Студопедия

Главная страница Случайная лекция


Мы поможем в написании ваших работ!

Порталы:

БиологияВойнаГеографияИнформатикаИскусствоИсторияКультураЛингвистикаМатематикаМедицинаОхрана трудаПолитикаПравоПсихологияРелигияТехникаФизикаФилософияЭкономика



Мы поможем в написании ваших работ!




Вимоги до оформлений курсової роботи

Оформлення курсової робо І й мас відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 "Докумен­тація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення"

Текст курсової роботи подається державною мовою, він повинен бути виконаний машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом та роздрукований на папері формату А4. При цьому текст друкують з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови її рівномірного заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1.8 мм. Не­обхідно додержуватись таких розмірів берегів: верхній і нижній - 15 мм. лівий 20 мм, правий - не менше 10 мм.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ ", "СПИСОК ВИ­КОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" не нумерують, а їх назви правлять за за­головки структурних елементів.

Заголовки структурних елементів та розділів слід розташовувати посередині ря­дка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи та не виділя­ючи (жирний та курсивний тексі). Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід по­чинати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами. крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці та не виділяючи (жирний та курсивний текст).

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнюва­ти п'яти знакам. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки. Від­стань між рядками заголовку і між двома заголовками приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву, якщо після неї на сторінці поміщено лише один рядок тексту.

Титульний аркуш (див. додаток А) є першою сторінкою курсової роботи, на якій не проставляється номер.

Сторінки нумерують арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш і всі наступні сторінки, у тому числі ілюстрації та таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Розділи, підрозділи. пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами. Після останньої цифри нумерації перед назвою крапку не ставлять. Підрозділ повинен маги по­рядкову нумерацію в межах кожного розділу: номер підрозділу складається з номера роз­ділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Аналогічно нумеруються пункти (потрійна нумерація) та підпункти (чотирьохрівнева нумерація),

Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку. В кінці кожного розділу формулюють висновки іі стислим викладенням одержаних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Сторінка має бути повноцінною, тобто наповненою текстом, таблицею, ілюстра­цією або формулою.

Ілюстрації розміщують безпосередньо після тексту, де вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації має бути посилання.

Ілюструють курсову роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових. Ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілю­страцій до найважливіших гем. Кожна ілюстрація повинна відповідати темі, тема - ілю­страції.

Назви ілюстрації розміщують після їх номерів. При необхідності ілюстрації допо­вняють пояснювальними даними (під рисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією складається з чотирьох елементів:

- назви графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис. ";

- порядкового номера ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами:

- тематичного заголовку ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікації, яка будується так: деталі сюжету позначаються цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. При цьому, експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

2004 2005 2006 2007

Рис. 4.1. Обсяги випуску продукції легкої промисловості: 1-швейних виробів; 2-трикотажу; 3- взуття.

Основними видами ілюстративного матеріалу в є: схеми, графіки, діаграми, тех­нічні рисунки, фотографії.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких ли­ше повторюється те, що міститься у підписі. У томі місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на розміщують посилання у вигляді ви-рачу у круглих дужках "(рис. 2.2)". або зворот типу: "... як це видно з рис. 2.2" . чи "... як це показано на рис. 2.2".

Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. Слід застосовувати лише штрихові ілюстрації.

Рисунками вважаються графіки, схеми, діаграми, рисунки, креслення, фотознімки. Номер рисунку складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації в межах даного розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках), відокремлених крапкою

Таблиці розташовують після першого згадування в тексті або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Наприклад, «Виявлені логічні закономірності підтверджуються даними таблиці 2.1" або "... (див. табл. 2.1).

Таблиці мають назву, її розміщують посередині над табличним комплексом і во­на позначається слоном "Таблиця..." і повинна містити вид використаного статистич­ного показника - абсолютні, відносні чи середні величини.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами аналогічно нумерації рисунків. Наприклад: "Таблиця 2.1 - Характеристика управлінського персоналу організації за віком та статтю (в % до суми)".

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, шапці, чи в них обох, а не у програмні; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характе­ризується присудок.) - у програмці, а не в шапці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх да­них цього рядка. Боковик, як і шапка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут та­кож виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова ро­зміщують у заголовку над ним.

Рядок і графи таблиці повинні мати узагальнені дані, а тому позначаються відповідно "Разом" або "Разом до суми" та "Всього". До такої досліджуваної ознаки як "стать" застосовується характеристика "Обидві статі".

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиць на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик (допускається головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи ряд­ків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці).

Слово "Таблиця...." вказують один раз з права над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть (з права) "Продовження табл. ..." з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони с самостій­ними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами

рядків до таблиці включати не треба. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині, в їх кінці крапки не ставлять.

Переліки — за потреби можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку, перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку використовуючи арабські цифри з ду­жкою (другий рівень деталізації), зміщуючи друк на абзацний відсічи

В тексті дозволяється робити примітки. Які нумеруються послідовно арабськими цифрами з крапкою і розташовують їх безпосередньо після тексту, таблиці або рисун­ку, яких вони стосуються. Пояснення дозволяється оформляти виносками, які позна­чаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр з дужкою. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють його від загального тек­сту лінією довжиною 30-40 мм.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Теж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не слід. Якщо цифрові або інші данні в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після згадування в тексті посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули (рівняння) повинно бути не мен­ше одного вільного рядка. Нумерація формули - подвійна (аналогічно рисункам), але наводиться вона в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення до формули наводяться безпосередньо під формулою в тій послі­довності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення кожного символу та коефіцієнт дається з нового рядка. При цьому після формули ставиться кома, а перший рядок по­чинають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Далі формулюють висновки та рекомендації щодо використання на практиці здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають підходи до вирішення поставленої у роботі проблеми (задачі), аналізуючи отримані результати та порівнюючи їх з відомими вже розв'язка­ми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх практичного використання.

Список літературних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий міс­тить бібліографічний опис джерел і розміщуються після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або випи­сують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь яких еле­ментів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до ви­мог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну ін­формацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общиє требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографі­чному описі. Загальні вимоги та правила". ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на руском языке. Общие требования и правила".

Поданий список літератури послідовно нумерується, на присвоєний порядковий номер в тексті курсової роботи даються посилання на літературне джерело.

Посилання на джерела в тексті слід зазначати порядковим номером за списком використаної літератури виділенням двома квадратними дужками, за необхідності вказується номер сторінки. Наприклад, "...у роботах [2 - 8] ..." або "... частка становить 32,0%" {2, с. 25].

Правила оформлення бібліографічного опису у списку літературних джерел наведені в додатку Б.

Додатки подають в порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. До­даток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток…» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Кожен додаток позначається окремою буквою.

Додатки повинні мати спільну з курсовою роботою наскрізну нумерацію сторінок. За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумеруються в межах кожного додатку. Перед кожним номером ставлять позначення додатку і крапку. Наприклад, А. 2 - другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння у тексті додатки нумеруються в межах кожного додатку, наприклад, рисунок А.З — третій рисунок додатку А, таблиця А.2— друга таблиця додатку А; формула (А.1) - перша формула додатку А. Якщо в додатках цитують джерела, то вони повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в пе­реліку посилань.


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тейлор (1685-1731) – английский математик | Порядок захисту курсової роботи

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 334; Нарушение авторских прав




Мы поможем в написании ваших работ!
lektsiopedia.org - Лекциопедия - 2013 год. | Страница сгенерирована за: 0.007 сек.