Порядок і методика проведення пожежно-тактичних навчань.

Date: 2015-10-07; view: 713.

У день проведення навчань у призначений час керівник збирає посередників й імітаторів і виїжджає з ними на об'єкт, де будуть проводитися навчання. На об'єкті він уточнює завдання кожного з них, відповідає на виниклі питання, повідомляє час початку навчань і відправляє посередників на БД, а сам з імітаторами позначає засобами імітації первісну обстановку умовної пожежі. Якщо посередники заздалегідь ознайомлені з об'єктом і задумом навчань і правильно розуміють свої завдання, керівник навчань звіряє з ними годинники, повідомляє час початку навчань і направляє посередників у підрозділи або до осіб, роботу яких вони контролюють, щоб разом з останніми вони виїжджали на навчання. Це дозволяє провести згодом повний аналіз дій підрозділів і посадових осіб з моменту оголошення тривоги до закінчення навчань.

Перший елемент обстановки умовної пожежі за допомогою засобів імітації або оголошення ввідної керівник навчань, як правило, відтворює для працівників об'єкта (обслуговуючого персоналу, членів ДПФ, працівників охорони й т.п. ) і відпрацьовує з ними відповідні дії. При цьому необхідно домагатися швидких і чітких відповідних дій: повідомлення про пожежу в пожежну охорону або адміністрації об'єкта, оголошення про виникнення пожежі на об'єкті, збору по тривозі бойових розрахунків ДПФ і введення місцевих сил і засобів для гасіння, вживання заходів по запобіганню паніки, зустрічі підрозділів пожежної охорони, що прибувають, а також злагоджених дій обслуговуючого персоналу при аварійній ситуації й ін. На цьому етапі навчань керівництво об'єкта повинне розгорнути місцевий штаб по ліквідації пожежі й аварійної ситуації, залучити об'єктові служби до створення умов для успішного гасіння пожежі й виконати інші заходи, що випливають із конкретних умов даного об'єкта.

Наступний елемент обстановки умовної пожежі повинен бути відбитий засобами імітації до моменту прибуття перших підрозділів пожежної охорони. Старший начальник першого прибулого підрозділу (перший КГП) одержує усну інформацію про обстановку від зустрічаючої особи, працівників об'єкта й керівника навчань. По заданій ввідній, отриманій інформації й імітації КГП повинен самостійно представити й вивчити можливу обстановку умовної пожежі, оцінити її, не очікуючи її характеристики від керівника навчань або посередника. При цьому КГП може уточнювати в керівника навчань або посередника окремі дані про обстановку умовної пожежі, а керівник навчань або посередник у ході рішення завдання повинен з'ясувати в КГП й інших осіб начальницького складу, наскільки їм ясна задана обстановка, при необхідності уточнити її й скорегувати їхні дії.

При відпрацьовуванні дій першого КГП і перших прибулих підрозділів звертають особливу увагу на час прибуття до місця виклику, оцінку обстановки по зовнішніх ознаках пожежі, правильність і повноту проведення розвідки, організацію розшуку й рятування людей, визначення вирішального напрямку бойових дій і порядок введення перших засобів гасіння, своєчасність виклику додаткових сил і засобів й організацію їхньої зустрічі, організацію взаємодії зі службами об'єкта й місцевих сил і засобами, своєчасність і повноту передачі інформації на ЦППС про обстановку на пожежі, а також на чіткість віддачі розпоряджень про гасіння пожежі.

Оскільки імітатори й посередники знають загальний тактичний задум, надалі ході навчань обстановка умовної пожежі створюється без додаткових команд керівника навчань засобами імітації на ділянках бойових дій й оголошується шляхом постановки вступних посередниками перед начальницьким складом, виконуючим обов'язки КГП, НШ, НТ, НЗ, відповідального за безпеку праці. При наявності добре з імітованої обстановки умовної пожежі на ділянках посередники можуть не ставити ввідні, а запитувати в посадових осіб начальницького складу, з якою обстановкою вони зустрілися, доповнюючи й уточнюючи окремі її елементи.

У початковий період навчань при розгортанні перших прибулих підрозділів керівник навчань ходиться поруч із КГП, а після прибуття додаткових сил і засобів, створення штабу пожежогасіння, тилу, БД й включення в роботу всіх посередників він може перебувати на будь-якій ділянці.

