МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З КЛАСОМ

Важливою складовою педагогічної практики студента є виховна робота і виконання ним обов’язків класного керівника. Під час виконання виховної роботи студент повинен проводити різні форми виховної роботи з учнями класу, до якого він прикріплений як класний керівник, скласти характеристику на обраного учня[5], проаналізувати виховні заходи, які проводяться у школі[6], самостійно провести кілька виховних заходів.

Студент-практикант насамперед повинен бути ознайомлений з циклограмою справ класного керівника.

Циклограма справ класного керівника

Щороку:

1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

2. Постановка виховної мети й завдань поточного року.

3. Характеристика колективу класу та соціальний пас­порт класу.

4. Аналіз життєдіяльності класного колективу.

5. Робота з батьками учнів.

6. Спільна із громадськістю діяльність.

7. Індивідуальна робота з учнями.

8. Робота з учнями, що мають особливості в поведінці ("група ризику").

9. Взаємодія з учителями-предметниками.

10.Педагогічні спостереження.

11.Пошук джерел (література, Internet) для проведення виховних заходів.

Щодня:

1. З'ясування причин відсутності учнів на уроках, фік­сування пропусків у класному журналі[7].

2. Робота з тими, хто запізнюється на уроки.

3. Організація харчування учнів.

4. Організація чергування в класному кабінеті.

5. Індивідуальна робота з учнями.

Щотижня:

1. Перевірка щоденників учнів.

2. Проведення заходів у класі (за планом).

3. Робота з батьками (за необхідності).

4. Робота з учителями-предметниками (за необхідності).

5. Відвідування шкільного лікаря, медсестри з приводу довідок про хвороби учнів.

Щомісяця:

1. Відвідування уроків у своєму класі.

2. Консультації у шкільного психолога.

3. Проведення бесід із питань безпеки життєдіяльності.

4. Зустріч із батьківським активом.

5. Участь у шкільних нарадах щодо планування роботи (за графіком).

Один раз на семестр:

1. Оформлення класного журналу за підсумками семестру.

2. Участь у навчанні (наприклад, у семінарах) класних керівників.

3. Аналіз виконання плану роботи за семестр, коригу­вання плану виховної роботи на новий семестр.

4. Заповнення табелів успішності учнів.

5. Складання плану роботи на канікули.

6. Проведення батьківських зборів.

Один раз на рік:

1. Проведення відкритого заходу.

2. Оформлення особистих справ учнів.

3. Аналіз і складання плану роботи класу.

4. Складання або уточнення статистичних даних про учнів класу.

При плануванні виховної роботи студенту-практиканту необхідно враховувати мету й завдання виховного та навчального процесу школи, класу; характеристику колективу класу; аналіз роботи минулого року; план роботи на поточний рік за напрямами. Класний керівник прогнозує, аналізує та організовує щоденне життя й діяльність учнів свого класу. Під час цього процесу слід враховувати, що:

* діти не тільки готуються до майбутнього дорослого життя, а й живуть реальним життям;

* буття вихованців має бути цікавим і повноцінним, таким, що відповідає їхнім запитам, заповненим різно­манітними видами діяльності (і не тільки навчальної, а ще й трудової, суспільно значущої, творчої тощо), які мають пізнавальне, емоційно-вольове й дієво-практичне спрямування;

* кожен учень має знайти собі справу до душі, відчути успіх, упевненість у своїх силах, без чого неможливо сформувати усвідомлення гідності й моральної стійкості людини;

* під час вибору форм і методів виховної роботи обов'язково слід ураховувати специфічні особливості дітей і дорослих, у першу чергу педагогів і батьків, у ви­ховному процесі.

Розпочинаючи планування своєї роботи, класний керівник насамперед повинен усвідомити місце й суть цього плану в його системі діяльності, тобто дати відповіді на питання: навіщо? Як саме? Що саме планувати?

Спершу необхідно опрацювати нормативну базу: Де­кларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Концепцію виховання дітей та молоді у націо­нальній системі освіти, Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р.) та ін.

