ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ'Я

Date: 2015-10-07; view: 1356.

ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ: КРИТЕРІЇ СПОРІДНЕНОСТІ

Генеалогічна класифікація мов виникла на початку ХІХ ст. завдяки розгортанню порівняльно-історичних досліджень Р. Раском, Ф. Боппом, Я. Гріммом, О. Востоковим.

Найповніший виклад ця класифікація знайшла у праці А. Шлейхера “Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов” (1861р.), ставши широко відомою під назвою генеалогічного (родовідного) дерева.

За концепцією Шлейхера, мова не має історії розвитку, у неї тільки біологічний ріст. З цього й виникла його теорія індоєвропейських мов. Індоєвропейську сім'ю мов він зобразив як дерево, що внизу має спільний стовбур (це – мова-основа, прамова), а далі розгалужується (це – вітки окремих споріднених мовних груп тієї є прамови).

Тоді ж було встановлено три ознаки споріднених мов, три критерії спорідненості:

- лексичний (значна кількість слів єдиної етимології);

- морфологічний (наявність спільних словозмінних морфем);

- фонетичних (співвідношення однакових звукових типів).

За сучасними свідченнями, усі мови світу складають близько 200 мовних сімей, кожна з яких включає від 1 до кількох сотень мов. Мови, що походять від однієї мови-основи (прамови) становлять мовну сім'ю. Мовна сім'я за ступенем спорідненості розпадається на групи, групи – на підгрупи.

Мовами ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОВНОЇ СІМ'Ї розмовляє 45 % усього населення земної кулі (2171 млн.). Вона поділяється на групи та підгрупи.

Індійська група (770 млн.): хінді (понад 200млн., Індія), урду (45 млн.; Пакистан), (хінді + урду – гіндустані), бенгалі (170 млн.; Бангладеш, Бенгалія); циганська, мертва – санскрит („божественна мова”).

іранська група (81 млн.): афганська (24,6 млн.), курдська (20 млн.; Туреччина, Сирія, Вірменія); перська (31 млн.; Іран); мертва – скіфська.

романська група (576 млн.): іспанська (300 млн.), французька (100 млн.), португальська (150 млн.), італійська (70 млн.), молдавська (7 млн.), румунська (20 млн.).

італійська група: мертві латинська, умбрська мови;

кельтська група (14 млн.): бретонська (1 млн.), уельська (520 тис.);

балтійська група (4,5 млн.): литовська (3 мли.), латиська (1,5 млн.); мертва – пруська.

тохарська група: мертві кучанська, туфанська мови;

слов'янська група (290 млн. носіїв), яка поділяється на три підгрупи:

– східнослов'янська (російська – 250 млн. носіїв, українська – 45 млн., білоруська – 10 млн.),

– південнослов'янська (болгарська – 9 млн., македонська – 2 млн., сербо-хорватська – 18 млн., словенська – 2 млн. і мертва старослов'янська),

– західнослов'янська (чеська – 10 млн., словацька – 5 млн., польська – 42 млн., верхньо- і нижньолужицька – 100 тис.(лужицькі серби Німеччини) , мертва полабська (р. Лаба) );

германська група (550 млн.): північна підгрупа (шведська мова – 10 млн.), західна підгрупа (англійська мова – 420 млн., німецька – 100 млн.; їдиш – мова нім.євреїв), східна підгрупа (мертва – готська мова);

анатолійська група: мертві хетська, лідійська мови;

іллірійська група: мертві іллірійська, мессапська мови;

грецька (12,2 млн.), вірменська (6 млн.), албанська (4,8 млн.) групи представлені однією мовою.