Лабораторна робота № 18

Тема: Технічне обслуговування зчеплення та його приводу: діагностування зчеплення та його приводу, регулювання вільного х педалі приводу керуванням зчеплення.

Мета: Засвоїти та набути практичних навичок по діагностуванню технічного стану зчеплення та його приводу, вивчити порядок регулювання приводу, та встановити методи її виконання.

Завдання: Освоїти на практиці ТО зчеплення та його приводу.

Обладнання та матеріали:

1. Зчеплення ЗиЛ-130 на підставці.

2. Зчеплення ГАЗ-24 на підставці.

3. Лінійка для вимірювання вільного ходу педалі зчеплення.

4. Ключі гайкові 17х19,14х11.

5. Стробоскопічний прилад моделі КИ 4856

Короткі теоретичні відомості:

Основна ознака несправності зчеплення є відхилення значення вільного ходу педалі зчеплення (зовнішнього кінця вилки вимикання зчеплення) від її нормативних значень. Для ЗиЛ-130 - 30-35 мм., КамАЗ-5320 - 30-42 мм. В зчепленнях з гідроприводом перевіряють щільність та рівень рідини в головному циліндрі. Нещільність та зниження рівня рідини в головному циліндрі призводять до потрапляння повітря в систему гідроприводу та, як наслідок неповному вмиканню зчеплення.

Зчеплення. Несправності зчеплення полягають в неповному його включенні (пробуксовування ведених дисків), неповному вимкненому (зчеплення веде), різкому включенні і неповному повертанні педалі в початкове положення. До відмов зчеплення відносяться задири і відшаровування фрикційних накладок, їх знос до головок заклепок, знос або руйнування підшипника муфти виключення.

Неповне включення (пробуксовування) зчеплення виявляється при рушанні автомобіля з місця або при русі на підйом, коли педаль зчеплення відпущена і при натисненні на педаль дроселя колінчастий вал двигуна збільшує частоту обертання, а автомобіль не розвиває відповідної швидкості або ж вона зменшується (при русі на підйомі) унаслідок того, що пробуксував зчеплення.

Неповне включення зчеплення відбувається за відсутності вільного ходу педалі зчеплення, зносі і замасленні фрикційних накладок відомих дисків (у наслідок надмірного мастила підшипника муфти виключення), поломці або ослабленні пружини, поломці натискних пружин, викривленні ведених дисків і зносі шліців провідного валу коробки передач.

Зменшення зазору між торцем підшипника муфти виключення і важелями спричиняє за собою зменшення величини вільного ходу педалі зчеплення.

Неповнота виключення зчеплення виявляється по шуму при включенні передачі автомобіля, не дивлячись на повне «витискання» педалі зчеплення, і є слідством збільшення її вільного ходу, заїданні ведених дисків і перекосу важелів виключення зчеплення, а також слідством попадання повітря в систему гідравлічного приводу або зносу манжет ущільнювачів поршнів головного і робочого циліндрів.

Різке включення зчеплення вказує на заїдання муфти включення на ведучому валу коробки передач внаслідок зносу і задири робочих поверхонь або на руйнування поверхні фрикційних накладок, поломки демпферних пружин, а також може з'явитися результатом неправильного регулювання зазорів (зазори неоднакові) між важелями виключення зчеплення і підшипником муфти виключення.

Неповне повернення педалі зчеплення в початкове положення може виникати в результаті підвищеного рівня тертя в шарнірах ведучого валу приводу зчеплення або у втулках валу педалі, поломки або ослаблення віджимних пружин приводу.

Передчасний знос і руйнування підшипникової муфти виключення може відбутися через невчасне його мащення або дуже часте і тривале знаходження зчеплення у вимкненому поляганні.

При контрольно-діагностичних роботах по механізму зчеплення перевіряють вільний хід педалі, повноту вимикання зчеплення при ввімкненій передачі ( по відсутності шуму ), відсутність пробуксовуванні при передачі моменту, що крутить, і плавність включення .

Пробуксовку зчеплення рекомендується перевірити на динамометричному стенді за допомогою стробоскопічного приладу моделей КИ 4856 або СДЗМ К-453.

При випробуванні на стенді створюють навантаження на задні колеса за допомогою завантажувального пристрою стенду при частоті обертання барабанів стенду відповідної швидкості 50 км/ч. Включивши прилад в електричний ланцюг системи запалення (в двох точках - до дроту розподільника і до свічки першого циліндра), освітлюють лампою карданний вал. За відсутності того, що пробуксувало зчеплення, карданний вал здаватиметься нерухомим. Знайдені несправності механізму зчеплення можуть бути усунені регулюванням вільного ходу педалі зчеплення.

Величина вільного ходу педалі зчеплення відповідає встановленому зазору між підшипником муфти виключення і важелями включення зчеплення (1,5-4 мм) і для більшості вітчизняних автомобілів складає: для легкових 28-42 мм і вантажних 32- 50 мм. Робочий хід педалі рівний 100-130 мм, а повний 150-180 мм. Вільний хід педалі зчеплення заміряють лінійкою (рис.4) з двома движками 1 і 2. Біля автомобілів з механічним приводом зчеплення (ЗиЛ, ГАЗ, МАЗ, ЛАЗ) регулюють зміною довжини тяги 6 приводу включення зчеплення, обертаючи гайку 5 або вилку тяги (рис. 4,б). Зазор між натискними важелями і підшипником муфти виключення регулюється при знятому зчепленні в спеціальному пристосуванні за допомогою регулювальних гайок.