Слід також зауважити, що якісне планування виховної роботи - не лише особиста справа класного керівника. У цьому процесі передбачається плідна співпраця педагога, учнівського колективу, батьків і громадських організацій, яких об'єднує спільна мета зробити шкільне життя цікавим, корисним, творчим.

Перед початком розгляду окремих етапів планування пропонуємо ознайомитись із певними вимогами (або пра­вилами) до планування:

♦ Виховні заходи повинні враховувати вік учнів.

♦ Кожен захід має бути спрямований на конкретний кінце­вий результат, розв'язання певних виховних завдань.

♦ Планування має бути системним.

♦ Планування має враховувати цілій завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів класу та їхніх батьків.

♦ План має базуватись на аналізі системи виховної роботи, що проводилась в минулому році. (Новопризначений класний керівник у ході вивчення роботи попередника матиме змогу розвивати існуючу систему виховної роботи, вдосконалюючи та доповнюючи її).

♦ Чільне місце у плані мають посісти заходи, що є тради­ційними для школи, ускладнюватись і дещо змінюватись може лише ступінь участі в них учнів класу.

♦ Аналізуючи виховну роботу за минулий рік, класний ке­рівник повинен виявити існуючі в колективі проблеми, їх необхідно буде вирішити у поточному році.

♦ Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими й розвивальни-ми, різноманітними за формою та змістом.

♦ У плані мають відображатись дати, пов'язані з історією людства, держави, міста, району (в якому розташована школа), школи тощо.

♦ У складанні плану виховної роботи мають брати участь і діти, і "їхні батьки.

М. Чепіль, С. Береза пропонують наступні варіанти способів планування виховної роботи разом з учнями.

Варіант І

Класний керівник записує на шкільній дошці всі позакласні справи, що передбачається провести, та в яких братиме участь колектив учнів. Дітям пропонується визначити найважливіші, найцікавіші та иайзначущі для життя класу справи.

Потім група учнів (за бажанням або на вибір самих учнів) аналізує вибір дітьми заходів і визначає групи, яких заціка­вили однакові заходи.

Учні, які вибрали одні й ті самі заходи, мають можливість об'єднатися та визначити зміст і форму майбутнього заходу. Свої проекти учні здають класному керівникові або обговорюють спільно.

Така робота всього класу разом із класним керівником дозволяє йому багато про що дізнатися: як учні спілкуються один з одним, хто займає лідерську позицію в класі, до кого прислухаються, хто байдужий та усунений від спільної справи.

Варіант II

Учням класу пропонуються написані на дошці знаменні календарні дати, але поруч із датою не пишеться її значення. Учням класу необхідно згадати значення кожної дати, визна­чити її важливість для кожного з них і колективу в цілому, а також зазначити, відзначення яких дат, що написані на дошці, можна включити до плану класних справ на поточний рік.

Потім діти виступають і пояснюють, чому необхідно зане­сти або, навпаки, вилучити із плану ту або іншу дату.

Учням пропонується об'єднатися в групи й скласти план проведення заходу, а також визначити, у якій формі він про­ходитиме.

Варіант III

Класний керівник заздалегідь готує маленькі записочки, у яких зазначено різні форми позакласних заходів: класна го­дина, бесіда, диспут, свято, екскурсія, читацька конференція, похід, брейн-ринг, вікторина тощо. Учні по черзі витягають по одній записочці та протягом 30 хвилин придумують зміст певного виду позакласного заходу.

Створений таким чином варіант позакласного заходу учні записують на аркуші паперу.

Треба відзначити, що в записочках одна форма прове­дення позакласного заходу може зустрічатися двічі й навіть тричі. Результатом проведеної роботи буде кілька варіантів майбутніх заходів.

Свої роботи діти здають у журі позакласних справ, яке оцінює розробки учнів за такими критеріями:

1. цікава форма проведення;

2. пізнавальна значущість;

3. задіяність всіх учнів класу;

4. корисність для учнів класу й школи.