Із прибулим на навчання старшим оперативним начальником (другим КГП) відпрацьовують наступні його дії: ознайомлення з обстановкою, подальше проведення розвідки, оцінку обстановки пожежі й дій перших підрозділів; організацію штабу пожежогасіння, БД й призначення НБД, розподіл і розміщення підрозділів на БД, організацію тилу на пожежі; організацію зв'язку інформації, керування й взаємодії підрозділів; збір відомостей про обстановку й контроль за виконанням завдань підрозділами; згортання всіх сил і засобів, що беруть участь у навчаннях.

При створенні штабу гасіння пожежі необхідно відпрацювати з його складом:

- організацію швидкого розгортання засобів керування підрозділами, зустрічі, розміщення підрозділів по БД;

- організацію безперервної розвідки в ході навчань;

- збір відомостей й інформування КГП про зміну обстановки;

- доведення розпоряджень КГП до виконавців і контроль за їхнім виконанням, ведення документації по обліку сил і засобів;

- створення резерву й інші питання, що випливають із мети навчань.

При навчанні й здійсненні контролю за роботою НТ (групи тилу) треба відробити наступні питання:

- організацію зустрічі пожежних підрозділів і розміщення їхніх машин на вододжерела, забезпечення безперебійної подачі води й інших вогнегасних речовин;

- організацію розвідки резервних вододжерел;

- забезпечення охорони магістральних рукавних ліній і захист їх від транспорту;

- організацію взаємодії зі службою водопостачання міста (об'єкта), з міліцією по забезпеченню регулювання руху міського транспорту в районі навчань;

- ведення обліку роботи пожежної техніки, наявності й витрати вогнегасних речовин;

- використання схем подачі води з вододжерел;

- підтримка зв'язку із КГП і зі штабом пожежогасіння й постійну передачу їм інформації про роботу тилу й ін.

Навчаючи й контролюючи роботу НБД, керівник навчань повинен простежити, щоб була організована безперервна розвідка на БД, велася постійна передача інформації для КГП і штабу про обстановку на БД, забезпечувалося постійне керівництво підлеглими підрозділами, здійснювалася взаємодія між ними й підрозділами на сусідніх ділянках, вироблялося маневрування силами й засобами, забезпечувалося швидке їхнє перегрупування при зміні обстановки на БД й ін.

При навчанні начальницького складу й контролі за діями всіх посадових осіб керівник навчань і посередники повинні простежити, щоб вони вчасно й правильно використали оперативні документи (оперативні плани, картки, довідники й ін.), удосконалювали навички швидкого розрахунку сил і засобів для гасіння пожежі. Керівник навчань і посередники, навчаючи начальницький склад на всіх ділянках, повинні домагатися від нього прийняття правильних рішень про бойові дії, що відповідають тактичному задуму навчань, шляхом поетапного розкриття елементів обстановки, постановки додаткових ввідних, уточнюючі окремі її елементи. При цьому посередники не повинні формулювати таких уточнень обстановки, якіб стали б би підказкою тим, яких навчають. Якщо КГП й інші посадові особи допускають неправильні рішення й дії, які спричиняють порушення правил безпеки праці або встановленого технологічного режиму на об'єкті, то щоб уникнути аварій і нещасних випадків такі дії повинні бути негайно скоректовані керівником навчань або посередниками. Кожен посередник повинен постійно підтримувати зв'язок з керівником навчань і відповідно до оперативного часу інформувати його про хід рішення завдань на своїй ділянці. Керівник навчань, одержуючи інформацію посередників про хід рішення завдань тими, яких навчають, і бойових діях підрозділів, стежить за виконанням наміченого плану навчань і при необхідності вносить окремі зміни в тактичний задум, не міняючи його в цілому. Темп навчань повинен бути максимально наближеним до швидкості бойової роботи на реальних пожежах, а посередники повинні стежити за оперативним часом, вчасно змінювати обстановку за допомогою імітаторів або самостійно, підсилюючи або знімаючи засоби імітації.

У ході проведення навчань керівник і посередники ведуть короткі записи, фіксуючи прийняті рішення, розпорядження й накази, що віддають по кожному елементу обстановки умовної пожежі. Обов'язково відзначаються оперативний час їхнього прийняття, позитивні сторони й недоліки в рішеннях посадових осіб і бойовій роботі підрозділів. Ці записи згодом узагальнюють і використають при розборі навчань.

