|
Схеми змішування деревних і чагарникових порідDate: 2015-10-07; view: 1242. Питання змішування дерев і чагарників у лісовій культурі — це одне із головних еколого-лісівничих питань. Перші узагальнення з практики змішування порід в Україні належать В.П Скаржинському (1787-1861), якому в 70-х роках XIX ст. в міському саду Одеси було встановлено пам'ятник зі словами: "Разведшему в знойных степях Херсонской губернии 400 десятин лесу хвойной и лиственной породы" (Фурдичко, Бондаренко, 2000). В.П.Скаржинський вважав, що в посадках слід змішувати породи з різними типами кореневих систем (поверхневою і стрижневою), що мало б забезпечити раціональне використання рослинами поживних речовин. Садити кожен вид лісівник рекомендував з урахуванням його екологічних особливостей (на вологих низах — вільху і вербу; на сухіших низинах — тополі; на ще сухіших — дуб, акацію, ясен, берест; на середніх частинах схилів — сосну, березу). Водночас В.П.Скаржинський застерігає: "Не слід захоплюватися різноманіттям порід і насилувати породи тих лісових видів, які невластиві даній місцевості". Подальший досвід вирощування змішаних лісових культур в умовах сухого степу України належить В.Є.Граффу — полковнику корпусу лісничих Росії, про якого на відкритті пам'ятника у Велико-Анадольсько-му лісництві (1910) видатний російський вчений-лісівник Г.Ф.Морозов говорив: "Йому довелося розпочати працю, не маючи досвіду степового лісорозведення... Ця боротьба зі стихією стала подвигом". Ще й сьогодні в кв. №5 Велико-Анадольського лісництва ростуть культури, посаджені В.Є.Граффом восени 1844 р. та весною 1845 р. із таким складом: 50% — ялина звичайна, 30% — дуб звичайний, 10% — клен гостролистий, 10% — клен польовий з середнім діаметром 70-80 см, висота понад 22 м (Фурдичко, Бондаренко, 2000). Змішанню порід приділяли увагу українські вчені-лісівники В.Д.Огієвський (1861-1921), Г.М.Висоцький (1865-1940). Б.Г.Іваницький (1878-1953), П.С.Погребняк (1900-1969) та ін. Виходячи з конкретних лісорослинних умов, типу лісу, біологічних властивостей порід, а також із конкретних лісогосподарських завдань, для створення насаджень визначають головні, супутні і чагарникові породи. В разі необхідності визначають буферну породу, призначення якої полягає в пом'якшенні можливих конкурентних стосунків між двома головними породами. Схема змішування порід — це порядок розміщення на лісокультурній ділянці рослин різних порід відносно одна одної. В основу схем змішування покладений принцип оптимізації взаємостосунків рослин. Відомі декілька типів схем змішування: деревно-чагарниковий; деревно-тіньовий; комбінований та ін. Деревно-чагарниковий тип змішування полягає в чергуванні головної деревної породи з чагарником. Спосіб має два варіанти: двочагарниковий і одночагарниковий. При двочагарниковому варіанті головна пороца (Г) чергується з низьким чагарником (Ч), потім іде високий чагарник (Вч), потім низький і знову головна порода: Г-Ч-Вч-Ч-Г-Ч-... Ч-Г-Ч-Вч-Ч-Г... При одночагарниковому методі змішування, який є більш поширеним, ніж попередній, використовують тільки один вид чагарника, при цьому схема змішування має такий вигляд: Г-Ч-Г-Ч-Г-Ч-... Ч-Г-Ч-Г-Ч-Г-... Деревно-тіньовий тип змішування. Розроблений лісничим Велико-Анадольського лісництва Н.Я.Дахновим з участю Г.М.Висоцького. В ньому головна порода чергується не з чагарником, а з підгонною супутньою породою: Г-С-Г-С-Г-С-... С-Г-С-Г-С-Г-... Комбінований тип змішування. Одержав поширення в практиці лісових культур, поєднуючи принципи деревно-чагарникового і деревно-тіньового типів змішування: Г-Ч-С-Ч-Г-Ч-С-Ч-Г-... Ч-Г-Ч-С-Ч-Г-Ч-С-Ч-.... Наведені схеми змішування побудовані на принципі подеревного чергування порід. Проте існують і інші схеми змішування. Змішування порід рядами: деревно-чагарниковий спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-... Г-Г-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-...; деревно-тіньовий спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-Г-... С-С-С-С-С-С-... Г-Г-Г-Г-Г-Г-... С-С-С-С-С-С-.. комбінований спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-.. С-С-С-С-С-С-.. Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-.... Змішування порід лайками: деревно-чагарниковий спосіб: Г-Г-Г-Ч-Ч-Ч-Г-Г-Г-Ч-Ч-Ч-... Ч-Ч-Ч-Г-Г-Г-Ч-Ч-Ч-Г-Г-Г-...; деревно-тіньовий спосіб: Г-Г-Г-С-С-С-Г-Г-Г-С-С-С-... С-С-С-Г-Г-Г-С-С-С-Г-Г-Г-...; комбінований спосіб: Г-Г-Г-Ч-Ч-Ч-С-С-С-Ч-Ч-Ч-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-С-С-С-Г-Г-Г-Г-Г-Г-Ч-Ч-Ч-... Змішування порід кулісами: деревно-чагарниковий спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-... Г-Г-Г-Г-Г-... Г-Г-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-.. Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-...; деревно-тіньовий спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-... Г-Г-Г-Г-Г-... Г-Г-Г-Г-Г-... С-С-С-С-С-... С-С-С-С-С-... С-С-С-С-С-...; комбінований спосіб: Г-Г-Г-Г-Г-... Г-Г-Г-Г-Г-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-... С-С-С-С-С-... С-С-С-С-С-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-... Ч-Ч-Ч-Ч-Ч-.... Наведені типи і способи змішування свідчать про пошуки досконалішого моделювання лісових культур, яким займається сучасна лісівнича наука (в Україні — Д.Д.Лавриненко, А.Т.Флоровський, А.К.Кова-левський, Ю.М.Добринюк, 1.1.М'якушко та ін.).
|