Дикція та орфоепія
Date: 2015-10-07; view: 962.
Вільне звучання
Для сцени, публічних виступів, необхідно мати дзвінку і достатньо голосну вимову. В її основі лежить утворення голосних звуків. Саме голосні звуки створюють мелодику мови, тому необхідно, щоб вони вільно звучали.
Вправа 1. Колискова
Уявіть, що ви колишете дитину, яка у вас на руках. Гойдайте її і тихо, у такт рухам рук, наспівуйте із закритим ротом мелодію колискової: "м-м- м-м".
"Дитина" не засинає. Губи ваші розімкнулися і вирвались голосні: "А- а-а-а-а!"
"Колишіть дитину" легко. Працює тільки дихання. Підкиньте "дитину" вгору, при цьому "підкиньте" вгору і звук. Вправа 2. Гудок
Сісти на стілець "на кілок". Голова прямо. Вільне гудіння на [у] з голосним[о].
- У-у-о-у-у-о-у-у-о-у-у-о. (Варіанти: а, є, и, і).
Мета вправи - не артикулювати всі голосні о, а, є, и, і; їх треба, "затемнити", тобто залишати губи весь час у положенні у (збирання звука).
Вправа 3. Рупор
"Зібравши" звук на[у] ("гудок"), вимовте ці голосні. -У-о! у-а! у-и!
Вправа 4. Діалоги
Запитання: УО уауеуиуі?
Відповідь: УО уауеуиуі (і т. д. на кожний голосний звук).
Щоб говорити добре, необхідно володіти собою, своїм голосом, мати відпрацьовану дикцію. Дикційна й орфоепічна чистота мовлення - його визначальні якісні ознаки.Дикція - це правильна, виразна артикуляція, засіб якісного розрізнення звуків мовлення, аорфоепія - це норми вимови, які діють у даний час, літературні норми.
Систематичні вправи з артикуляції, вироблення стереотипів рухів і позицій органів мовлення забезпечать ясність і чистоту вимови: допоможуть подолати скованість органів мовлення, шепелявість, поспішність чи сповільненість вимови, загикування, сюсюкання, гаркавість, гугнявість та ін. Знання ж сучасних орфоепічних норм буде еталоном дикції. Звичайно, і на дикцію, і на орфоепію впливають різні явища:
• особливості діалектного мовлення;
• мовленнєві помилки при практиці двомовного спілкування;
• варіантні явища літературної вимови (точніше, незнання цих варіантів);
• індивідуальні особливості (фізичні вади) органів мовлення;
• психічний стан мовця, ситуація.
| <== previous lecture | | | next lecture ==> |
| Фонаційне дихання | | | Вправа 1 |