Навчання вважають закінченими, якщо всі питання, передбачені планом-конспектом, глибоко й у повному обсязі відпрацьовані. Час закінчення навчань визначає їхній керівник, за розпорядженням якого подається сигнал "відбій". Завершальною частиною тактичних навчань є їхній розбір. Він дозволяє проаналізувати дії начальницького складу й підрозділів у цілому, виявити й засвоїти позитивний досвід, розкрити й усвідомити недоліки, а також виробити ефективні заходи, спрямовані на подальше вдосконалювання бойових дій. Розбір навчань проводить особисто їхній керівник. Підготовку до розбору він починає ще в процесі розробки тактичного задуму, підбираючи необхідні статті уставів і настанов, положення наказів і директивних вказівок по гасінню пожеж на даних об'єктах, а також приклади позитивної роботи й характерних недоліків при гасінні пожеж на подібних об'єктах у гарнізоні пожежної охорони.

Перед розбором керівник навчань визначає місце розбору, підготовляє план-схему об'єкта з нанесеною обстановкою умовної пожежі, збирає посередників, імітаторів і встановлює послідовність і час їхніх виступів на розборі. Розбір з начальницьким складом, що приймав участь у навчаннях, проводять найчастіше на об'єкті, а з особовим складом підрозділів, як правило, у пожежних частинах. Розбір звичайно починає керівник навчань із нагадування мети навчань, характеристики об'єкта, тактичного задуму й основних питань, що відпрацьовують на навчаннях. Пояснюючи задум, керівник навчань обґрунтовує його вимогами Бойового уставу пожежної охорони, вказівками, настановами, що відповідають розрахунковим даним , а також прикладами з досвіду роботи підрозділів.

Після цього керівник навчань приступає до аналізу дій адміністрації, пожежних підрозділів і формувань, служб й обслуговуючого персоналу об'єкта й підрозділів гарнізону пожежної охорони - у порядку фактичної черговості їхнього включення в бойові дії. Першим виступає представник адміністрації об'єкта й аналізує дії обслуговуючого персоналу при виявленні умовної пожежі й у ході навчань.

Потім доповідає перший КГП про виконання бойового завдання. Він указує на плані-схемі об'єкта розміщення своїх сил і засобів, а також дає оцінку своєчасності й правильності своїх дій і дій особового складу.

Після нього виступають наступні КГП, НШ, НТ, всі НБД. Вони про ступінь виконання поставлених перед ними завдань, дають оцінку своїх рішень і показують дії підрозділів на. плану-схемі об'єкта. Керівник навчань, за своїм розсудом, може після виступу кожної особи начальницького складу надавати слово його посередникові або заслухати всіх посередників після звітів основних осіб начальницького складу. Розбір навчань доцільно організувати й проводити так, щоб всі рішення КГП, НШ, НТ, НБД й всіх командирів підрозділів обґрунтовувалися й підтверджувалися розрахунками, вимогами керівних документів, тактичними можливостями підрозділів, схемами й іншими даними. Так, НШ повинен представити й використати в доповіді оперативну документацію, що вів штаб, картку обліку, схему розміщення сил і засобів і схему зв'язку. НТ зобов'язаний охарактеризувати схему розміщення автомобілів на вододжерелах й схему подачі засобів гасіння, обґрунтувати кількість пожежних рукавів, що використалася, для магістральних ліній і витрачена кількість вогнегасних засобів, оцінити прийняту схему заправлення автоцистерн водою й перекачування води на позиції з вододжерел, проаналізувати організацію роботи групи тилу.

НБД повинні дати оцінку роботи доданих підрозділів на основній і спеціальній пожежній техніці, швидкості й ступеня виконання розпоряджень КГП. Вони повинні вказати, рішення які ними приймались самостійно через швидкі зміни обстановки умовної пожежі і як здійснювався зв'язок інформації, взаємодії й ін. Посередники у своїх виступах повинні дати оцінку роботи осіб начскладу, за яких вони були закріплені, показати в їхній організації бойових дій позитивні сторони й недоліки, запропонувати шляхи усунення недоліків. Після доповідей основних осіб начальницького складу, задіяних на навчаннях, і посередників можуть виступати й інші особи начальницького складу, що брали участь у навчаннях, із зауваженнями й пропозиціями. У процесі розбору навчань приділяють особливу увагу дотриманню безпека праці й захисту навколишнього середовища.

