Студопедия

Главная страница Случайная лекция


Мы поможем в написании ваших работ!

Порталы:

БиологияВойнаГеографияИнформатикаИскусствоИсторияКультураЛингвистикаМатематикаМедицинаОхрана трудаПолитикаПравоПсихологияРелигияТехникаФизикаФилософияЭкономика



Мы поможем в написании ваших работ!




Методичні рекомендації. При вивченні теми студентам необхідно звернути увагу на те, що право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом

При вивченні теми студентам необхідно звернути увагу на те, що право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом, науковий інтерес до якого протягом багатьох століть не тільки не загасає, а навпаки, постійно зростає. Тому доцільно розглянути сутність даного поняття під різними кутами зору, оперуючи поглядами багатьох мислителів, державних діячів, правознавців, які визначали зміст цього складного суспільного явища, у різні часи, за різних соціально-економічних та політичних умов, оскільки подібний підхід об’єктивно відповідає існуванню в юридичній науці багатьох наукових напрямів щодо розуміння права. Чим складнішим є явище, тим більшу кількість якостей і ознак воно має, що, у свою чергу, зумовлює необхідність ґрунтовнішого дослідження основних підходів до сприйняття сутності права.

Тому студенти при підготовці до семінарського заняття повинні з’ясувати основні положення наукових концепцій праворозуміння, та використати ці знання для виконання зазначених завдань.

Право, як і держава, є продуктом суспільного розвитку, і «юридичне» право формується в державноорганізованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин. Щоб мати більш повне і глибоке уявлення про право, необхідно розглянути ознаки, що його характеризують. Ознаки права взаємопов’язані та доповнюють одне одного. У сукупності вони характеризують право як складне суспільне явище, специфічне інституційне утворення, тобто відображають його сутність.

Традиційно в юридичній науці право поділяється на об’єктивне та суб’єктивне. Об’єктивне право – право, що виходить від держави та існує незалежно від волі індивідів (право України, право Франції, право іншої країні, міжнародне право). Суб’єктивне право – юридично зафіксована можливість задоволення індивідами своїх прав.

Соціальне призначення права (соціальна цінність) полягає в моделюванні, регулюванні суспільних відносин. Право не тільки регулює, а й захищає та зміцнює встановлений правопорядок, тобто право відіграє службову роль по відношенню до суспільства, виконуючи функції, що сприяють його стабільності. Усі норми, які утворює людина в інтересах людей, норми, якими вона керується та які визначають її поведінку, можна поділити на дві великі групи: соціальні та технічні. Усі соціальні норми за принципом дихотомії можна поділити, у свою чергу, на правові та неправові. Слово «норма» означає правило, зразок, взірець, мірило тощо. Соціальні норми – це норми, які, визначаючи дії (поведінку) людей, соціальних груп, тим самим регулюють суспільні відносини.

За своїми специфічними особливостями та діапазоном охоплення суспільних відносин набір соціальних норм досить широкий і різноманітний. Усі вони утворюють систему соціального нормування, крім норм права. До цієї системи належать такі види соціальних норм: моральні, релігійні, норми традиції, політичні, організаційні , корпоративні, норми громадських організацій тощо. Для засвоєння специфіки та особливостей соціальних норм студенти повинні вмиті охарактеризувати основні види соціальних норм та їх співвідношення. Також слід звернути увагу на ознаки, які відрізняють норми права від інших соціальних норм.

 

Література:

1. Абдуллаев М.И. Права человека и закон: Историко-теоретические аспекты. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 320 с.

2. Байтин М.И. Сущность права: Современное нормативное правопонимание на грани двух веков. – 2-е изд., доп. – М.: Издательский дом „Право и государство”, 2005. – 543 с.

3. Венгеров А.Б.Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Омега-Л, 2009. - 608 с.

4. Загальна теорія держави і права / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко; За ред.. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.

5. Коростей В. Про функції права // Право України. – 2004. - №9. – С.124.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – 432 с.

7. Марченко М.Н. Проблемы теории государства и права: Учебник.- М.: Проспект, 2010. – 768с.

8. Мозоль Н. Сучасний погляд на справедливість // Право України. – 2007. - № 5.- С. 39 – 45.

9. Скакун, О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник / О.Ф. Скакун . - Х.: Еспада, 2006 . - 776 с.

10. Скурко Е.В. Правовые принципы в правовой системе, системе права и системе законодательства: Теория и практика //Правоведение. – 2006. – № 2. – С. 55-61.

11. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебник. – М.: Омега-Л, 2009. - 336 с.

 


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методичні рекомендації | Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVII-XVIIIст.)

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 212; Нарушение авторских прав




Мы поможем в написании ваших работ!
lektsiopedia.org - Лекциопедия - 2013 год. | Страница сгенерирована за: 0.003 сек.