Теплофізичні властивості буд матеріалів

Теплопровідність – це здатність матеріалу пропускати через себе тепло при наявності різниці температур з обох боків. Впливае пористість.

Властивість матеріалу поглинати або віддавати теплоту при підвищенні або зниженні температури називають теплоємністю.

Теплостійкість-здатність матеріалів зберігати свої основні властивості при дії позитивних (температуростійкість, температуроустойчівость, теплостійкість) або негативних (крихкість, морозостійкість) температур.

Термічна стійкість— це здатність матеріалу витримувати навперемінне нагрівання й охолодження (певний цикл) без руйнування.

Температурні деформації— нездатність матеріалу під дією зміни температур у процесі експлуатації змінювати свої розміри (переважно розширюватися).

Вогнетривкість— це здатність матеріалу витримувати тривалу дію високих температур, не деформуючись і не розплавляючись.

Жаростійкість— це здатність матеріалу витримувати тривале нагрівання до температури 1000 °С без втрати або з частковою втратою міцності.

18. Порівняльна характеристика стінових буд матеріалів. Класифікація за призначенням

19. Корозія природних кам’яних матеріалів, захист

Найважливіші причини їхньої корозії - атмосферні фактори, дія підземних вод, тваринних і рослинних організмів, а також механічні навантаження конструкцій. Найбільш активні фізико-хімічні фактори - це багаторазове зволоження й висихання чи заморожування й відтавання, дія мінералізованих вод і повітря, забрудненого промисловими газами. Під дією цих факторів у кам'яному матеріалі послаблюються кристалізаційні зв'язки, руйнуються нестійкі мінерали, вимиваються розчинні сполуки. У камені утворюються мікротріщини, мінерали втрачають блиск, порода поступово руйнується. Щоб підвищити непроникність матеріалів, застосовують цілий ряд способів. Наприклад, покривають нагріту поверхню каменя оліфою, безбарвними лаками, мінеральними маслами, розчинами парафіну, стеарину, мил у летких органічних розчинниках.

Консервування каменю - це послідовне просочування його верхнього шару двома розчинами, внаслідок реакції між якими утворюються нерозчинні речовини, що кольматують пори й мікротріщини.

Флюатування (кремнефторизацію) застосовують для обробки вапняків та інших порід, що містять кальцит Для обробки пористих гірських порід використовують метод просочування. Особливо надійна обробка мономерами з наступною їх полімеризацією при термокаталітичній чи радіаційній обробці.

20. Порівняльна характеристика облицювальних виробів з різної сировини

21. Поняття про місцеві будматеріали Види і доцільність застосування

У сучасному будівництві доцільно якомога ширше використовувати місцеві матеріали, застосовуючи для їхнього виготовлення техногенні відходи інших виробництв (шлаки, золи, тирсу тощо). Завдяки цьому вдається усунути проблему доставки будівельних матеріалів на об'єкти за тисячі кілометрів. Місцеві матеріали (цегла, деревина, природне каміння) успішно замінюють залізобетон, значно здешевлюють будівництво, сприяють розв'язанню екологічної проблеми й дають істотну економію.

22. Гірські породи що застосовуються для виготовлення мінеральних спучених матеріалів

заполнители, получаемые в результате вспучивания при нагревании глины, глинистых и кремнистых сланцев, диатомовых сланцев, перлита, обсидиана и вермикулита Вспученная глина и сланцы получаются при нагревании сырья во вращающейся печи до плавления. Вспучивание материалов происходит вследствие защемления в них образующихся газов. Полученная пористая структура сохраняется при охлаждении таким образом, что удельный вес вспученного материала оказывается ниже, чем до нагревания. Часто сырье измельчается перед обжигом

Бетоны на вспученном сланце и глине обычно имеют более высокую прочность, чем на других легких заполнителях.

Перлит — это стекловидная вулканическая порода. При быстром нагревании до температуры начала плавления он вспучивается вследствие образования пара и образует ячеистый материал. Бетон на перлитовом заполнителе имеет очень низкую прочность, большую усадку и применяется преимущественно для теплоизоляции.

Вермикулит — это материал с пластинчатой структурой, напоминающий слюду Бетон на вермикулитовом заполнителе имеет очень низкую прочность и большую усадку, но является прекрасным теплоизоляционным материалом.

Вспученный доменный шлак (шлаковая пемза) получают при обрызгивании расплавленного шлака, выходящего из доменной печи (при производстве чугуна) определенным количеством воды. При этом образуется пар, вспучивающий шлак, находящийся в пластичном состоянии, так что он затвердевает, образуя пористые частицы, напоминающие пемзу.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 232; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!