Потім журі позакласних справ разом із класним керів­ником аналізує отримані розробки й визначає ті з них, які відповідають усім вище переліченим критеріям. Ці розробки з урахуванням доповнень і зауважень класного керівника можна цілком успішно використовувати під час складання плану виховної роботи.

Варіант IV

Учням пропонується побувати в ролі класного керівника, якому необхідно скласти план виховної роботи у своєму класі. З цією метою клас розбивається на чотири групи за кількістю чвертей у навчальному році.

У кожній групі обирається керівник, який має право ви­тягнути з коробки аркуш паперу, на якому написані пори року.

Таким чином, учням стає зрозуміло, що одна група готує план виховної роботи на І чверть, друга група - на II чверть, третя - на III чверть і четверта - на IV чверть. Дітям дозволя­ється самим визначити, у яких позакласних заходах братиме участь клас, у яких загальношкільних заходах вони зможуть проявити себе, якими ці заходи будуть за змістом і хто буде відповідальним за їх проведення.

Учні можуть виконати цю роботу в класі. А якщо вони захочуть продовжити обговорення й попросять додаткового часу, то їм можна запропонувати цю інформацію підготувати до наступної класної години.

Наведені вище варіанти спільного планування виховної роботи корисні тим, що дозволяють зробити процес плану­вання цікавим і творчим не тільки для педагога, але й для дітей. Спільна діяльність дітей з класним керівником свідчить про те, що дорослий небайдужий до шкільного життя дітей. Та й батьки починають по-іншому ставитись і до школи, й до класу.

Таким чином, планування може бути першим кроком на шляху до співпраці педагога, дитячого колективу й батьків.

З-поміж розмаїття форм колективної та групової діяльності класний керівник має визнавати пріоритетними дискусійні, ігрові, ті, що передбачають змагання, творчі, тренінгові, пси­хологічні (такі, що спрямовані на самоусвідомлення дитини). Форми роботи мають бути не тільки різноманітними й ціка­вими, вони повинні відповідати конкретним цілям виховання.

Враховуючи специфіку позаурочної виховної роботи, ви­значаємо діяльність учня як один з найважливіших чинників виховання. Адже розмови, пасивне вислуховування не дають можливості формувати у свідомості стійкі погляди, переко­нання. Лише активна участь у навколишньому житті дають такі переконання, утверджують людину у вірі. Щоразу стика­ючись з дійсністю, учень вирішує, як до цього поставитися, яку позицію зайняти. У результаті багаторазового повторення актів діяльності, ставлення до навколишніх предметів, явищ закріплюється у свідомості і починає домінувати у поведінці. Формується модель поведінки дитини.

Звичайно, процес виховання передбачає і засвоєння певних морально-виховних знань, які є основою діяльності. До того ж засвоєння учнями виховних знань повинно супро­воджуватись відповідною діяльністю. Це треба мати на увазі, визнаючи зміст виховної роботи. Зміст цієї роботи скла­дають знання та досвід організаційної роботи, пізнавальної, художньо-творчої, спортивно-оздоровчої, доброчинної, громадсько-патріотичної та інших видів діяльності.

Виховні заходи, що сприяють творчому розвиткові осо­бистості

1. Інтелектуальний аукціон.

2. Філософські (Сократівські) читання

3. Інтелектуальна гра "Еврика" з різних навчальних пред­метів.

4. Диспут.

5. Учнівські конференції.

6. Шкільний лекторій "Людина XXI століття".

7. Усний журнал.

8. Журнал-естафета.

9. Мандрівка до країни знань.

10.Екскурсії.

11.Школа етикету.

12.Аукціон знань.

13.КВК.

14.Таємниці історії (географії, фізики, астрономії...)

15.Галерея творчих робіт.

16.Захист фантастичних проектів.

17.Інтелектуальний хокей.

18.Інтелектуальний біатлон.

Виховні заходи, що сприяють розвиткові особистості в напрямі морального виховання

1. Класна година "Я - особистість".

2. Клуб цікавих зустрічей.

3. Класна година "Життя людини - найвища цінність" (пси­хологічна гра "Субмарина").

