Потенційний політичний товар.

Date: 2015-10-07; view: 511.

Політ товар – це продукт, послуга, ідея, програма, знання тощо, що може задовольнити потреби будь-яких верств населення. В ринковому суспільстві пол. Діял втрачає сакральність та постає як різновид бізнесу, який, як і ін. вид комерції, розрах не на безкорисне служіння сус-ву, а на отримання прибутку. Пропонуючи громадянам в обмін на політичну владу як товар себе і свою продукцію – ідеї, прошуми, проекти, а також свою готовність діяти в певному направленні на політичному полі. УПП – унікальна політична пропозиція. Саме вона у якості рекламного девіза передвиборчої кампанії підвищує запам'ятовування пол. товару і дозволяє відмежуватися від конкурента. Тріада П-В-П: політика-влада-політика.

Види товарів:

- матеріальні (відчутні, дотичні, помітні)

- послуги (не-//-, непомітні тощо);

- персональні (особл люд діял, якою зайняті підлеглі, щоб справити враження на менеджера, або політик, що намагається заручитися підтримкою громадян);

- організації (політ партії, гр. об, держ структури, профспілки);

- ідеї (ідеологія, програми ПП, реклама, лозунги, проп, агіт).

Ф.Котлер, рівні товарів: 1. Основний/ товар з задумом (вигода); 2. Товар у реал виконанні (сприйняття вигоди – імідж, бренд, якість) 3. Тов. з підкріпленням (символіч суть товару); очікуваний товар 5. Потенційний товар.

Потенційний товар –формування та виявлення латентних потреб суспільства.

104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.

Концентрований (цільовий) маркетинг найчастіше застосовують на ринку товарів виробничого призначення і він передбачає розробку комплексу маркетингу, спрямованого на певний цільовий сегмент. Наприклад, підприємство-виробник постачає певні агрегати або механізми для виробника складної побутової техніки, верстатів, автомобілів тощо.

Цільовий маркетинг як захід, що спрямовує зусилля підприємства на обслуговування однієї чи кількох груп споживачів, які мають спільні потреби чи характеристики, передбачає певну послідовність етапів його успішного здійснення (табл. 3.2). У разі, коли ігнорується відповідна послідовність дій, зусилля, спрямовані на оволодіння цільовим сегментом ринку, можуть виявитися марними та призвести до значних матеріальних збитків

Етапи цільового маркетингу

Підготовчий етап — ухвалення рішення про сегментування ринку та вибір цільового сегмента, а також забезпечення виконання рішення про забезпечення необхідними ресурсами;

— вивчення споживачів та їхніх вимог до товару, запропонованого підприємством

Етап сегментування ринку — визначення критерію (чи кількох) та вибір методу сегментування ринку;

— аналіз схожості основних споживачів та відмінності між ними

Етап вибору — оцінювання рівня привабливості отриманих (у результаті аналізу) сегментів цільового ринку;

— вибір цільового ринку (одного чи кількох сегментів)

Етап позиціювання та розробки цільового маркетингу — визначення підходу до позиціювання товару на кожному цільовому ринку;

— розробка маркетингового комплексу для кожного цільового ринку.

Існує також інший підхід до розробки цільового маркетингу, за якого здійснюється вибір сегментів, що найкращим чином задовольняють потреби підприємства. У цьому разі вибір цільового ринку відбувається за трьома основними напрямами.

1. Вивчення товару:

1.1. Новизна та конкурентоспроможність.

1.2. Відповідність вимогам чинного законодавства.

1.3. Здатність задовольняти наявні та перспективні потреби потенційних покупців.

1.4. Потреба у його подальшій модифікації.

1.5. Можливість позиціювання товару в ринковому середовищі.

2. Вивчення ринку як єдиного цілого:

2.1. Потенційні покупці.

2.2. Типові способи використання товару, характерні для цих покупців.

2.3. Спонукальні мотиви купівлі.

2.4. Чинники, що формують переваги покупців та їхню ринкову поведінку.

2.5. Можливість сегментування покупців і регулювання чисельності сегментів.

2.6. Звичний спосіб здійснення купівель.

2.7. Потреби, незадоволені товарами даного виду.

2.8. Нові потреби (наприклад, ті, що виникли внаслідок НТП) та можливість їх задоволення пропонованим товаром.

3. Вивчення конкурентів:

3.1. Основні 3-4 конкуренти, їхні торгові марки.

3.2. Конкуренти, що найбільш динамічно діють на ринку.

3.3. Особливості товарів конкурентів.

3.4. Упаковка товарів.

3.5. Форми збутової діяльності.

3.6. Цінова політика.

3.7. Методи просування товару.

3.8. Дані щодо НДДКР (напрями, витрати).

3.9. Офіційні дані про прибутки.

3.10. Представлення нових товарів.

3.11. Відомості про них у пресі.

Під час позиціювання здійснюється вибір оптимального сегмента і продавець (підприємство) займає оптимальну позицію усередині цього сегмента. Рішення щодо того, яку позицію по! винен зайняти товар, визначає хід розвитку стратегії щодо товару або послуги, а шляхи реалізації цього рішення — саму стратегію організації.