1. Рослини для гербарію збирати обов'язково в квітучому стані, в суху погоду, коли спаде роса. Рослини, зібрані після дощу або рано по росі, погано висихають і чорніють під час сушіння.
2. Висушують рослини в газетному папері, складеному в 5-8 шарів. Зверху обов’язково кладеться щит (широка дошка), а поверх неї важкий предмет (наприклад, кілька цеглин).
3. Для сушіння рослин бажано виготовити прес. Для цього можна взяти два листи фанери, скласти між ними папір з рослинами і зв'язати міцним шпагатом. А вже після цього покласти прес.
4. Газетний папір слід періодично міняти, в першу добу 2-3 рази.
5. Квітучу рослину слід викопати, обтрусити ґрунт і розкласти її на папері, щоб було добре видно її частини (квіти, корінь, листки, плоди). Товсті корені, кореневища, цибулини та інші соковиті органи треба розрізати і засушити лише їх половинки. Рослини великого розміру можна скласти зигзагом.
6. Колір квітів краще зберігається, якщо перекласти частини оцвітини ватою.
7. Деякі рослини мають крихкі стебла, які обламуються (наприклад, бальзамін, пшінка, портулак). Такі рослини слід покласти на деякий час в тінь і почекати, поки вони трохи прив’януть. Тоді їх легше розправляти. Проте, якщо вони підсохнуть, то розправити їх стає неможливо.
8. Висушені рослини повинні мати яскравий колір, приємний аромат. Не допускається запах цвілі, гнилі, почорніння. При появі вказаних симптомів, а також білого нальоту рослини вважаються непридатними і не будуть допущені до заліку.
9. Рослини повинні бути висушеними таким чином, щоб їх можна було впізнати і визначити їх систематичну приналежність. Особливу увагу слід приділяти збереженню квітів, як основній систематичній ознаці.
10. Зазвичай рослини висихають за 2-3 доби. Добре висушена рослина повинна бути пружною, мало крихкою, привабливою на вигляд.
11. Всі зразки повинні бути оснащені етикетками. В етикетках потрібно вказати: назву рослини українську і латинську; родину, до якої належить рослина (українською і латиною); умови зростання; місце збору; дату збору; прізвище і ім’я студента; назву навчального закладу; групу.
12. Нижче подано зразок етикетки. Її можна виготовляти іншим шрифтом, з іншими інтервалами, можна заливати кольором або друкувати кольоровими буквами. Проте порядок подачі інформації повинен залишатись таким само. Розміри етикеток можуть бути довільними, проте текст на них повинен бути розбірливим, чітким, з дотриманням інтервалів. Форма запису на етикетці зберігається без змін.
13. Висушені рослини вкладаються між листами формату А-2, складеними навпіл, або листами А-3, склеєними попарно. Рослини ніяк не прикріплюються до листів і лежать вільно. Так само не закріпленою лежить між листами і етикетка.
14. Для гербарію виготовляється папка з цупкого картону. На ній кріпиться титульний листок, в якому вказується прізвище і ім’я студента, група і рік збору гербарію, кількість рослин в папці. В гербарій вкладається листок з переліком рослин українською і латинською мовами, а рослини в гербарії повинні бути складені в тому ж порядку, що зазначений в списку.
15. Далі наводиться приблизний список рослин (всього 198 назв), які можуть бути взяті для гербарію. Цей список не є кінцевим і обов’язковим. Флора помірної зони багата рослинністю, тому в гербарій можна включати будь-які рослини, які ростуть в дикому вигляді на території України.
Назва рослини БУРКУН ЛІКАРСЬКИЙMELILOTUS OFFICINALIS
Родина БОБОВІFABACEAE
Місце збору с.ДМИТРІВКА, Фастівського р-ну,
Умови зростання піщаний кар’єр
Дата збору 14.06.2006
Зібрав студент ГРИЩЕНКО ОЛЕКСАНДР
Навчальний заклад КБТ
Група СП-22
Підпис:
1. Єлін Ю. Я. „Шкільний визначник рослин”. К. „Радянська
Школа”. 1978 2.Верещагин Л. Н. „Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений”. К. Юнивест маркетинг. 2002 3.Веселовський І. В., Лисенко А. К. „Атлас-визначник бур’янів”. К. „Урожай”, 1988.