Політика і культура

Date: 2015-10-07; view: 324.

У реальному житті політика і культура мають тісний взаємозв'язок і взаємовплив, хоча культура об'ємніше, ширше явище, ніж політика.

Культура в найзагальнішому розумінні та визначенні — це все, що надбало і створило людство. Цетакож сукупність спо­собів і прийомів людської діяльності — матеріальної і духовної, об'єктивованих у предметах, матеріальних носіях (засобах праці, знаках).

Семантичне навантаження терміна "культура" надзвичайно велике. Можливо, тому, що під цим словом з давніх-давен розуміли спочатку спосіб обробітку землі, пізніше (XVIII ст.) культуру ототожнювали з формами духовного і політичного розвитку людини, суспільства тощо. Одних лише визначень поняття "культура" існує понад п'ятсот.

Культура є результатом значної дії комплексу соціально-економічних, політичних та ідеологічних чинників.Якщо зважати на те, що в політиці, політичній діяльності є відповідні цінності та взірці поведінки, політику можна вважати частиною культури. У житті найчастіше так і буває.

Це не означає, що культурні процеси виключно передують політичним. Часто й політика може спонукати до відповідного

розвитку, збагачення (або навпаки, збіднення) культури. І таке в житті трапляється часто.

Багато явищ, на перший погляд, суто політичного характеру можна розглядати не лише крізь призму культури, а й як частину, елемент безпосередньо культури. Це — влада, ідеоло­гія, політичні режими та ін.

Культура, як і політика, не є явищем статичним, вона розвивається доволі динамічно.

Взаємозв'язки політики і культури складні й неоднозначні.

Вирізняють загалом два основних шляхи взаємодії культури і політики на цивілізаційному рівні: еволюційний і револю­ційний.

Еволюційний шлях пов'язаний із відповідною взаємодією політики і культури всередині цивілізації. У такому разі культура розвивається, а державно-політична оболонка суспіль­ства, у свою чергу, фактично пристосовується до культури, а то й у відповідний спосіб спонукає її до інтенсивнішого розвитку. Еволюційний шлях розвитку у плані єдності культури і політики вважається найраціональнішим і найпліднішим.

Революційний шлях взаємодії культури і політикиспосте­рігається тоді, коли політика передує культурі (класичний зразок— революція в Росії 1917р.). У такому разі політика примушує одну культуру неодмінно змінюватися на іншу. Це може відбутись і в результаті агресії однієї цивілізації проти іншої, однієї держави проти іншої, мета яких полягає у фактичній експансії щодо культури народу.

Проблема взаємодії культури і політики постає надто гостро, позаяк принципово змінюються цінності, характер і механізми спілкування між людьми, державами, народами, підвищується інтенсивність інформаційних, наукових, культурних обмінів, відбувається активне проникнення однієї культури в іншу.

Ще гострішими є проблеми цінностей у сучасному світі, розвитку культури на загальноцивілізаційному (глобальному), регіональному та територіальному рівнях.