НЕ 2 . 1. Методи та прийоми громадянської освіти у початкових класах

Date: 2015-10-07; view: 337.

Літаратура

1. Аляхновіч, А.М. Народная песня ў мастацкай самадзейнасці / А.М. Аляхновіч. – Мн., 1991.

2. Кузнецов, Ф. Обостренность гражданской совести: Размышляя над публицистикой Федора Абрамова / Ф.Кузнецов // Новый мир. - 1985. - № 6.

3. Мельников, М. Фольклор: Мода или тенденция? / М. Мельников // Советская культура. - 1987. - 28 марта.

4. Традиционный фольклор в современной художественной жизни: Сб. науч. тр. / Ленингр. гос. ин-т театра, музыки и кинематографии. - Л., 1984.

5. Василенко, В. Художественная самодеятельность и фольклор / В. Василенко // Русская литература. - 1960. - № 1.

1. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках «Я і Україна» (С/к*

Організація вивчення громадянської освіти з молодшими школярами залежить як від об'єму та змісту навчального матеріалу, так і від правильного вибору методів його викладання. Відомо, що тільки правильно підібрані методи навчання, які відповідають змістові навчального матеріа­лу і вікові учнів, забезпечують ефективне засвоєння знань, підвищують якість їх, посилюють його виховну функцію.Отже, серед основних умов, які визначають ефективність викладання - учіння, особливе місце посідають методи навчання, бо вони безпосередньо формують і визначають характер взаємин педагогів і учнів, суттєво впливають на формування суб'єкт-суб'єктних стосунків між ними.

Метод на­вчання — це упорядковані способи взаємозв'язаної ді­яльності вчителя і учнів, які спрямовані на вирішення навчально-виховних завдань.Поняття «метод навчання» досить складне, що зумовлюється надзвичайною багатогранністю процесу, який має відображати ця категорія.Поняття «метод навчання» органічно включає в себе:

- навчальну роботу педагога (викладання*;

- навчально-пізнавальну діяльність учнів (учіння*;

- специфіку їхньої діяльності щодо досягнення цілей навчання.Однією з актуальних проблем сучасної дидактики є класифікація методів навчання. У зв'язку з тим, що різні автори за її основу беруть різні ознаки, є кілька варіантів класифікації:— з позиції історизму;— з позиції джерел інформації— логічно-структурний підхід;— за видами пізнавальної діяльності учнів тощо.Опановуючи громадянську освіти найдоцільнішими є використання груп методів пропонованої Ф. Харламовим, М.О. Даниловим та Б.П. Єсиповим:— методи усного викладу матеріалу й активізації пізна­вальної діяльності суб'єктів учіння;— методи закріплення матеріалу, що вивчається;— методи самостійної роботи над осмисленням і за­своєнням нового матеріалу;— практичні методи;— методи перевірки й оцінки знань, навичок та вміньА також групи методів за джерелом знань (словесні, наочні, практичні, робота з книгою*.При застосуванні методів навчання першої групи учні набувають знань у словесній формі (через слово* з повідом­лень учителя або з книг. У разі потреби використовуються відповідні види наочних засобів навчання. До даної групи можна віднести розповідь, бесіду, пояснення, читання під­ручника, науково-популярної літератури тощо. Діяльність учнів полягає переважно в слуханні, осмисленні знань і наступних усних або письмових відповідях. Отже, слово в даній групі методів має вирішальне значення.

При використанні методів другої групи головним дже­релом знань є показ, демонстрація предметів, речовин, явищ або їхніх різноманітних зображень. Слово вчителя лише спрямовує спостереження, логіку мислення, уточнює правильність висновків, усвідомлення знань. Учні на основі спостережень осмислюють факти, роблять відповідні висновки, набувають нових знань, а іноді й уміння. Звідси видно, що основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчаль­ному процесі.

Практичні методи спрямовані на формування умінь і навичок застосовувати здобуті теоретичні знання, що сприяє досягненню їх нового вищого рівня. Провідним щодо вивчення громадянської освіти є метод вправ, які поділяються на

• вправи з відтворення відомого з метою його закріплення (репродуктивні вправи*;• вправи із застосування знань у нових умо­вах (тренувальні вправи*;• різноманітні творчі роботи, що охоплюють різні аспекти здорового способу життя (рефера­ти, тези, повідомлення*.

Під час вивчення суспільствознавчого компоненту освітньої галузі «Людина і світ» доцільно також використовувати методи виховання, оскільки в основі даного компоненту лежать такі напрямки виховання як громадянське, національне,моральне,правове та інші.Метод виховання – це сукупність способів впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку і систему відносин учнів з метою формування активних громадян незалежної України.

Нині найдоцільнішою і зручною для практики виховання є класифікація Г.І. Щукіної:

1. Методи різностороннього впливу на свідомість, почуття і волю учнів.

Необхідність виділення цієї групи методів виховання випливає із важливого принципу педагогіки - єдності свідомості і діяльності. Одним із призначень цієї групи методів виховання є навчання дітей нормам суспільного життя, моралі, праці.

До найважливіших методів формування свідомості відносять:

- розповіді; - пояснення,

- роз'яснення, - лекції,

- етичні бесіди, - умовляння,

- навіювання, - інструктажі,

- диспути, - доповіді.

1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

Для забезпечення всебічного розвитку школярів необхідна спеціально організована, педагогічна цілеспрямована різноманітна діяльність (навчальна, трудова, соціальна, художня і т.д.* різноманітна діяльність забезпечує включення школяра в систему відносин, які поступово розширюються і поглиблюються як у самій школі так і поза нею у дитини формується досвід суспільної поведінки. До цієї групи відносять:

- педагогічну вимогу, - громадську думку,

- привчання, - тренування,

- створення спеціальних - доручення.

виховних ситуацій, - метод рольової гри.

1. Методи регулювання, керування і стимулювання поведінки.

При організації і проведені діяльності важливе значення мають як зовнішні так і внутрішні стимули. Стимулювати – значить спонукати і давати поштовх, імпульс почуття, думкам, діям. До цієї групи відносять: стимулювання, змагання, заохочення, схвалення, покарання.2. Вибір методів навчання, що застосовуються на уроках «Я і Україна» (С/к*

У психологічній та педагогічній літературі виокремлено загальні умови, які визначають вибір конкретного методу навчання: закономірності й принципи навчання та умови, які витікають із них; зміст і методи певної науки взагалі предмета і теми зокрема; цілі та завдання навчання; навчальні можливості учнів; можливості вчителів.

Отже, добір методів навчання залежить від:

- провідної парадигми національної системи освіти;

- загальних і професійних цілей освіти, виховання й розвитку підростаючого покоління;

- провідних методологічних положень і установок су­часної загальної дидактики;

- особливостей, змісту, методів і форм роботи конкрет­них освітньо-виховних систем;

- особливостей змісту професіограми конкретного спе­ціаліста;

- особливостей змісту і методики викладання конкрет­ної навчальної дисципліни та визначених її специ­фікою вимог до добору загальнодидактичних методів;

- мети, завдання, змісту матеріалу та дидактичного за­думу конкретного заняття;

- наявності часу на вивчення даної теми, розділу; / рівня розумової та фізичної підготовленості учнів; / рівня оснащення навчально-матеріальної бази;

- педагогічної майстерності вчителів; / методичного задуму конкретного заняття тощо.

Про правильний добір методу навчання свідчить характер діяльності та взаємовідносин учителів і учнів, глибина і міцність набутих знань, навичок, умінь і також те, якою мірою він викликає пізнавальну, емоційну і практичну успішність учнів та формує у них мотивацію учіння.