4. Спільні збори учнів, вчителів та батьків "Яким хотів би я бачити наш клас",

5. "Круглий стіл" з розгляду філософських питань.

6. Урок мужності.

7. Конкурс ввічливості.

8. День народження школи.

9. Зустріч із психологом "Знайомимося із собою".

10.Зустріч з учителями - ветеранами праці.

11.Зустріч з випускниками школи.

12,Ювілейний вечір вчителя - ветерана праці.

13.Вечори-диспути "Будувати життя або пристосовуватися

до нього?"

14.Майбутнє школи.

Виховні заходи, що сприяють розвиткові особистості у напрямі патріотичного та громадянського виховання

1. Фольклорні екскурсії ("Хата моя, біла хата", "Народний орнамент та його елементи")

2. Етнографічні експедиції.

3. Народознавчі свята ("Мамина пісня").

4. Огляди-перегуки ("Козацькі клейноди", "Ой, роде наш красний")

5. Конкурс плакатів.

6. Конкурс творів.

7. Вахта пам'яті.

8. Альманах "Рідний край".

9. Фольклорно-етнографічні клуби.

10.Мала академія народних мистецтв.

11.Шевченківська світлиця.

12.Творчі об'єднання.

13.Бесіда за "круглим столом".

Виховні заходи, що сприяють здоровому способу життя

1. Спартакіада.

2. Туристичні походи.

3. Туристичні ігри.

4. Спортивні народні ігри.

5. Культурно-спортивний фестиваль.

6. Спартакіада народних ігор.

7. Весела спартакіада.

8. Туристичні ігри.

9. Туристичні змагання.

10.Гра-подорож "Будь здоровий!"

11.Козацькі забави.

12.Вечорниці.

13.Огляд спортивних новин.

14.Спортивні зустрічі.

15.Дружні змагання.

16.Спортивна родина.

17.Тиждень профілактики поганих звичок.

18.Зустрічі з наркологом міста, лікарями, тренерами спортивних секцій.

Виховні заходи, що сприяють трудовому розвиткові особистості

1. Тематичні вечори.

2. Вечори-зустрічі з народними майстрами.

3. Толока.

4. Вечір "Моя мама - дивовижна майстриня".

5. Свято праці.

6. Трудовий десант.

7. Акція "Допоможемо малюкам".

8. Зустрічі з циклу "Цікава професія".

9. Відвідування підприємств міста "... Хай мене навчать".

10.Тиждень добрих справ.

Виховні заходи, що сприяють розвиткові особистості у художньо-естетичному напрямі

1. КВК.

2. Художня виставка.

3. Художня естафета.

4. Ляльковий театр.

5. Шкільний етичний театр.

6. Перекличка телестудій.

7. Турнір знавців поезії.

8. Естафета веселих завдань.

9. Конкурс малюнків та ілюстрацій.

10.Концерт до свята.

11.Конкурс на найцікавішу прикрасу для новорічної ялинки.

12.Міні-вистави про життя та творчість найвідоміших художників.

13.Обговорення вистав з репертуару міського театру (шкільного театру).

14.Конкурс пісні.

15.Конкурс акторської майстерності.

16.Концерт-блискавка.

Виховні заходи, що сприяють творчому розвиткові особистості в родинно-сімейному напрямі

1. Класна година "Давайте познайомимося" (якщо у класі новий учень, новий учитель...).

2. Свято для мам.

3. Сімейні вечори.

4. День іменинника.

5. Класна година "Про жіночу дружбу" "Про чоловічу дружбу"

6. Диспут "Якщо тебе зрадив друг".

7. Карнавал.

8. Солодкий стіл "Ми приготували все це самі".

9. Танцювальний вечір.

10.Вистава у віршах "Ще раз про кохання".

11.Прогулянка весняним парком.

12.Вечір народних ігор.

13.Народні традиції веселих свят.

14.Свято іграшки.

15.Вечір класичної музики.

16.Святкова пошта друзів.

17.Вечір сучасних танців "Навчи й мене".

