ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ'Я
Date: 2015-10-07; view: 1438.
КЛАСИФІКАЦІЯ УСІХ МОВНИХ СІМЕЙ ТА МОВ, ЯКІ ДО НИХ ВХОДЯТЬ
ІНШІ НАЙПОШИРЕНІНІ МОВНІ СІМ'Ї
Мовами УГРО-ФІНСЬКОЇ мовної сім'ї розмовляє 23 млн. носіїв. До неї входять такі групи:
прибалтійсько-фінська – фінська (5,3 млн.), карельська (70 тис.), естонська (1,1 млн.);
волзька – марійська (540 тис.), мордовські ерзян і мокшан (1 млн.);
пермська – мови комі-зирянська (320 тис.), комі-перм'яцька (150 тис.), удмурдська (540 тис.);
угорська – угорська (14,5 млн.), хантийська (14 тис.), мансійська(4 тис.);
саамська мова (50 тис.).
Мовами ТЮРКСЬКОЇ МОВНОЇ СІМ'Ї користуються 110 мільйонів носіїв. Мовна сім'я поділяється на такі групи:
булгарська – чуваська (1,4 млн.), мертві булгарська, хозарська;
південно-західна – турецька (45 млн.), азербайджанська (14 млн.), туркменська (3,8 млн.), ґаґаузька (170 тис.);
північно-західна – казахська (8 млн.), киргизька (2,4 млн.), татарська (5,4 млн.), алтайська (50 тис.), кримсько-татарська (50 тис.), мертві куманська, половецька;
північно-східна – якутська (300 тис.), тувинська (180 тис.), хакаська (60 тис.).
СЕМІТО-ХАМІТСЬКА сім'я (193 млн.): арабська (175 млн.), хауса, іврит (староєврейська мова, яка була мертвою до 1948 р.)
(2106 мов – приблизно 45% усього населення земної кулі)
1) Індійська група(≈ 770 млн.) 8) Слов'янська група (≈ 20 млн.)
- ведійська (санскрит) – мертва східно-слов'янська підгрупа
- хінді (понад 200 млн.) - російська (250 млн.)
- урду (45 млн.) - українська (45 млн.)
- бенгалі (170 млн.) - білоруська (8,2 млн.)
- панджабі (72 млн.) південно-слов'янська підгрупа
- маратхі (57 млн.) - болгарська (9 млн.)
- циганська (1-5 млн.) - македонська (2 млн.)
2) Іранська група(≈ 81 млн.) - сербохорватська (16,5 млн.)
- авестійська– мертва - словенська (2,1 млн.)
- скіфська– мертва - старослов'янська– мертва
- давньоперська – мертва західно-слов'янська підгрупа
- афганська (24,6 млн.) - чеська (10,6 млн.)
- курдська (20 млн.) - словацька (5 млн.)
- таджицька (7,2 млн.) - польська (42,7 млн.)
- оситинська (0, - верхньо і нижньолужицька (100 тис.)
3) Романська група(≈ 576 млн.) - полабська – мертва
- іспанська (300 млн.) 9) Германська група (≈ 550 млн.)
- італійська (70 млн.) північна підгрупа
- португальська (150 млн.) - шведська (10 млн.)
- французька (100 млн.) - датська (5,5 млн.)
- румунська (22,8 млн.) - норвезька (5 млн.)
- молдавська (2,5 млн.) - ісландська (270 тис.)
- каталонська (7,8 млн.) західна підгрупа
- сардинська (1,5 млн.) - англійська (420 млн.)
4) Італійська група -німецька (100 млн.)
- латинська– мертва - голландська (20 млн.)
- оскська– мертва - бурська (6 млн.)
- умбрська– мертва - фризька (0,4 млн.)
- фаліскська– мертва східна підгрупа
5) Кельтська група(≈ 14 млн.) - готська – мертва
- галльська – мертва - бургундська – мертва
- ірландська (0,6 млн.) - вандальська – мертва
- шотландська (100 тис.) 10) Анатолійська група
- уельська (520 тис.) - хеттська – мертва
- бретонська (1 млн.) - палайська – мертва
6)Тохарська група -лувійська – мертва
- кучанська– мертва - лікійська – мертва
- туефанська– мертва - лідійська – мертва
7) Балтійська група (≈ 4,5 млн.) 11) Грецька мова (≈ 12,2 млн.)
- литовська (3 млн.) ряд старогрецьких діалектів
- латиська (1,5 млн.) 12) Вірменська мова ( ≈ 6 млн.)