Для зчеплення з гідравлічним приводом (ГАЗ-24, «Москвич», ВАЗ, ГАЗ-53А) вільний хід педалі обумовлюється зазором між штовхачем і поршнем головного циліндра (рис. 5), величиною холостого ходу поршня головного циліндра до моменту перекриття компенсаційного отвору А, зазором між підшипником муфти виключення і головками важелів виключення. В експлуатації величина вільного ходу педалі зчеплення змінюється в результаті зменшення зазору між підшипником виключення зчеплення і головками важелів виключення.

Регулювання гідравлічного приводу виключення зчеплення автомобіля КамАЗ досягається двома операціями: регулюванням зазору між штовхачем і поршнем головного циліндра і регулюванням вільного ходу важеля вилки виключення зчеплення. Зазор між поршнем головного циліндра і штовхачем поршня проводиться ексцентриковим пальцем, на якому закріплений верхній кінець штовхача. Цей зазор повинен забезпечити переміщення педалі в межах 6-12 мм. Регулювання вільного ходу важеля вилки виключення здійснюється за допомогою сферичної гайки штовхача поршня пнемо гідро підсилювача, повертаючи яку слід встановити вільний важіль вилки в межах 3,7-4,7мм. В результаті вільний хід педалі зчеплення повинен складати 30-42 мм. При ТО механізму зчеплення періодично мастять підшипник муфти виключення і втулки осі педалі і вилки виключення водостійким консистентним мастилом 1-13 (ГОСТ 1631-61) або ЯНЗ-2 (ГОСТ 9432-60) поворотом кришки масельнички. Для деяких автомобілів (наприклад, ЗиЛ) в підшипник муфти виключення мастило закладають на заводі при збирані зчеплення і при експлуатації мастило не потрібне.

ТО зчеплення проводиться після його зняття з автомобіля (не знімаючи двигун). Перед зняттям необхідно нанести мітки на його кожусі і на маховику двигуна з тим, щоб при збірці не порушити їх взаємне розташування і заводське балансування. Після розбирання деталі зчеплення промивають і оглядають полягання веденого і ведучого диска (відсутність ослаблення заклепок, погнутості, зношеності, тріщин, забоїн і облому) і інших деталей зчеплення.

Фрикційні накладки веденого диска і гаситель крутильних коливань фрикційного типу, якщо в них є ознаки перегріву, тріщини, замаслення, а також у випадку, якщо відстань від головок втоплених заклепок до поверхні диска менше 0,2 мм, необхідне замінити.

При заміні накладки приклепують развальцованными латунними або алюмінієвими заклепками за допомогою пресу або спеціального пуансона. При цьому відстань від головки заклепки до поверхні накладки повинна бути не менше 1 мм.

За наявності задир і подряпин на поверхні ведучого диска він проточується на токарному верстаті.

Деталі гідравлічного приводу зчеплення промивають рідиною БСИК або в спирті. Гумові ущільнюючі манжети із затверділою і розпухлою гумою замінюють.

Ведений диск після ремонту перевіряють на биття площин (биття не повинне перевищувати 0,8-1 мм).

Збирання зчеплення проводиться в спеціальних пристосуваннях: моделі Р-207 для автомобілів з бензиновими двигунами і моделі Р-724 для дизельних автомобілів.

Хід роботи:

1. Виміряти вільний хід педалі зчеплення (мм.).

2. Виміряти зазор між штоком та поршнем головного циліндру (мм.).

3. Виміряти вільний хід зовнішнього кінця вилки вимикання зчеплення (мм.).

4. Виміряти загальний вільний хід педалі зчеплення (мм.).

Рисунок 4 - Регулювання зчеплення

а - перевірка вільного ходу педалі, б - регулювання вільного ходу педалі,

2 - движки на лінійці; 3 - основа лінійки; 4 - педаль зчеплення;

5 - регулювальна гайка ; 6 - тяга привода зчеплення.

Рисунок 5- Головний циліндр привода вимкнення зчеплення :

1, 4, 8 - манжети, 2 - поршень, 3 - пластинка, 5 - корпус головного циліндра, 6 - пружина,7 - обойма, 9 - упорне кільце, 10 - кришка, 11 - сітчастий фільтр,12 - бачок, 13 - штуцер, 14 - педаль, 15 - штовхач, 16 - чохол, 17 - упорна шайба, 18 - стопорне кільце, А - компенсаційний отвір, Б - перепускний отвір.

Контрольні питання:

1. Як перевіряється вільний хід педалі зчеплення?

2. Порядок перевірки зазору між штоком та коренем головного циліндру?

3. Порядок перевірки вільного ходу зовнішнього кінця вилки вмикання зчеплення?

4. Як знаходиться сумарний вільний хід педалі зчеплення?

Література: [1] стор. 124-134, [5] стор. 179-18

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 378; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!