Алгоритм проведення виховного заходу

Етап І. Цілеспрямування (постановка мети і завдань).

На цьому етапі здійснюється визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у вступній бесіді. Іншими засобами ви­значення можливої колективної справи можуть бути: розвідка цікавих справ, заповнення анкет-пропозицій.

Зміст діяльності вихованців:

1. Обговорення мети майбутньої діяльності: навіщо? Що це нам дасть?

2. Висунення й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями): що і для кого зробимо? Коли? Хто буде брати участь? Разом із ким будемо робити?

Зміст діяльності та позиція вихователя:

1. Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку (інтересів, уподобань) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.

2. Визначення мети й завдань виховного впливу:

• відкрита мета (поставлена перед учнями), особистісно значуща для учнів, пов'язана з їхніми інтересами;

• прихована мета (педагогічна). Пов'язана з форму­ванням окремих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.

Етап II. Колективне планування виховного заходу.

Суть колективного планування - здійснити добір доціль­них варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних зборах колективу.

Зміст діяльності вихованців:

1. Учні розбиваються на мікрогрупи (5-7 осіб). Підстави для такого розподілу можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів; за кольором очей; за місяцями народження; за жетонами тощо.

2. Робота учнів у мікрогрупах - висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи: як краще її організувати? Кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді доброволь­ців)? Хто керуватиме (рада колективу, спеціальна рада справи, що складається з представників усіх мікрогруп, командир зведеної бригади)? Де і коли краще провести цю справу?

3. Добір мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропо­зицій у ході загального обговорення.

4. Визначення плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься. Які конкурси, сторінки, розділи включатиме? Які ролі будуть виконувати учні під час проведення заходу?

5. Вибори ради справи. Хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?

У результаті колективного планування справи учні, по-перше, продумують усю справу від початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи. Колективне планування може здійснюватись у формі "мозкового штурму". "Мозковий штурм" під час планування колективної виховної справи проводиться у такий спосіб.

Колектив учнів поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи отримують завдання: за декілька хвилин відпо­вісти на запитання: "Як краще здійснити задуману справу?"

Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий, або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. По­тім усі мікрогрупи послідовно опрацьовують інші завдання.

У ході "мозкового штурму" учням слід дотримуватися таких правил:

> не критикувати чужі ідеї;

> заохочувати ідеї сміливі, навіть фантастичні;

> заохочувати комбінування й удосконалення висунутих ідей.

Зміст діяльності йпозиція вихователя або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки, пропонувати їх обґрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні пропозиції, а наприкінці зборів узагальнювати й у разі потреби організовувати вибори ради справи чи командира зведеної бригади.

Етап III. Організація (підготовка) виховного заходу.

На цьому етапі відбувається уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективної справи, органі­зація виконання цього плану, заохочення ініціативи кожного учасника.

Зміст діяльності вихованців: кожна мікрогрупа має свою ділянку роботи та своє завдання відповідно до розробленого плану.

Керує підготовкою виховного заходу рада справи, обрана з представників мікрогруп. Рада керує діяльністю колективу загалом, координує роботу мікрогруп.

Зміст діяльності та позиція вихователя: пропонувати можливі варіанти проведення заходу (якщо учні утруднюються з їх вибором), керувати добором кращих варіантів.

Учитель бере участь у процесі підготовки заходу, тактовно втручаючись у діяльність мікрогруп:

> вносить пропозиції, радить, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що виникають;

> надає підтримку в разі утруднень, позитивно оцінює кожен успіх учнів.

Етап IV. Безпосереднє проведення виховного заходу.

На цьому етапі здійснюється розроблений керівним орга­ном справи конкретний її план з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки. Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) проведення виховного заходу.

Зміст діяльності вихованців: учні беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти формуванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптованої поведінки.

Зміст діяльності та позиція вихователя: створює пози­тивний емоційний настрій під час проведення заходу.

Головне для вихователів - пробуджувати й зміцнювати мажорний настрій дітей, дух бадьорості, впевненості у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення по­долати будь-які труднощі.

