Ситуація 2

Шестикласниця Наталя В. читала цікаву книгу і уроки не готувала, розраховуючи, що її не запитають. І ось наступного дня в її щоденнику з’явилися двійки з алгебри і фізики.

— Ти, Наталю, сьогодні мене засмутила, — сказала на
перерві Людмила Олексіївна.

Весь наступний день Наталя не знаходила собі місця. Найбільше вона боялася, що про двійки дізнаються батьки. Адже Людмила Олексіївна так часто буває у них дома...

У неділю гості вітали Наталиного батька з днем народження.

Сімейні урочистості були у повному розпалі, коли пролунав дзвінок.

Наталя кинулась відкривати двері.

— Дозвольте зайти, — почувся знайомий голос. Дівчинка завмерла: перед нею стояла Людмила Олексіївна.

— Як добре, що ви прийшли. Ми вам дуже раді, проходьте, будь ласка, — сказав учительці батько Наталі.

— Я до вас у справі, ненадовго.

— Ваша учениця чудово пече пиріжки, покуштуйте, — запропонували гості.

— Пироги справді смачні, але, зізнатися, я тут ні при чім, — сказала Людмила Олексіївна, і всі засміялися.

— Скажіть, як вчиться Наталя? — запитав хтось із гостей.

„Ну, все пропало... Зараз скаже?” — з відчаєм подумала Наталя.

— А хіба ви не знаєте? — запитала учителька. — Наталя — одна з моїх кращих учениць. Вона буде намагатися, щоб у другому півріччі у неї були лише четвірки і п’ятірки. Так, Наталю?

— Буду, обов’язково буду вчитися тільки на „п’ять”! —вигукнула дівчинка.

Як багато ніжних слів хотілося їй сказати. А Людмила Олексіївна, ніби вгадуючи її думки, сказала:

— Ну от і добре!

(Панасюк В. Возбуждая добрые чувства // Воспитание школьников.–1972.– №6. – С.20).

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 139; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!