Дихання, його механізми та параметри

Date: 2015-10-07; view: 469.

ТЕХНІКА ВИСТУПУ

Дихання - один з головних життєдіяльних актів людського організму. Його виконує людина постійно, у певному ритмі, незалежно від розумової діяльності. Але дихання є й основою виголошуваного мовлення: звучання, "голос" мовлення починається з вдихання повітря у легені. Правильне ди­хання забезпечує чистоту, красу, різноманітність відтінків людського го­лосу. Диханням теж можна керувати: контрольоване дихання (неконтро- льоване - акт суто фізіологічний) здійснюється з метою видозмін у процесі говоріння, зумовлених особливостями тексту (змістовими, естетичними та іншими) і метою виступу.

Звичайно, навички контрольованого дихання формуються із часом, зі зростанням людини, адже якість його (глибина, тривалість, довжина пау­зи тощо) залежить і від віку мовця.Дихання має два основних акти: вдих і видих, якість яких теж відповідно забарвлює звукове мовлення, а пауза між ними є показником характеру дихання - ненавмисне: вдих - видих - пауза; навмисне: вдих - пауза - видих.

Оптимальним вважається змішаний тип дихання: реберно-діафрагмо­вий, коли в процесі дихання рухаються і ребра, і діафрагма. Пересвідчити­ся в цьому можна гак: покладемо праву руку на діафрагму, а ліву - на лівий бік грудної клітки; набравши повітря через ніс, злегка затримавши його, промовимо фразу (видихуючи повітря під час промовляння її через рот) - ми повинні відчути рух ребер і діафрагми.

Умови правильного дихання такі:

1. Вдихати повітря через ніс треба вільно, безшумно.

2. Починати говорити можна тоді, коли в легені взято незначний над­лишок повітря, необхідного для виголошення структурно-логічної части­ни тексту: це позбавить від "позачергового" вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричинює уривчастість, поверховість дихання.

3. Не допускати, щоб повітря було витрачене повністю (тобто не до­пускати повного звільнення легенів від повітря) - це призведе до аритмії, фальцетів та ін. Витрачати повітря економно й рівномірно. Необхідно ско­ристатися кожною природною зупинкою в мовленні для дозбирування за­пасу повітря у легені (дозбирування повітря під час природних зупинок здійснюється так званим нижнім диханням: рухається діафрагма, а верхня частина грудної клітки і ребра підняті й нерухомі). Поповнювати запас треба своєчасно й непомітно.

4. Пам'ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже - сила звучання голосу.

5. Вдихати і видихати слід безшумно, непомітно для слухача, адже якіс­ний звук утворюється спокійним струменем повітря, що виходить під час рівномірного вдиху й видиху (тут не йдеться про афективне мовлення).