Корисними є для учнів і можливі відхилення від задуму, які виникають під час проведення заходу. Вони складаються з різних непередбачених обставин і помилок, яких припус­тилися учасники заходу. Це своєрідна школа життя.

Важливо не замінювати собою дітей, заохочувати їх до са­мостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.

Етап V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заходу.

Рада справи спрямовує колектив на пошук найкращого способу вирішення питань, підхоплює і розвиває найцінніші ідеї, систематизує та узагальнює їх.

Участь кожного вихованця в оцінюванні колективної творчої діяльності можна забезпечити й іншими засобами: під час бесід та анкетування, створення стінгазет чи проведення лінійки з творчими рапортами.

Вихователі підбивають підсумки виконання завдань на на­раді педагогів, які беруть участь у даній колективній творчій діяльності, на зборах вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах..

Зміст діяльності вихованців: аналізуючи підсумки про­веденої колективної справи (в мікрогрупах чи на загальних зборах), школярі відповідають на запитання:

♦ Що було зроблено добре? Що вдалося виконати із за­планованого? Завдяки чому? Кому ми повинні висловити подяку? (Називають конкретні імена.)

♦ Що в нас не вийшло й чому? (Аналізують відхилення від початкового плану, невдачі.)

♦ Що варто використовувати й надалі? Перетворити на тра­диції? Я кі уроки маємо врахувати на майбутнє?

Підбиття підсумків можна здійснювати в різних формах: анкети-оцінювання, "блискавки", стінні, радіо-, фото-, "живі" газети, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими рапортами.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає школярів оцінювати результати своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оцінювання.

Важливо вчити дітей помічати навіть незначний успіх інших і позитивно його оцінювати.

Негативний зворотний зв'язок може бути використаний стосовно діяльності, яка виходить за межі встановлених норм„завдає шкоди іншим, спричиняє невдачі в реалізації задуманої (запланованої) діяльності.

Етап VI. Організація післядії.

На цьому етапі виконують рішення, ухвалені загальними зборами, вносять зміни у творчі доручення мікрогрупам, пишуть статті за матеріалами колективної творчої справи, задумують нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за формою та змістом. Вона стає центром цілої серії різноманітних колективних творчих справ.

Зміст діяльності вихованців: на основі проведеного ана­лізу учні разом з учителем визначають наступну колективну справу і вносять у неї необхідні корективи.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає вчитися, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних справ.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Основна література:

1. Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти / К. О. Баханов. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005. – 128 с.

2. Баханов К. Лабораторно-практичні роботи з історії України (Методичний посібник для вчителів) / К. Баханов. – К.: Генеза, 1996. – 208 с.

3. Баханов К. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник / К. Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108 с., іл.

4. Баханов К.О. Життєтворчі проекти в навчанні історії України. Посібник для вчителів. / К. О. Баханов, В. А. Нищета. – Х. : Вид. група “Основа”, 2008. – 109 с.

5. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії / К. О. Баханов. – Х.: Вид. група “Основа”, 2008. – 159 с.

6. Біла С. Я. Методи навчання історії в школі: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності "Історія" / С.Я.Біла. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. – 492 с.

7. Біла С.Я. Методика викладання історії в середній школі. Навчальний посібник / С.Я.Біла, Л.В.Тимошенко. – Дрогобич, 2001. – 84 с.

8. Вєнцева Н. О. Дискусійні методи на уроках історії України: 7 – 8 класи / Передмова К. О. Баханова / Н. О. Венцева. – Х.: Вид. група "Основа", 2007. – 128 с.

9. Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Теория и методика преподавания истории / Е.Е.Вяземский, О. Ю. Стрелова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 384 с.

10. Глічов І. Методика викладання історії: Навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету / І. Глічов. – Львів, 1995. – 127 с.

11. Десятов Д. Методика використання наочності на уроках стародавнього світу / Д. Л. Десятов / За заг. ред. К. О. Баханова. – Х.: Вид. група "Основа", 2009. – 143 с.

