Обґрунтування ефективності інноваційної пропозиції

Сутність інноваційної пропозиції

На підставі результатів дослідження обраної сфери діяльності підприємства та виявлених проблем у даній сфері пропонуються для впровадження певні інноваційні заходи (інноваційна пропозиція).

Витрати на впровадження інноваційної пропозиції інвестиційні потреби

Для впровадження інноваційної пропозиції планують суму витрат на розробку і впровадження інновації, визначають наявність необхідних для розробки інновації фінансових, кадрових, матеріально-технічних ресурсів та джерела їх фінансування.

Джерела фінансування інноваційної пропозиції

Відповідно до джерел інвестування необхідно визначити структуру джерел фінансування (власні, залучені, позикові засоби) інвестиційних заходів

Власні засоби (прибуток, амортизаційні відрахування, страхові суми відшкодування збитків, іммобілізовані надлишки основних і оборотних коштів, нематеріальних активів та ін.)

Залучені засоби, у тому числі внески і пожертвування, засоби отримані від продажу акцій тощо.

Позикові засоби у вигляді бюджетних, банківських і комерційних кредитів (на процентній і безпроцентній, поворотній і безоплатній основі)

Організаційні аспекти впровадження інновації

Обґрунтування ефективності інноваційної пропозиції

І нарешті, ухвалення рішення щодо впровадження інноваційної пропозиції базується на проведені оцінки можливої прибутковості нововедення. Для цього на практиці використовують наступні види показників: термін окупності інвестицій; чиста наведена ефективність вкладень; норма доходності.

Термін окупності інвестицій (Т) - період, протягом якого сума дисконтова них наведених доходів дорівнює сумі інвестицій.

Міжнародною практикою встановлено, що строк окупності інновації не повинен перевищувати п’яти років тому в розрахунках варто прийняти це до уваги.

Чистий наведений ефект (Еп) є сумою дисконтова них доходів і витрат за всі роки існування нововведення. Якщо Еп > 0, то варіант нововведення вважається ефективним. Якщо Еп <0 - варіант збитковий. При Еп = 0 - варіант безприбутковий.

Внутрішня норма прибутковості (Dв) - це розрахована ставка відсотка, при якій чистий наведений ефект (Еп) дорівнює нулю [1, с. 284-291].

Впровадження інновації на підприємстві сприяє підвищенню ефективності виробничого процесу та полягає у розширені асортименту продукції, підвищенні її якості, організаційно-технічного рівня виробництва, економії витрат робочого часу і матеріально-технічних ресурсів у процесі виробництва, величини сукупних витрат на виготовлення продукції.

При впровадженні високоефективної нової технології найбільше значення мають наступні підсумкові результати:

- скорочення частки ручної праці і поліпшення умов праці, зростання продуктивності праці;

- забезпечення безупинного і стабільного виробничого процесу, зниження невиробничих витрат часу;

- зниження трудомісткості і матеріаломісткості на одиницю продукції;

- підвищення ефективності використання устаткування

- тощо.

Проте, доцільність впровадження інновації потребує визначення економічного ефекту та вибору найбільш кращих варіантів реалізації інноваційної пропозиції. Впроваджувана інновація вимагає з одного боку, перевищення кінцевих результатів від їх використання над витратами на розробку, виготовлення і реалізацію, а з іншого - зіставлення отриманих при цьому результатів з результатами від застосування інших аналогічних за призначенням варіантів інновацій.

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій може використовуватися система таких показників: інтегральний ефект, індекс рентабельності, норма рентабельності.

Індекс рентабельності являє собою відношення наведених доходів до наведених на цю ж дату інноваційних витрат. Іншими словами, тут порівнюються дві частини потоку платежів: доходна й інвестиційна.

Норма рентабельності Ер являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтова них доходів за певну кількість років стає рівною інноваційним вкладанням [1, с. 371-375].

9 Висновки. Узагальнюються конкретні результати, одержані у даному розділі контрольної роботи, із зазначенням розрахованих показників.

2. Порядок оформлення контрольної роботи

2.1. Загальні вимоги.

Контрольна робота виконується державною мовою.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядковий інтервал шрифтом Times New Roman, кегель 14.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 25мм, правий - 10 мм, верхній і нижній - 2 мм.

Заголовки структурних частин контрольної роботи друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Теоретичний та практичний розділи контрольної роботи слід починати з нової сторінки.

2.2 Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, рисунків. таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації. її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При перенесені таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження табл» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл.1.2».

Текст в таблицях друкують через 1,0 (одинарний) міжрядковий інтервал, шрифтом Times New Roman, кегель 12

Приклади оформлення таблиць наведені в додатку Б

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. В заголовках граф (підграф) таблиці обов’язково наводити одиниці виміру показників (%, шт., кг., грн. тощо)

Допускається розміщення таблиць впродовж довгого боку аркуша.

Якщо цифри або дані в будь-якому рідку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

2.3. Посилання

При написання контрольної роботи студент повинен дати посилання на джерела, матеріали, які він наводить у роботі. Посилання в тексті роботи слід зазначати у квадратних дужках, порядковим номером за списком джерел, наприклад: «… у працях [1-7]….», або [5, с.14].

Посилання на джерело походження таблиці містяться одразу за її заголовком в квадратних дужках, якщо табличні дані розраховані автором самостійно то посилання не ставиться.

2.4. Список використаних джерел

Список використаних джерел формують у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку. Назви джерел наводяться на тій мові, на якій джерела видані. Обов’язкові посилання на статистичну звітність.

Вимоги до оформлення посилань:

а) посилання на книгу:

Територіальне управління: проблеми, рішення, перспективи : монографія В. В. Корженко, Г. С. Одінцова, Н. М. Мельтюхова та ін.; За заг. ред. проф. В. В. Корженка - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. - 216 с.

б) посилання на статтю:

Сурмін Ю. Тенденції розвитку державного управління / Юрій Сурмін // Вісник Національної академії державного управління. - 2007. - № 2. - С. 5 - 14.

в) посилання на електронні джерела інформації:

Цветкова В. Я. Геомаркетинг, или как оптимизировать некоторые маркетинговые операции / В. Я. Цветкова // [Ел. ресурс]. - Режим доступу : http://adv.new-articles.ru/409.html - Назва з екрану.

3. Список рекомендованої літератури

1. Василенко В.О., Шлатько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В.О. Василенко. – Київ. ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440с.

2. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2006. - 464с.

3. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник/ О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін..; Під ред.. проф.. О.І. Волкова, проф.. М.П. Денисенка. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 960с.

4. Економіка підприємства/ За ред. С.Ф. Покропивного. – К. Хвиля-Пре, 2001.–460с.

5. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.; Видавничий дім «Княгиня ольга», 2005 – 324 с.

6. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності «Академія», 2005. – 400с.

7. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 124; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!