На закінчення виступає керівник навчань із загальними висновками по навчанню; він указує на позитивні сторони й недоліки й намічає конкретні заходи щодо подальшого вдосконалювання ПТП особового складу.

Начальники підрозділів, виходячи з висновків керівника навчань й особистих спостережень, після повернення в частину підводять підсумки роботи підлеглих.

При участі в навчаннях декількох підрозділів розбір з усім особовим складом може проводити керівник навчань.

Якщо навчання не досягли мети, тобто начальницький склад, що очолював підрозділи, не забезпечив рішення поставлених завдань, а особовий склад працював повільно й незлагоджено, тоді проводяться повторні навчання із залученням цих же підрозділів на тім же або аналогічному об'єкті.

3. Особливості проведення показових, перевірочних, та дослідних навчань.

Перевірочні навчання планують й організують: начальники гарнізонів пожежної охорони - у своїх гарнізонах, а керівники вищестоящих ГУМНС, - у підлеглих їм гарнізонах, органах і підрозділах.

Перевірочні навчання в гарнізоні пожежної охорони проводять: начальник гарнізону і його заступників, начальник відділу (відділення) служби й підготовки і його заступник, начальник штатного штабу пожежогасіння і його заступників, начальники загонів й інші особи

з доручення начальника гарнізону. Перевірочні навчання, організовані вищестоящими підрозділами, проводяться, як правило, особами, що очолюють інспекторські комісії в період перевірки службової діяльності, підлеглих гарнізонів, органів і підрозділів пожежної охорони сільських районів. Вони організуються з метою визначити рівень підготовки начальницького складу до керівництва підрозділами при гасінні великих і складних пожеж, а також оцінити ступінь готовності окремих підрозділів і гарнізонів пожежної охорони в цілому до ведення бойових дій в умовах пожеж, ліквідації .наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

Організація підготовки керівника, порядок і методика проведення перевірочних навчань мають особливості, що випливають із мети навчань. Основна відмінність перевірочних навчань від тренувальних полягає в тім, що про дату й час проведення перевірочних навчань, об'єкті, тактичному задумі, приваблюваних підрозділах не повинен знати ніхто з начальницького складу, крім вузького кола осіб, залучених для підготовки й проведення навчань. Отже, при залученні до навчань невеликої кількості підрозділів керівник навчань готовить і проводить навчання особисто, а при участі в них підрозділів по підвищеному номері виклику, створенні штабу пожежогасіння, тилу, БД він підбирає собі мінімально необхідна кількість помічників з осіб начальницького складу - найбільш дослідницьких і дисциплінованих. При проведенні навчань у ході інспекторських перевірок вищестоящими підрозділами керівник для підготовки й проведення навчань, як правило, залучає членів інспекторської комісії, а також може залучати начальницький склад наукових й. навчальних закладів і підрозділів, що має відповідну підготовку й досвід роботи. Підготовка, розробка тактичного задуму й складання плану-конспекту здійснюються так само, як і для тренувальних навчань. При проведенні навчань начальниками ГУ МНС, МУ МНС, РВ МНС якщо залучаються підрозділи по підвищених номерах виклику, для розробки тактичного задуму й плану-конспекту може призначатися робоча група з дослідницьких оперативних працівників апаратів. Для підготовки до навчань при комплексних перевірках вище-вартими органами пожежної охорони робочу групу комплектують, як правило, з компетентних членів комісії. У цих випадках можуть розробляти план навчання у формі плаката, що використають для інструктажу посередників і розбору навчань. У процесі підготовки до перевірочних навчань матеріальну базу, за винятком засобів імітації, не готовлять й особовий склад не інструктують. Порядок і методика проведення перевірочних навчань приблизно такі ж, як і для тренувальних. Розбір перевірочних навчань проводить їхній керівник. Спочатку він указує мету, завдання й розкриває тактичний задум навчань. Потім керівник надає слово посередникам, закріпленим за начальницький складом і підрозділами, у порядку фактичної черговості включення їх у бойові дії. Посередники повинні докладно проаналізувати дії учасників.

За результатами перевірочних навчань можуть видаватися накази й розпорядження відповідних начальників, спрямовані на усунення виявлених недоліків.

