Зміст лекції

Date: 2015-10-07; view: 390.

В початкових класах

НЕ 2.2. Форми організації громадянської освіти

1. Класифікація форм навчально-виховного процесу. Типи уроків «Я і Україна» (С/к*. Їх структурна композиція.

2. Позаурочна і позакласна робота з громадянської освіти в початкових класах.

3. Схема аналізу уроку «Я і Україна» (С/к*.

Основною формою організації навчання громадянської освіти є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання.

Ще Я.А. Коменський визначив найхарактерніші ознаки уроку: учитель працює з групою учнів одного віку і постійного складу протягом певного часу і за визначеним розкладом. У початкових класах урок триває 35-40 хв. Він має початок і кінець, що є ознакою його як форми.

Вивчаючи курс «Я і Україна» (С/к*, зазвичай використовують уроки таких типів:

• урок засвоєння нових знань;
• комбінований урок;
• узагальнюючий урок;
• урок-виховний захід.

Кожний тип уроку має свою макроструктуру, тобто зовнішні, постійні елементи (етапи*.

У макроструктурі уроку виділяються в самостійні етапи початок — «організація класу до уроку» та кінець — «підсумок уроку». Ці етапи створюють «рамки», в яких відбувається процес навчання або його частина. Окрім вказаних етапів, макроструктура уроку включає структурні компоненти процесу навчання, який здійснюється на уроці. Усі компоненти не просто формальні етапи, кожний із них визначає дидактичну ціль. Вона в свою чергу визначає систему об'єктивно необхідних, послідовних дидактичних підзадач, розв'язання яких веде до досягнення дидактичної мети, а отже, до реалізації частини процесу навчання.

Макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність взаємозв'язані і перебувають у протиріччі. Елементи структури певного типу уроку, з одного боку, є постійними, незмінними, оскільки не змінюються закономірності та логіка процесу навчання, а з другого — ця структура в середині кожного типу може змінюватися залежно від змісту навчального предмета, віку та підготовки учнів, особливостей обладнання навчальних кабінетів і т. ін. Це означає, що окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи — випадати зовсім.

Мікроструктура, на відміну від макроструктури, є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

Готуючись до уроку, вчитель має визначити основні етапи уроку, послідовність методів і етапів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

На кожному уроці «Я і Україна» (с/к* розглядається певне питання з програми. У той же час кожний урок — це лише частина курсу громадянської освіти. Він завжди є продовженням попередніх уроків та опорою для наступних.

Розглянемо макроструктуру типів уроків громадянської освіти у початкових класах.

Урок засвоєння нових знань

Урок засвоєння нових знань застосовується в тому випадку, коли починається вивчатись новий розділ, матеріал якого не пов'язаний з матеріалом попереднього розділу, або ж коли має розв'язуватись складне широке питання. При цьому не доцільно включати в поурочне планування перевірку домашнього завдання як етап уроку. Цей час потрібно перенести в етап сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

Наведемо структурні елементи уроку «Я і Україна» (С/к*, на якому вивчається новий матеріал.

1. Організація класу до уроку
2. Актуалізація знань учнів.
3. Вивчення нового матеріалу
4. Закріплення знань, умінь і навичок
5. Підсумок уроку
6. Задання домашнього завдання

Комбінований урок

Структура комбінованого уроку неоднозначна і залежить від того, які дидактичні цілі в ньому поєднуються.

Комбінований урок має дві або кілька дидактичних цілей, наприклад:

• перевірити раніше засвоєнні знання

• засвоїти нові знання

• узагальнити , систематизувати знання

Таких комбінацій уроків може бути багато. При плануванні комбінованого уроку необхідно точно встановити, які дидактичні цілі та які структурні елементи комбінуються.

Розглянемо комбінований урок, мета якого — перевірити раніше набуті та засвоїти нові знання. Найважливішим компонентом такого уроку є вивчення нового матеріалу. Структура такого уроку найчастіше складається з таких етапів:

1. Організація класу до уроку
2. Контроль, корекція та закріплення раніше вивченого матеріалу.
3. Актуалізація знань і вмінь учнів.
4. Вивчення нового матеріалу
5. Закріплення знань, умінь і навичок учнів
6. Підсумок уроку
7. Задання домашнього завдання.

Узагальнюючий урок

Основна мета узагальнюючого уроку — систематизувати знання, тобто привести їх у цілісну систему, яка має свою структуру, у процесі повторення матеріалу виділити найважливіше, закріпити знання учнів, узагальнити вивчені факти. А також перевірити й оцінити рівень засвоєння навчальних досягнень учнів.

Узагальнюючий урок проводиться:

- після вивчення розділу;

- після вивчення навчального предмета в тому чи іншому класі;

- після вивчення всього курсу „Я і Україна” (С/к*.

Макроструктура узагальнюючого уроку включає такі етапи:

1. Організація класу до уроку.
2. Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
3. Контроль навчальних досягнень учнів.
4. Підсумок уроку.

Урок-виховний захід

Урок-виховний захід має структуру схожу зі структурою виховного заходу, включає в себе здебільшого методи виховання та може проводитися в різних нестандартних формах.