12. Десятов Д. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності / Д. Л. Десятов; вступ. стаття К. О. Баханова. – Х.: Вид. група "Основа", 2008. – 141 с.

13. ЖитникБ. О. Методичний порадник: форми і методи навчання. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. – 128 с.

14. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб / Авт.-укл. О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А. П. Н., 2002. – 136 с.

15. Кишакевич Ю.Л. Організаційно-методичне забезпечення освітньої діяльності. Частина 13. Практична підготовка студентів: Методичний посібник / Ю. Л. Кишакевич, В. Й. Кобрій, М. І. Шубак. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – 112 с.

16. Кожем’яка О. Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії / О.Кожем’яка. – Харків: Видавнича група "Основа", 2005. – 144 с.

17. Кожем’яка О.Л. Роль шкільного методоб’єднання в роботі навчального закладу. Методичні та практичні поради / О. Л. Кожем’яка. – Х.: Вид. група “Основа”, 2008. – 158 с.

18. Короткова М. В., Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях: Практ. пособие для учителей / М. В. Короткова, М. Т.Студеникин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 192 с.

19. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник / Валентина Курилів. – Львів; Торонто: Світ, 2003. – 248 с.

20. Левітас Ф. Л. Методика викладання історії. Посібник учителя / Ф.Л.Левітас, О.О.Салата. – Х.: Вид. група "Основа", 2006. - С. 49-51.

21. Левітас Ф. Л. Методика викладання історії. Практикум для вчителя / Ф.Л.Левітас, О.О.Салата. – Х.: Вид. група "Основа", 2007. – С. 52-57.

22. Методика преподавания истории в школе / Сост. И.В.Берельковский, Л.С.Павлов. – М.: ПОМАТУР, 2001. – 335 с.

23. Мирошниченко В.О. Організація проектної діяльності учнів на уроках історії в 10-му класі / За заг. ред. К. О. Баханова / В. О. Мирошниченко. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – 157 с.

24. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії / О.П.Мокрогуз. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. – 192 с.

25. Наволокова Н.П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори-уклад. Н. П. Наволокова, В. М. Андреєва. – Х.: Вид. група “Основа”, 2010. – 117 с.

26. Навчання в дії: Метод. рек. для тренерів. Як підготувати та провести семінар для вчителів з інтерактивних технологій навчання / Авт.-укл. Г. Панченков, Т.Ремех; за ред.. О.Пометун. – К.: А. П. Н., 2003. – 72 с.

27. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К.: Ґенеза, 2006. – 328 с.

28. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник /За ред. О. Пометун / О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А. С. К., 2003. – 192 с.

29. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: [учеб пособие] / Г.К.Селевко. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

30. Степанищев А. Т. Методика преподавания и изучения истории: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений: В 2 ч. / А. Т. Степанищев. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – Ч.1. – 304 с., ил.; Ч.2. – 208 с., ил.

31. Степанищев А. Т. Методический справочник учителя истории / А. Т. Степанищев. – М.: Гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 320 с.

32. Студеникин М. Т. Методика преподавания истории в школе: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / М. Т. Студеникин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 240 с.

33. Сучасні шкільні технології. Ч. 1 / Упорядн. І. Рожнятовська. В. Зоц. — К., 2004. – 207 с.

34. Форми навчання в школі: Кн. для вчителя / Ю. І. Мальований, В. Є. Римаренко, Л. П. Вороніна та ін.; За ред. Ю. І. Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

35. Чепіль М.М. Педагогічна практика: навч.-метод. Посібник до проведення виховної роботи з класом для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / За ред. М.М. Чепіль / М. М. Чепіль, С. Б. Береза. – Дрогобич: Ред.-вид. відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. – 88 с.

Додаткова література:

1. Бандровський О. Методика викладання історії стародавнього світу в середній школі / О. Бандровський. – Львів: Афіша, 2002. – 328 с.

