Прикладні програми загального призначення: текстовий процесор Word , табличний процесор Excel

Основні види та особливості прикладних систем. Прикладні системи, або пакети прикладних програм (ППП), створюють категорію програмних засобів, які призначені для розв’язання певних задач користувачів персональних комп’ютерів — людей, які не зобов’язані вміти програмувати і мета яких полягає лише в тому, щоб за допомогою комп’ютера вирішувати свої задачі. Прикладні системи можуть орієнтуватися на автоматизацію конкретних видів діяльності (ППП спеціального призначення) або мати загальний характер (ППП загального призначення ).
Метою використання пакетів прикладних програм загального призначення, що останнім часом стає все популярнішим, є проведення швидкого відбору інформації, її аналіз, оброблення та підготовка розв’язання самими користувачами. Найбільш поширені й популярні представники систем такого класу — системи оброблення текстів (текстові процесори), системи оброблення «електронних таблиць» (табличні процесори) і системи управління базами даних (СУБД). Ці ж системи найбільш придатні й для оброблення різних форм статистичної інформації, серед яких розрізняють текстову, табличну, матричну, графічну, а також числову інформацію у вигляді статистичних динамічних рядів. Текстова інформація належить до найменш формалізованих форм подання інформації. У свою чергу, вона поділяється на звичайні текстові документи та гіпертекст, який складається з пов’язаних між собою тематичних рубрик — сторінок, що є змістом одного або кількох файлів спеціального формату. Для роботи з текстовими документами найчастіше застосовуються текстові процесори, а для роботи з гіпертекстом — спеціальні гіпертекстові програмні системи. Останні дають змогу здійснювати пошук за ключовими словами та переходити до потрібної рубрики за допомогою виділених «контекстних рядків».

Текстові процесори — це клас програм, призначених для ведення ділової документації, це програми професійного оброблення документів і текстів, а не одного лише ведення текстів з подальшим редагуванням і друком. Окрім традиційних функцій редагування і друку текстові процесори виконують більш складні завдання підтримки офісної діяльності, у тому числі й групової. Вони мають фільтри, конвертори і зв’язуються з іншими програмами на різних рівнях, мають побудовані мови програмування макрокоманд, які дають змогу користувачам автоматизувати свої дії за рахунок самостійного створення макрокоманд і макрофункцій. Макрокоманда — це записувана та автоматично виконувана послідовність звичайних команд прикладної програми, а макрофункція — це визначена користувачем власна функція, яка розширює набір убудованих функцій прикладної програми.

Текстовий редактор, редагування тексту, форматування тексту, абзац, міжрядковий інтервал, шрифт, кегель, пункт, список, табуляція, стиль тексту, макрос, колонтитул, шаблон документа, текстові поля, ліва і права границя абзацу.

Текстовий редактор WORD є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Це обумовлюється його численними перевагами, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості. Важко знайти таку задачу при роботі з текстами, яку не можна було б розв'язати засобами Word.

Текстовий редактор Word для Windows (далі просто Word) входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Ехсеl і систему управління базою даних Ассеss, тобто основні програми, які можуть використовуватися для формування документообігу в установах. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли формату Word. і навпаки.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.

Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три – з правого. Ліва кнопка – це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь – якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга – відновлює нормальний розмір вікна, третя – закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл – робота з файлами документів;

Правка – редагування документів;

Вид – перегляд документів;

Вставка – вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат – форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис – сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица – робота з таблицями;

Окно – робота з вікнами документів;

? – довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватись клавішами горизонтального переміщення курсору. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу [Enter]. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt – підкреслена літера меню – підкреслена літера підменю].

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю.

При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення.

Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).

В Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкту.

Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши командуПравка / Отменить.

Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів – це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для натискування кнопки слід клацнути мишкою по кнопці. При фіксації курсору миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану – коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Однак користуватись кнопками панелі значно швидше і зручніше. Word забезпечує користувача декількома панелями інструментів.

Для вибору потрібної панелі слід скористатися командоюВид / Панели инструментов. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогуПанели инструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванню Word виводить на екран панелі інструментівСтандартная і Форматирование.Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментівРисование виводиться при побудові малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Windows способом.

Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання командиФайл / Открыть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файлу.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 394; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!