- пруська– мертва 13) Ілірійська група
- ілірійська – мертва
- мессапська – мертва
14) Албанська група
Не визначено груп мертвих мов: фрігійської, фракійської, венетської.
2. КИТАЙСЬКО-ТІБЕТСЬКА СІМ'Я (≈ 1160 млн.):
китайська, тібетська, бірманська, мяо, яо.
3. НІГЕРО-КОНГОЛЕЗЬКА СІМ'Я(≈ 300 млн.):
суахілі, кукуруку, бобо, сусу.
4. АФРАЗІЙСЬКА ( СЕМІТО-ХАМІТСЬКА) СІМ'Я (≈ 275 млн.):
арабська, ассирійська, хауса (Чад)
5. АВСТРАЛІЙСЬКА ( МАЛАЙСЬКО-ПОЛІНЕЗІЙСЬКА) СІМ'Я (≈ 237 млн.):
індонезійська, яванська
6. ДРАВІДІЙСЬКА СІМ'Я (≈ 192 млн.):
тамільська, телугу
7. ЯПОНСЬКА МОВА (121,5 млн.)
8.АУСТРОАЗІАТСЬКА СІМ'Я (84 млн.):
в'єтнамська, сора, хо
9. ТЮРКСЬКА СІМ'Я (≈ 78 млн.):
казахська, узбецька, якутська
10. КОРЕЙСЬКА МОВА (60 млн.)
11.ФІННО-УГОРСЬКА СІМ'Я (≈ 23 млн.):
естонська, комі
12. НІЛО-САХАРСЬКА СІМ'Я (≈ 23 млн.):
барі, кома, ік, со
13. АНДО- ЕКВАТОРРІАЛЬНА СІМ'Я (≈ 20 млн.):
есмеральда, мінуге
14. ІБЕРІЙСЬКО-КАВКАЗЬКА СІМ'Я (≈ 7 млн.):
абхазька, грузинська, чеченська
15. МОНГОЛЬСЬКА СІМ'Я (≈ 6,5 млн)
16. ТУНГУСО-МАНЬЧЖУРСЬКА СІМ'Я (≈ 3,6 млн.)
17.ПАЛЕОАЗІАТСЬКІ МОВИ (умовно група)
симська (10 чол.), юкагірська (250 чол.)
Ґрунтовне порівняльно-історичне вивчення мов дозволило виявити спільні ознаки у мов, які раніше відносились до різних сімей. Так, спільні ознаки мають дравідійські та угро-фінські мови. Алтайська мовна надсім'я об'єднує тюркські, тунгуські, маньчжурські, палеоазіатські, монгольські, японську, корейську мови.
Ностратична макросім'я об'єднує індоєвропейські, афразійські, картвельські, угро-фінські, дравійські, алтайські мови.
Внаслідок мовних контактів виникає нове утворення – мовний союз – як істотне зближення мов, що тривалий час перебувають у взаємодії, займаючи суміжні території (наприклад, балканський мовний союз).
4. СХЕМА АНАЛІЗУ МОВ
1. Мова, що аналізується.
2. Група за територіальним принципом.
3. Група за функціональним принципом.
4. Морфологічний тип (аморфна; інкорпоруюча; аглютинативна; флективна)
5. Мовна сім'я.
6. Група.
7. Підгрупа.
8. Група за поширеністю.
9. Додаткові відомості.
Зразок: КИТАЙСЬКА МОВА
1. азіатська;
2. жива;
3. аморфна;
4. китайсько-тібетська сім'я;
5. китайська група;
6. східна підгрупа
7. найпоширеніша (1 млрд, 233 млн. носіїв)
8. Офіційна мова Китаю, поширена в Індонезії, Камбоджі, Лаосі, В'єтнамі, Малайзі, Тайланді, Сингапурі. Одна з 6 офіційних і робочих мов ООН. Має 7 діалектних груп, які дуже різняться, що й утруднює і робить неможливим міждіалектне спілкування. Фонетичною нормою є пекінська вимова. У китайській мові є 4 тони, які є обов'язковою характеристикою складу. Із врахуванням тону в китайській мові – 1324 склади і 44 складів, у яких тон втрачається (ненаголошені афікси). Переважає двоскладова норма слова. Мова користується ієрогліфічною писемністю.
| <== previous lecture | | | next lecture ==> |
| ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ'Я | | | Лекцыя 4. Мануфактурный период мировой экономики и экономической мысли |