, speak excellent RP English, however they both use some colloquial words, slang, idioms, words like gonna, gotta, yeah, ‘cos, etc and sometimes don't finish their thoughts. On the one hand, this makes the interview lively, fast and “real-life” sample of political TV journalism. On the other hand, it creates additional difficulties for interpreters.

Step 2. Interpret Text 12.2 into Ukrainian in a simultaneous mode this time without looking into its transcript (which really is not an easy task!) bearing in mind that the “overlapping” sections may not be interpreted at all. Pay special attention to both lexical and grammatical peculiarities of spontaneous discourse – a kind of political journalism of the 21^st century. Having done this, rewind the tape at your workstation and listen to the results of your work focusing on your mistakes and thinking of how to improve the quality of your interpretation.

Step 3. If you have successfully managed to perform steps 1 and 2 – CONGRATULATIONS! You have almost become a top-level interpreter and may apply to the AIIC for membership.

Text 12.3

Tony Blair, British Prime Minister, interviewed in Davos by the BBC presenter Jon Sopel