Показові навчання проводяться з метою навчити начальницький склад, підрозділи, курсантів і слухачів навчальних закладів пожежної охорони шляхом заздалегідь підготовленої демонстрації нових способів і прийомів гасіння пожеж, раціонального використання нової пожежної техніки й засобів зв'язку, нових засобів, способів і прийомів рятування людей, ефективних вогнегасних засобів і приладів їхньої подачі, організації керування підрозділами на пожежах, при аваріях, катастрофах, і стихійних лихах, а також відпрацьовування вимог різних вказівок і рекомендацій з питань пожежогасіння.

Показові навчання організуються, як правило, при проведенні методичних зборів, семінарів, при розробці нових положень по організації ПТП. Кількість показових навчань визначається начальником ГУМНС виходячи з умов роботи гарнізонів і вказується в планіруючих документах. Керівниками показових навчань, як правило, є начальники ГУМНС або, за їх вказівкою, найбільш підготовлені інші посадові особи гарнізону. Підготовка до показового навчання має ряд особливостей.

Для організації всієї роботи по підготовці до цих навчань начальник ГУМНС, (з гарнізону) призначає із числа компетентних осіб свого апарата робочу групу. У неї звичайно входять керівники відділів, відділень і служб. Робоча група визначає коло питань по підготовці до навчань, намічає посадових осіб з начальницького складу, відповідальних за з кожного із цих питань, розробляє й подає на затвердження план підготовки до навчань. Залежно від характеру навчань у план підготовки можуть включатися різноманітні заходи, які можна розділити на наступні групи:

- організаційні заходи;

- розробку методичних документів для проведення навчань і визначення його керівництва й учасників;

- підготовку об'єкта (полігона);

- підготовку пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння й вогнегасних речовин;

- підготовку підрозділів, що беруть участь у навчаннях;

- контроль справності й створення схем роботи засобів зв'язку й перевірки готовності до навчань.

Організаційні заходи містять у собі:

- вибір об'єкта, що відповідає мети навчання;

- узгодження з його керівником місця й часу проведення навчань, ступеня участі в ньому адміністрації й обслуговуючого персоналу;

- визначення необхідності й можливості залучення пожежних підрозділів і формувань, спеціальних служб об'єкта й служб міста й конкретизацію їхніх завдань на навчаннях й ін.

Об'єкт підбирають виходячи з мети показових навчань. Якщо, наприклад, необхідно продемонструвати організацію й способи проведення масової евакуації людей, пошукових і рятувальних робіт, вибирають найбільш характерний об'єкт із масовим перебуванням людей (театр, палац культури й т.п. ). Якщо ж потрібно показати способи рятування людей за допомогою автодрабин, колінчатих автопідйомників, каскадів штурмових сходів, комбінованими способом, за допомогою рятувальних рукавів й ін., підшукують найбільш характерний будинок підвищеної поверховості з масовим перебуванням людей (готель, гуртожиток, проектна установа й ін.). При демонстрації виконання вимог Рекомендацій з гасіння пожеж на відкритих технологічних установках по переробці горючих рідин і газів, Рекомендацій з попередження й гасіння пожеж у резервуарах з понтонами й плаваючими дахами й іншими керівними документами по пожежогасінню визначають найбільш характерні із цих об'єктів, що перебувають на території, що охороняється гарнізоном пожежної охорони.

Форми методичних документів для проведення показових навчань можуть бути різними - залежно від конкретних цілей навчань і характеру їхньої організації. У тих випадках, коли на навчаннях демонструють відпрацьовування бойових дій підрозділів по гасінню пожеж, що відповідає керівним документам, як правило, становлять план-конспект. Він, як і план-конспект для тренувальних навчань, складається із загальної частини, методичної розробки й додатків. У загальній частині вказують тему, мету, дату й час проведення навчань, найменування об'єкта, дають його коротку характеристику, перераховують приваблювані сили й засоби, склад керівництва навчаннями, використовувані засоби імітації й ін. У методичній розробці викладають тактичний задум і приводять обґрунтування його відповідними розрахунками й вимогами керівних документів, указують елементи обстановки умовної пожежі, прийняті по них рішення й методи відпрацьовування показових дій. Схему розміщення сил і засобів й інші дані графічної частини розробляють у вигляді плаката, що використають при інструктажі начальницького складу перед навчаннями, при передачі інформації про хід навчань, а також при їхньому розборі. У деяких випадках можуть розробляти план проведення показових навчань у вигляді плаката.