2. Барнінець О.В. Використання ігор на уроках історії у 7 – 8 класах / Вступна стаття К. О. Баханова / О. В. Барнінець. – Х. : Вид. група “Основа”, 2011. – 141 с.

3. Воропаєва В. В., Татаринов М. В. Весвітня історія. Новітній період (1914-1939). 10 клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2003. – 240 с.

4. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія середніх віків. 7 клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2002. – 272 с.

5. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 5 клас. Плани-конспекти уроків / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2002. – 192 с.

6. Єрмоленко А.О. Історія України. 8 клас. Готові дидактичні набори / А.О. Єрмоленко, О. П. Мокрогуз, Н.М. Морозова. – Х.: Вид. група “Основа”, 2008. – 192 с.

7. Єрмоленко А.О. Усі уроки до курсу “Історія України”. 9 клас / А. О. Єрмоленко, О. П. Мокрогуз. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – 254 с.

8. Інтерактивні уроки з історії України. 9 клас. – Х. : Вид. група “Основа”, 2005. – 112 с.

9. Історія України в художньо-літературних образах. Посібник для 7—8 кл. серед, шк. /Упоряд. Б. І. Андрусишин, В. Й. Борисенко. — К.: Генеза, 2000. – 325 с.

10. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н. Харківська. – Х.: Вид. група “Основа”, 2007. – 144 с. – (Б-ка журн. “Історія та правознавство”, Вип. 3 (34)).

11. Історія України. 9 клас. Готові дидактичні набори / Упор. Н. М. Морозова. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – 176 с.

12. Коляда І., Загребельна Н. Історія України, 7 клас: Методика навчання / І.Коляда, Н. Загребельна; за заг. ред. А.А.Булди, Т.В.Ладиченко.. – X.: Веста: Вид-во "Ранок". 2005. – 336 с.

13. Коляда І., Загребельна Н. Історія України. 7 клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2003. – 336 с.

14. Кудря Т. В. Історія України. 11 клас. Навчально-методичний посібник. Плани-конспекти уроків / Т.В.Кудря. – К.: Дієз-продукт, 2002. – 184 с.

15. Ладиченко Т. Викладання всесвітньої історії в 6 класі: Методичний посібник для вчителів / Т. Ладиченко, Я. Камбалова, Т. Теремецька.. – К.: Аконіт, 2006. – 447 с.

16. Лебедєва Ю. Г. Вивчення історії України. 10 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 256 с.

17. Мокрогуз О. П. Всесвітня історія. 8 клас: Розробки уроків / О. П. Мокрогуз, А. О. Єрмоленко, О. Є. Розумієнко. – Х.: Веста: Вид-во “Ранок”, 2008. – 352 с.

18. Морозова Н.М. Всесвітня історія. 8 клас. Готові дидактичні набори / Н. М. Морозова, Т. В. Михайлів. – Х.: Вид. група “Основа”, 2008. – 175 с.

19. Морозова Н.М. Всесвітня історія. 9 клас. Готові дидактичні набори. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – 141 с.

20. Морозова Н.М. Всесвітня історія. Повний комплект для тематичного оцінювання. 7 – 9 класи / Н. М. Морозова. – Х.: Видавнича група “Основа”: “Тріада+”, 2007. – 144 с.

21. Мочкіна Л.І. Нестандартні уроки з історії України. Методичний посібник / Л. І. Мочкіна, Т. С. Гурко. – Тернопіль: Мандрівець, 2002. – 72 с.

22. Нартов В.В. Історія України. 10 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2005. – 352 с.

23. Нартов В.В. Історія України. 8 клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2002. – 192 с.

24. Островський В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України / В. Островський. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 235 с.

25. Святокум О. Є. Всесвітня історія. 8клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2002. – 224 с.

26. Святокум О. Є. Історія стародавнього світу. 6 клас: Плани-конспекти уроків. - Харків: Веста: Вид-во "Ранок", 2003. – 320 с.

27. Учитель року. Кращі уроки. Історія України / упор. Н. Л. Клясен. – Х.: Вид. група “Основа”, 2011. – 127 с.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 533; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!