Для проведення показових навчань по демонстрації пожежної техніки, приладів пожежогасіння, способів і прийомів подачі вогнегасних речовин, тактичних можливостей підрозділів можуть становити план навчань або методичну розробку, у яких як тактичний задум оформляється наступний перелік. У строго логічній послідовності вказують: назва кожного елемента (прийому, дії) демонстрації на навчаннях, його зміст, відведений для нього час, виконавців і міри безпека праці при його виконанні. У графічній частині доцільно виконувати по кожному елементі демонстрації окрему схему бойових дій у вигляді плаката. Перед проведенням навчань на всі ділянки для безпосереднього керівництва бойовими діями призначають найбільш підготовлених й ініціативних осіб з начальницького складу гарнізону. До них можуть призначати помічників або посередників, у завдання яких входить надання допомоги керівництву навчаннями у своєчасній, якісній і методично правильній демонстрації бойових дій на кожному етапі. При демонстрації тактико-технічних характеристик і тактичних можливостей пожежної техніки, приладів пожежогасіння, способів і прийомів подачі вогнегасних засобів, прийомів рятування людей, як правило, призначають особа, відповідальне за підготовку й проведення кожного етапу показуваного досвіду, способу й прийому.

При проведенні показових навчань призначається спеціальна особа (інформатор) з начальницького складу для коментування (пояснення) рішень, прийнятих керівником навчань, КГП, штабом, тилом й іншими структурами, бойових дій підрозділів присутнім на навчаннях начальницького складу й іншим особам. Інформатор повинен заздалегідь добре вивчити мети, завдання й задум навчань, розробити план інформації, погодити його за часом з ходом навчання й представити керівникові навчань. У плані інформації з кожного елемента вказують мета його демонстрації, дають його обґрунтування, характеристику об'єкта, умови ведення бойових дій і приклади із практики пожежогасіння, тактико-технічну характеристику пожежної техніки, включаючи її укомплектованість, і характеристику пожежно-технічного озброєння, фізико-хімічний склад вогнегасних речовин й їхній вплив на людей і навколишнє середовище й інші питання, виходячи з мети й характеру навчань. У процесі проведення навчань інформатор повинен постійно одержувати інформацію від керівника навчань про хід рішення завдань і використати неї в поясненнях присутньому начальницького складу. Останній, як правило, не з можливості особисто простежити за всіма прийнятими рішеннями й діями підрозділів, і в цих умовах роль інформатора особливо важлива.

Підготовка об'єкта проводиться - відповідно до тактичного задуму показових навчань і складається з підготовки самого об'єкта або тієї його частини, де плануються навчання, і підготовки пожежного підрозділу або формування об'єкта, адміністрації, об'єктових служб й обслуговуючого персоналу. При підготовці об'єкта перевіряють справність систем протипожежного водопостачання, виявлення й повідомлення про пожежу, дымоудаления, внутрішнього протипожежного водопроводу, стаціонарних і пересувних установок і первинних засобів пожежогасіння й ін. Крім того, визначають місця імітації обстановки умовної пожежі і її динаміку в процесі навчань, кількість і види засобів імітації.

Підготовка адміністрації об'єкта, пожежних підрозділів і формувань, служб й обслуговуючого персоналу об'єкта полягає в тім, що перед ними заздалегідь розкривають задум навчань, проводять їхні інструктажі, що націлюють на швидкі й чіткі дії в період навчань, дотримання правил безпека праці при їхньому виконанні. При необхідності практично відпрацьовують із ними дії по гасінню умовної пожежі відповідно до задуму навчань.

Для проведення навчань, пов'язаних з демонстрацією тактичних можливостей пожежних машин, приладів і пристроїв пожежогасіння, вогнегасних речовин, способів і прийомів їхньої подачі, на полігонах і демонстраційних площадках підготовляють необхідна кількість спаленних речовин і матеріалів, горючих і легкозаймистих рідин, визначають спосіб їхнього укладання (стосовно до умов зберігання). З урахуванням необхідного часу вільного горіння створюють достатній запас вогнегасних речовин і перевіряють їхню якість. Для підготовки й обслуговування навчань заздалегідь формують із особового складу відповідну бригаду й забезпечують її необхідним інвентарем, засобами теплового захисту й ін.

Важливим елементом підготовки показових навчань є організація безперебійного зв'язку керування й інформації. Для цієї мети робоча група разом з начальником зв'язку гарнізону розробляє загальну схему зв'язку на навчаннях. Особливість даної схеми полягає в тім, що з її допомогою повинна забезпечуватися не тільки зв'язок керування й взаємодії між підрозділами, але й зв'язок для передачі інформації про хід навчань всьому присутньому начальницького складу й запрошеним особам. Практика свідчить про те, що на показових навчаннях доцільно організовувати гучномовний зв'язок керування силами й засобами, щоб присутні на навчаннях чули повідомлення ввідних й розпорядження, що віддають по них, і накази керівного складу підрозділам. Цей зв'язок дозволяє також інформаторові за допомогою гучномовних засобів давати пояснення по відпрацьовуваним питанням, що, у паузах між оголошенням розпоряджень керівництва. Якщо таку схему зв'язку на навчаннях за якимись причинами застосувати неможливо, тоді необхідно створити такі умови, щоб інформатор постійно й вчасно одержував відомості про оголошення вступних і віддачі розпоряджень і наказів керівництвом навчань, адміністрацією об'єкта й інших посадових осіб. Тоді інформатор зможе послідовно й вчасно повідомляти їхньому присутньому начальницького складу і якісно вести пояснення по ходу проведення навчань.

Керівник навчань повинен постійно контролювати хід підготовки показових навчань. Він може періодично заслуховувати робочу групу, координуючи підготовку. Для більше якісної підготовки до показових навчань доцільно перед їхнім проведенням провести штабне тренування або ділову гру. Для цієї мети керівник збирає начальницький склад, що приймає участь у навчаннях, і "програє" з ним весь хід навчань. На закінчення керівник навчань указує начальницького складу на недоліки, виявлені в процесі "програвання", і намічає, які додаткові питання необхідно вирішити під час підготовки до навчань. Керівник і весь начальницький склад у ході навчань повинні використати найбільш ефективні методичні способи й прийоми показу кожного елемента бойових дій, щоб прищепити необхідні знання й навички начальницького складу, що є присутнім на даних навчаннях, в організації й гасінні пожеж на конкретних об'єктах, а також у проведенні занять із особовим складом по ПТП. Розбір показових навчань проводить, як правило, їхній керівник. Він оцінює ступінь досягнення з навчань, характеризує якість виконання особовим складом всіх елементів, що демонструвалися, приводить вимоги керівних документів, що стосується теми навчань, а також віддає вказівки про впровадження в практику пожежогасіння (протягом певного строку) показаних технічних засобів або про навчання особового складу підрозділів продемонстрованим способам і прийомам бойової роботи.

Дослідницькі є різновидом показових. Вони проводяться з метою дослідження, перевірки або випробування нових видів пожежної техніки, вогнегасних речовин, прийомів і способів їхньої подачі, обґрунтування й визначення вимог при розробці керівних документів або нормативних даних по розвитку й гасінню пожеж й інших показників. Ці навчання служать одним з основних засобів розвитку пожежної тактики. Кількість дослідницьких навчань, проведених протягом року, визначають начальники ГУМНС, науково-дослідних установ і навчальних закладів, виходячи з конкретних умов планування їхньої науково-дослідної роботи. Керівниками навчань можуть бути начальники гарнізонів, науково-дослідних установ і навчальних закладів пожежної охорони, їхні заступники або (за їх вказівкою) особи, найбільш підготовлені по профілі навчань. Ці навчання проводять на спеціальних полігонах або заздалегідь підготовлених дослідницьких площадках (гасіння газових фонтанів, ЛЗР і ГР у резервуарах, лісоматеріалів у штабелях і т.д. ), на конкретних об'єктах (у будинках, мешканці яких відселені, і в інших будинках і спорудженнях, списаних з балансу й підметів зносу), на різних установках, у будинках і спорудженнях за домовленістю з відповідними керівниками. На таких навчаннях найбільше повно й всебічно створюється обстановка пожежі, максимально наближена до реального. Порядок підготовки до дослідницьких навчань має ряд особливостей, оскільки тут потрібен науковий підхід відповідно до діючих методик досліджень процесів розвитку й гасіння пожеж, метою й завданнями даних навчань. Нерідко навчання підготовляються й проводяться спільно з гарнізонами пожежної охорони, науковими установами, навчальними закладами й іншими зацікавленими організаціями.

Для проведення дослідницьких навчань розробляють спеціальні методичні документи. У них, крім теми, мети, місця й часу проведення, матеріального забезпечення, приваблюваних сил і засобів, повинні бути відбиті зміст, порядок і методика проведення кожного досліду (експерименту). Наприклад, можуть приводити: коротку тактичну характеристику об'єкта (якщо навчання проводиться в будинку, спорудженні або на установці); розміри приміщень, площі резервуарів й інші параметри; вид, кількість і характеристику горючого навантаження, спосіб і розміри укладання; застосовувані вогнегасні речовини, інтенсивності й способи їх подачі; застосовувану пожежну техніку, характеристики приладів подачі вогнегасних речовин. При викладі порядку й методики проведення дослідів можуть, наприклад, указувати: час і способи запалювання горючих речовин по кожному досліду; час вільного горіння; прийоми й способи подачі вогнегасних речовин, їхні витрати, інтенсивності подачі; методи, способи й прилади для визначення температури горіння, часу гасіння й інших параметрів розвитку й гасіння пожеж; кількість і порядок повторних проведень даного досвіду. Для кожної позиції навчання (кожного досліду) доцільно розробляти окрему схему розміщення сил і засобів, на якій указують не тільки розташування пожежної техніки й пожежно-технічного озброєння, але й місця вимірів різних параметрів, відстані від них до зони горіння, розміри палаючого об'єкта (масиву), напрямок вітру й інші необхідні відомості. У процесі підготовки розробляють таблиці й схеми для занесення в них показників вимірів різних параметрів.

Для проведення всієї підготовчої роботи й організації дослідницьких навчань відповідний керівник призначає робочу групу, що складається з найбільш компетентних фахівців пожежної справи, а також фахівців, відповідальних за конкретні досвіди (елементи) по своєму профілі. При спільному проведенні навчань у робочу групу включають представників керівного складу гарнізону, а також відповідних керівників і фахівців науково-дослідних установ і навчальних закладів. Керівник навчань визначає підрозділу для підготовки об'єкта або полігона і його обслуговування в період навчань. На досвідчені навчання нерідко запрошують весь вільний від чергувань начальницький склад гарнізону пожежної охорони, а отже, у таких випадках призначають інформатора. Він заздалегідь підготовляє вступну інформацію й спочатку знайомить із нею запрошених осіб, а потім коментує хід навчань.

Характерним елементом при підготовці дослідницьких навчань є формування групи експериментаторів. Їх призначають із числа компетентних осіб начальницького складу; вони заздалегідь під керівництвом відповідальних осіб готують прилади, монтують системи й пристрої на об'єкті (полігоні) для виміру різних параметрів, наприклад температури горіння, теплових потоків, швидкості припливу повітря в зону горіння, витрат вогнегасних речовин. У ході навчань експериментатори здійснюють виміри параметрів розвитку й гасіння пожеж, ведуть відповідні записи, потім обробляють їх і здають особам, відповідальним за досвіди (елементи) навчань по своєму профілі.

За результатами дослідницьких навчань, як правило, складають звіт або інші документи, у яких узагальнюють й аналізують отриману інформацію, а висновки й пропозиції з них надалі використають при розробці керівних документів або для обґрунтування нормативних даних по пожежогасінню.

На комплексних навчаннях відпрацьовують у комплексі завдання, які вирішують окремо при тренувальних, перевірочних і показових навчаннях. Такі навчання дозволяють одержати комплексну оцінку рівня протипожежної стійкості виробничих й інших об'єктів. Для підготовки й проведення комплексних навчань залучають начальницький склад відділів (відділень) служби підготовки й пожежогасіння, Держпожнагляду, пожежної техніки й засобів зв'язку, цивільної оборони й мобілізаційної роботи. Ці фахівці аналізують й узагальнюють позитивні моменти й недоліки (з погляду своїх служб), розробляють і пропонують керівникові навчань заходу щодо усунення виявлених недоліків і впровадженню в практику позитивного досвіду роботи.